Розпочалася Конференція Ради Європи для міністрів, відповідальних за медіа та інформаційне суспільство - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Розпочалася Конференція Ради Європи для міністрів, відповідальних за медіа та інформаційне суспільство

10 червня 2021 року розпочався перший день Конференції Ради Європи для міністрів, відповідальних за медіа та інформаційне суспільство, під назвою «Розумна політика щодо штучного інтелекту. Виклики та можливості для медіа та демократії», де голова Національної ради Ольга Герасим’юк бере участь як член делегації України і представник Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI).

 У перший день заходу відбулося 4 сесії, які були присвячені таким темам:

Сесія 1. «Вплив технологій, що ґрунтуються на штучному інтелекті, на свободу вираження поглядів». Було обговорено вплив автоматизованих інструментів онлайн-платформ на механізми спілкування; використання цифрових технологій у редакційній політиці й медіа через забезпечення рівних можливостей і ефективного доступу; вплив цифрових технологій на сферу публічного спілкування в рамках політичних процесів та наявні цифрові розбіжності; необхідність проведення ґрунтовних досліджень для запровадження ефективних механізмів нагляду і регулювання.

Сесія 2. «Зміни в медійному та інформаційному середовищі». Відбулися дискусії про необхідність переходу до нової парадигми щодо медіа та інформації; відновлення довіри до медіа й органів державної влади в епоху цифрового розладу; встановлення нових правових рамок щодо відповідальності різних медіастейкхолдерів; вироблення нових правил виборчої комунікації, зокрема стосовно передвиборної агітації й висвітлення в медіа виборчих кампаній у новому медіасередовищі.

Сесія 3. «Вжиття заходів для забезпечення безпеки журналістів». Мова йшла про погіршення становища журналістів та інших медіаакторів останніми роками; збільшення кількості насильницької риторики, що звучить із вуст державних чиновників щодо доброчесної діяльності журналістів і якісної журналістики, а також роль і значення низького рівня розкриття злочинів проти журналістів та інших медіаакторів. Увагу учасників було сфокусовано на тому, що в режимі онлайн збільшилася кількість випадків домагань, зокрема тих, що характеризуються як гендерні напади. Акцентовано на необхідності поводитися з ними так само серйозно, як і з офлайн-правопорушеннями. Усіма присутніми на Конференції була підтримана теза про необхідність припинення безкарності і надання першочергового значення питанням розслідування і розкриття фізичних нападів, що несуть загрози для життя та фізичної неушкодженості журналістів. У цьому аспекті ключову роль відіграють національні плани країн, що демонструють нагальність політичної участі, яка відповідає актуальності ситуації, що склалася у цій сфері.

Сесія 4. «Стійкість механізмів забезпечення свободи вираження поглядів під час кризи». Обговорення були зосереджені на сучасних викликах, які стоять перед медіа у часи кризи, що пов’язані із доступом до інформації, захистом джерел і викривачів, підтримкою медіасектора та безпекою журналістів, зростанням кількості дезінформації і проявів мови ненависті у публічному дискурсі, а також на використанні цифрових технологій для впливу на свободу вираження й запровадження гнучких і ефективних санкцій та інших заходів із потенційним охолоджувальним ефектом для того, щоб знайти шлях до постпандемічного майбутнього для отримання можливості до належного забезпечення свободи вираження поглядів. 

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше