Рекомендації Комітету Міністрів щодо плюралізму медіа та прозорості медіа-власності і ролі та обов’язків інтернет-посередників

7 березня 2018 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив дві Рекомендації державам-членам щодо  плюралізму медіа та прозорості медіа-власності і ролі та обов’язків інтернет-посередників. Оприлюднюємо їх для ознайомлення.

Описуючи тенденції у сучасному медіа-середовищі, у Рекомендації щодо  плюралізму медіа та прозорості медіа-власності зазначається, що попри те, що традиційні засоби масової інформації далі відіграють стрижневу роль у демократичному суспільстві, діючи як громадські спостерігачі та створюючи форуми для публічних дебатів, все частіше такі ролі виконують інші представники ЗМІ та гравці, що не належать до медіа-сфери, – від транснаціональних корпорацій до громадських організацій та приватних осіб.

 Усі такі актори, йдеться в Резолюції, повинні бути підзвітними громадськості у спосіб, що відповідає ролі, яку вони відіграють у зв’язку з вільним обігом інформації та ідей. Адже ефективні системи саморегулювання можуть покращити як державну підзвітність, так і довіру.

Сучасна еволюція також викликає побоювання щодо плюралізму медіа. Інтернет-посередники отримують все більше контролю над потоком, наявністю, знаходжуваністю і доступністю інформації та іншого контенту в інтернеті. Це може призвести до обрання людьми доступу до інформації, яка підтверджує їхні наявні погляди і думки, що ще більше підсилюватиметься шляхом обміну думками з іншими однодумцями (це явище іноді називається «бульбашкою фільтру» або «ехо-камерою»). Вибірковий доступ до мультимедійного контенту і як наслідок обмеженість його використання можуть спричинити фрагментацію і призвести до більш поляризованого суспільства. Такий персоналізований відбір та презентація медіа-контенту викликають особливу стурбованість, якщо індивідуальні користувачі не знають про ці процеси або не розуміють їх.

Таким чином, Рекомендація каже про те, що необхідна нова оцінка наявних підходів до плюралізму медіа, щоб вирішувати проблеми свободи вираження поглядів, які виникають внаслідок того, як користувачі, компанії та інші зацікавлені сторони адаптували свою поведінку до згаданих тенденцій. Крім того, надзвичайно важливо, щоб ці зміни були належним чином відображені в регулюванні засобів масової інформації, щоб підтримувати або відновлювати цілісність демократичного процесу і запобігати упередженості, введенню в оману або замовчуванню інформації.

Відзначаючи особливо важливу роль інтернету у праві на свободу вираження поглядів, у Резолюції про ролі та обов’язки інтернет-посередників зазначається, що мережа інтернет сприяла збільшенню ризиків та порушень, пов’язаних із конфіденційністю, і посилила поширення певних форм переслідувань, ненависті та підбурювання до насильства, зокрема, за ознакою статі, раси та віросповідання. Водночас захист приватного життя та персональних даних є основою для здійснення та втілення більшості прав і свобод, гарантованих Конвенцією про права людини.

 Нормативна база, що регулює послуги, які надаються посередниками або через них, різноманітна, багаторівнева та постійно розвивається. Державам доводиться стикатися зі складним завданням щодо регулювання середовища, в якому приватні сторони виконують важливу роль у наданні суспільно вагомих послуг.

З огляду на наявність в інтернеті середовища, яке надає доступ до контенту  принизливого змісту, вкрай необхідна підтримка ініціатив, спрямованих на заохочення медіа та інформаційної грамотності для доступу та управління цифровим простором.

У додатку до  Рекомендації визначено керівні принципи для держав стосовно дій, що мають бути вжиті щодо інтернет-посередників, із належним врахуванням їх ролей і обов’язків.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше