Член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський розповів журналістам Катерині Есмановій та Едуарду Солодовнику в ефірі Радіо Hayat про розвиток радіо і телебачення в Україні та використання Росією мовного питання.

Радіо Hayat: Ви були в нас в перші дні нашого мовлення, як змінилося радіо «Хаят» за 100 днів?

Сергій Костинський: Я неймовірно радий, адже, незважаючи на окупацію, незважаючи на те, що ми дуже багато втратили через окупацію Криму, що було зламано багато доль, що ми втратили можливість працювати і жити на цій території, на материку з’являються нові кримські радіостанції. Я не можу сказати, що ставлюся як батько, це все ж таки робили власники радіостанції, але я точно можу сказати як людина, яка бачила процес спочатку і виступає за створення нових, що я щасливий, що це відбувається. Я слідкую за вашими ефірами, і дуже важливо, щоб ви показували впевненість, зростання якості, колективу та частки ваших інформаційних передач. Я дуже вражений, щиро дякую за це.

Що стосується вашої роботи, то вважаю, що Україні сьогодні потрібні розмовні інформаційні радіостанції. Я дуже люблю цей жанр. В Росії найкращою радіостанцією є «Эхо Москвы», на що ми з України дивилися із заздрістю, що там є таке професійне розмовне радіо. Свого часу в нас з’явилася радіостанція «Вєсті», до якої в нас є багато запитань, не тільки в Національної ради, але й в самих журналістів. І я радий, що нарешті ця ніша почала розростатися, і в нас, в тому числі, з’явилося радіо «Хаят». Я вважаю, що ваше мовлення має відбуватися не тільки в Криму, воно має бути доступним для кожного громадянина нашої країни на будь-якій території, в тому числі і в Луганській, і в Донецькій областях.

Я дуже багато уваги приділяю деталям, і мені надзвичайно подобається, що від самого початку робота радіостанції відбудовується професійно. І на наступний конкурс, який ми будемо оголошувати в Чонгарі та Чаплинці для мовлення на території Криму, я бачу, що вам буде, що розказати про себе і про свої плани, і про свої результати.

Радіо Hayat: Яке радіо ви слухаєте? Що ви вмикаєте в машині?

Сергій Костинський: Я слухаю радіо «Rocks» – це музика, яка зі мною майже з дитинства, я слухаю радіо «Країна FM», тому що це на 100% формат української музики і української мови. Ми придумали і підготувала в Нацраді такий пакет частот, щоб ця радіостанція була мережевою по всій Україні. Мені подобається, як ця радіостанція розвивається, я там чую нові композиції, знаходжу нових авторів і українські пісні. Для мене це дуже важливо, тому що я зараз дуже змінююся як людина і змінюю свій спосіб життя. В цьому році я повністю перейшов на українську мову, і не тільки на роботі, а й в побуті. Крім того, я перейшов з церкви Московського патріархату до церкви Київського патріархату, і виявилося, що це шлях майже з нуля, тому що свої молитовні практики ти переводиш на українську мову. По-третє, я змінив формат музики, яку я слухаю, і це тепер лише україномовна музика. Я розумію, що такої музики створено, можливо, менше, ніж на території Росії чи Європи, але я ціную кожного автора, який створює україномовні композиції, і відкрив для себе багато нових імен. Також я кожного дня слухаю радіостанцію «Эхо Москвы» і вранці, і ввечері для того, щоб розуміти, що відбувається в цій країні, які тенденції, як це сприймають ті чи інші лідери думок в Російській Федерації. Це потрібно, щоб розуміти, до чого ми маємо бути готовими.

Дуже часто я слухаю ефір радіо «Хаят», радіо «Крим Реалії», яких я теж підтримую морально. Це такі радіостанції-братики, які були створені майже одночасно і які мовлять на територію Криму. Зараз важливо зрозуміти, як говорити з Кримом, як ви бачите інформаційну політику, в чому ми не допрацьовуємо, а в чому є класні знахідки. Тому кримські радіостанції я слухаю.

Радіо Hayat: Сьогодні ми мали можливість спостерігати конкурс на нові частоти щодо розвитку місцевого телебачення. Які там були нюанси?

Сергій Костинський: Контекст полягає в тому, що українська держава планує відключати аналогове телебачення. Тобто все, що ви ловили на просту антенну, скасовується, такого телебачення вже не буде. Ми переходимо на цифрове телевізійне мовлення. Цифра – це також антена, але є ще тюнер, який перетворює сигнал, і на чотирьох каналах ви отримаєте доступ до 32 телеканалів. Сьогодні ми зрозуміли, що ми завершуємо епоху аналогового мовлення, але є багато місцевих телеканалів, які або хотіли би стати телебаченням і сьогодні немає частот, щоб отримати цифрову ліцензію, або вони вважають, що потрібно розширити свою мережу, перед відключенням ще попрацювати, а потім вже отримати цифрову ліцензію. Саме для цього ми проаналізували, які є вільні канали. За міжнародними домовленостями, ми не маємо права прораховувати нові частоти, але в нас вони є в резерві. І ми могли б їх і не чіпати та спокійно завершити цей перехід, проте вирішили, попри те, що навесні наступного року аналог буде відімкнений, дати можливість утворитися новим телеканалам або розширити свою мережу. А потім ми будемо допомагати їм перейти на цифрове мовлення.

І другий важливий момент: ми це передбачали не для великих телеканалів, а саме для місцевих. Наприклад, я мешкав в Сімферополі з розумінням, що я не хочу переїжджати у велике місто, а хочу, щоб Сімферополь був таким прекрасним містом, де б люди залишалися жити і далі. А для цього потрібна і власна радіостанція, і власний телеканал, який розповідає про місцеві проблеми та перемоги. Саме для цього в рамках такої ідеології ми і запустили цей конкурс, щоб в багатьох регіонах України з’явилися місцеві телеканали, і було більше місцевих новин.

Радіо Hayat: Біля адміністративного кордону та в самому окупованому Криму все ще спостерігається дефіцит українського мовлення. Чи він планується покриватися, чи є лише запит на це?

Сергій Костинський: Що стосується Луганської та Донецької областей, то там найкраще розвивається радіомовлення, тому що взагалі розвивати радіо дешевше, і розвивається воно не тільки за рахунок держави, але і за рахунок, здебільшого, приватних мовників та Суспільного мовлення. В нас немає такої програми, щоб держава створювала нові радіостанції та телеканали і сама їх фінансувала та закривала ці білі плями, це робиться коштом приватного мовлення. Чому? Це знову ж така європейська концепція: держава має відійти від мовлення і впливу на мовників та журналістику. Держава може це регулювати, але ефір має бути зайнятим приватними, громадськими і суспільними мовниками, і держава не має впливати на їхню редакційну політику. Саме тому ми змушені залучати компанії, які не фінансуються державою, а фінансуються власним коштом. В цьому ми слабкіші, з одного боку, тому що в Росії величезна кількість телеканалів, які прямо чи опосередковано належать російській державі, і в них є завжди бюджети будь на що. Але наша сила полягає в тому, що в нас журналістика, а не пропаганда, і люди отримують доступ до справжньої різноманітної інформації, а потім можуть робити висновки.

На сьогодні в нас вже є стратегія на 2018-ий рік. В нас залишилися окремі білі плями на лінії розмежування, і вони будуть закриті, як тільки буде побудовано додаткові вежі. Така вежа має буде побудована в Покровську Донецької області, і таким чином ми закриємо останні плями. Взагалі стратегія наступного року – це мовлення на окуповані території. Частково ми це вже робимо, але далі це буде системно мовлення на окупованій території.

Хочу сказати, що Чонгарська вежа – це був наш пілот. Ми подивилися, яким чином це організовувати, як це працює, і які можуть бути умови. І в наступному році, я в цьому впевнений і можу дати своє слово, що ми будемо здійснювати системне, ефірне мовлення на окупованій території. Буде збільшено кількість станцій та телеканалів, які мовлять на території Криму, і будуть системно представлені українські телеканали в окупованих районах Луганської і Донецької областей.

Радіо Hayat: Що ми маємо говорити як журналісти, щоб протидіяти пропаганді і щоб це було ефективно, але не бути схожими на пропаганду?

Сергій Костинський: Скажу як громадянин України, а не як представник влади. Оскільки я сам виїхав з окупованої території і дуже багато близьких мені людей знаходяться саме там, я знаю і розумію, як це все відбувається. На окупованих територіях люди хочуть бачити більше про себе і про свою тему. Вони хочуть бачити, що їх не забули. Тому я ініціював Національній раді спеціальні тематичні моніторинги, яким чином висвітлюється тема АТО і тема Криму на українських телеканалах. Перше таке дослідження ми зробили: взяли 10 інформаційних телеканалів, таких «112», «Прямий», «News One», «5 канал», «ЗІК» і так далі. Ми побачили, що тема АТО займає за тиждень всього 8% від тижневого ефіру, а тема Криму всього 2%. І це для нас сигнал. Ми спеціально провели з головою Нацради Юрієм Артеменком прес-конференцію, презентували ці результати і підняли це питання. Друзі, є відповідальність влади, є відповідальність суспільства, але є і відповідальність медіа. Не треба робити з теми АТО якусь маркетингову історію, щоб залучати аудиторію. Ні, ви маєте привчати свою аудиторію думати і знати про те, що відбувається. Це не тільки обстріли, це і люди, їхні історії – як вони живуть, як вони пережили це. Тобто перше – потрібно збільшувати частку тем, присвячених Донецькій, Луганській областям та Криму і Севастополю.

І друге – тут ми можемо говорити все: формувати негативну позицію, тому що люди хочуть більше негативу. Такий запит в нашого суспільства є – більше трешу. Я не знаю, чому це так, але багато телеканалів йдуть на це. Якщо ти дивишся телевізор, то бачиш в основному якісь негативні історії, і таке відчуття, що ми йдемо до пекла і все погано. Хоча насправді ситуація зовсім не така. В нас і негативні, і позитивні речі. І головна позитивна річ у тому, що ми не програли цю війну і ми сьогодні її виграємо. Ми зупинили Росію, ми зберегли свою економіку, і ми маємо потенціал для того, щоб забрати свої окуповані території і побудувати нормальне європейське суспільство за підтримки наших союзників.

Так от, на окупованих територіях люди хочуть бачити не тільки негатив, вони хочуть бачити, що у нас змінилося за ці три роки в позитивному ключі. Чому вони мають чекати на Україну, на її повернення? І дуже часто ми їм не надаємо такої інформації. Ми розповідаємо, що в нас тут корупція, протести, шини тощо. І люди думають, що, можливо, і добре, що ми тут сидимо. Тому ми маємо давати не обов’язково тільки позитивний порядок денний, а хоча б збалансований. Тобто є негатив, але й позитивні зрушення, і сьогодні Україна відрізняється від тієї, яка була три роки тому.

Радіо Hayat: Ви сказали, що дещо перетворюєте свій внутрішній світ. Чому нам потрібен ексклюзивний український контент? І чому нам потрібно, щоб більше людей в Україні розмовляли українською мовою?

Сергій Костинський: Я написав програмний пост на своєму Фейсбуці, присвячений українській мові, на якому базую свою діяльність в органах державної влади. Для мене це раціональна історія не тільки тому, що я – етнічний українець, але я так само російськомовний кримчанин, який все життя своє в Криму розмовляв російською мовою. І українська мова для мене – це мова, яку я вивчаю досі.

Я зрозумів, що ми можемо гратися в двомовність або тримовність за умови, коли ніхто нам не загрожує, коли мова не перетворюється на інструмент впливу, тиску або підставу для агресивних дій. Саме російська мова була використана Російською Федерацією, як така підстава для окупації Криму і частини Луганської і Донецької областей. РФ використовує мовне питання, як зброю і як інструмент маніпуляцій. Що ми маємо робити в цій ситуації? Ми маємо відповідати розвитком української мови, яка багато років знаходилася в ролі дитини, яку не дуже люблять. Ми маємо зробити все для того, щоб українська мова була вживана на радіо та телебаченні. Ми не змушуємо нікого спілкуватися вдома чи на вулиці українською, це вирішує кожен для себе, але на телебаченні, в кінотеатрах, на радіо, там, де є публічний простір, має використовуватися українська мова. Бенефіціаром російської культури та мови є Росія, бенефіціаром української мови і культури є Україна, жодна країна не претендує на те, щоб захищати і розвивати нашу з вами рідну мову. Мені здається, кримські татари це зрозуміють. Якщо вони втратять кримськотатарську мову, то довести, що ти кримський татарин буде дуже важко. Перше, що нас робить українцями, це наша мова, як ми використовуємо, і та культура, в рамках якої ми живемо і яку відтворюємо в своїх практиках.

Тому на сьогодні розвиток української мови – це питання національної безпеки.

Радіо Hayat: Нещодавно відбулася дискусія між журналістами та активістами, яка називалася «Кримській трикутник». Ви написали, що в цій дискусії ви шукаєте концепт нового Криму. Що для вас – новий Крим?

Сергій Костинський: Я – патріот України, в мене житомирські коріння, але я є патріотом Криму, і я вважаю, що ми маємо повернути Крим і зробити з нього винятковий регіон, лідера України серед інших областей по всіх параметрах. Мені здається, що в нас є величезний потенціал для того, щоб Крим був економічно найуспішнішим регіоном з точки зору розвитку ІТ, медицини та інших напрямків. Я в це вірю і сподіваюся, що після повернення Криму ми всі разом зможемо це зробити.

Джерело Агентство “Кримські новини”