Санкції в деталях - Ольга Герасим'юк роз'яснила, які обмеження чекають на російські телеканали в Європі - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Санкції в деталях – Ольга Герасим’юк роз’яснила, які обмеження чекають на російські телеканали в Європі

Європейська рада 3 червня офіційно заявила про введення шостого пакета економічних та індивідуальних санкцій Європейського Союзу проти росії і її пособниці білорусі. Ці обмеження жорсткіші за попередні і стосуються різних галузей: військової, економічної, технологічної і медійної. Частина санкцій стосується діяльності російських телеканалів у Європі. Роз’яснення про суть санкцій, зокрема, щодо блокування російських каналів Укрінформ отримав від голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк.

– Як вдалося добитися, щоб блокування російської пропаганди включили до шостого пакета санкцій ЄС щодо росії?

– Національна рада відразу після початку повномасштабного вторгнення росії звернулася до відповідних інституцій в ЄС, європейських медіарегуляторів, провайдерів та мовників з пропозицією виступити єдиним фронтом проти російської пропаганди і заблокувати всі російські пропагандистські канали. Більш як 30 країн Європи з лютого заблокували мовлення каналів RT і Sputnik, утім, інші російські канали до початку червня не потрапляли до європейських санкцій. Під час численних багатосторонніх і двосторонніх міжнародних зустрічей український медіарегулятор неодноразово надавав європейським партнерам приклади руйнівної російської пропаганди та постійно наполягав на необхідності розширення санкцій у медіасфері. Врешті-решт наші європейські партнери ухвалили рішення внести до шостого пакета економічних та індивідуальних санкцій ЄС низку обмежень, що блокують розповсюдження ще трьох російських пропагандистських медіа.

– Які канали потрапили під санкції?

– Обмежується трансляція в ЄС ще трьох російських мовників: «РТР Планета»/RTR Planeta, «Россия 24»/Russia 24 і «Международный телецентр»/TV Centre International. Також санкції поширюються на Національну державну телерадіокомпанію республіки білорусь «Белтелерадиокомпания» і провідного оператора телекомунікаційних послуг міністерства оборони рф АТ «Воентелеком». Ми розраховуємо, що новий перелік обмежень посилить боротьбу з російською пропагандою. Адже поширення пропагандистських матеріалів і відвертої брехні – це відкрите сприяння війні.

– Що саме заборонено?

– Ми віримо, що працюватиме заборона транслювати (ретранслювати) вищевказані російські канали будь-кому, хто перебуває під юрисдикцією ЄС і на території ЄС. Це стосується всіх засобів розповсюдження: за допомогою супутникових, кабельних, ефірних провайдерів, стрімінгових платформ, а також Youtube, TikTok і аналогічних сервісів. Утім, є нюанс. Зазначається, що відповідно до положень Хартії основоположних прав, санкції не забороняють співробітникам зазначених медіа вести діяльність у країнах ЄС, тобто вони можуть брати інтерв’ю, робити дослідження, але мовлення цих каналів не повинно відбуватися. Багато залежатиме від того, як держави трактуватимуть в себе положення Хартії.

– Але документ стверджує, що пропагандистські канали, якщо у них вже є ліцензія на мовлення в тій чи іншій країні, не мають транслювати далі свої програми?

– Будь-яка ліцензія або дозвіл на мовлення вказаних пропагандистських каналів, розповсюдження юридичними особами, організаціями чи органами справді теж призупиняються, згідно із санкційними положеннями. Це важливо, адже деякі європейські провайдери не блокували трансляцію російської пропаганди, посилаючись на чинні контракти. Віримо, що медіабізнес Європи припинить постачати заробітки російським рупорам війни.

– Санкції вже набули чинності?

– Обмеження набувають чинності з 25 червня 2022 року, і за умови, що Європейська рада, розглянувши відповідні справи, приймає таке рішення одностайно.

– Що передбачають санкції, окрім заборони трансляції вказаних каналів?

– Забороняється рекламувати продукти або послуги в будь-якому вмісті, створеному або трансльованому юридичними особами, організаціями або особами, які вказані в санкційному списку.

– А як щодо тих пропагандистських каналів, які опинилися під санкціями раніше? Адже, наприклад, той же Russia Today мав розгалужену мережу каналів регіональних, тобто, в кожній країні свій Russia Today?

– Російські канали намагалися і намагаються обійти санкції у будь-який спосіб. Але тут пропагандисти не зможуть викрутитися, адже обмеження стосуються всіх каналів, які раніше, ще в березні, потрапили у санкційний список. Наприклад, канали групи Russia Today. А це і RT English, RT UK, RT Germany, RT France, RT Spanish. Їх діяльність теж заблокована.

– Крім каналів і медіаорганізацій, санкції також накладені і на конкретних осіб. Кого саме торкнулися обмеження у шостому пакеті санкцій ЄС?

– Це насамперед представники російського і білоруського медіабізнесу: Андрєй Ліпов, голова Роскомнадзору; Пьотр Акопов, російський пропагандист, колумніст «RIA Novosti»; Тімофєй Сєргєйцев, російський пропагандист, колумніст «RIA Novosti»; Вікторія Нікіфорова, пропагандистка, працівниця «RIA Novosti»; Аліна Кабаєва, голова Ради директорів Національної Медіа Групи; Аркадій Волож, співзасновник СЕО «Яндекс».

Список білоруських медійників теж чималий: Андрій Сич, співведучий програми «Платформа» на державному телевізійному каналі білорусі «Беларусь 1»; Ігор Тур, співробітник державного телевізійного каналу білорусі «ОНТ»; Людмила Гладкая, кореспондентка газети «Беларусь сегодня», ведуча державного ТК «Беларусь 1»; Григорій Азарєнок, співробітник державного телеканалу білорусі «СТВ».

– Що чекає на російські канали, які не потрапили до санкційного списку ЄС, яке їх майбутнє?

– Сподіваюсь, що майбутнього в них немає. Національна рада ще у квітні звернулася до РНБО та СБУ про сприяння у внесенні до санкційних списків Євросоюзу не тільки вже вказаних російських каналів, а і таких як «НТВ», «НТВ Мир», «РЕН ТВ», «СТС», телерадіокомпанія «Петербург» тощо. Ще раніше, в березні, ми звернулися до Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля щодо розширення переліку заборонених у ЄС російських каналів.

Про важливість блокування всієї рашистської пропаганди я постійно говорю з європейськими колегами. Наприклад, у Страсбурзі – на засіданні Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDSMI), в Антверпені – на засіданні Європейської платформи регуляторних органів (EPRA), на Конференції операторів електронних комунікацій у Польщі. Наші постійні звернення підтримала і представниця ОБСЄ з питань свободи слова Тереза Рібейро.

Така активність знаходить відгук у європейців. Більше ніж 30 країн Європи вже так чи інакше блокують російську пропаганду. Прекрасний приклад є в Латвії. Там з 9 червня заборонили мовити 80-ти російським каналам.

Ми постійно над цим працюємо, наголошуємо європейським регуляторам на загрозі російської пропаганди і необхідності блокування цього рупору Кремля. Бо рашистська пропаганда буквально вбиває.

***

Нагадаємо, що шостий пакет розширює список осіб та російських і білоруських організацій, щодо яких діятимуть обмеження на експорт товарів і технологій подвійного використання, а також перелік товарів і технологій, які можуть сприяти технологічному розвитку сектору оборони та безпеки росії.

Європейські компанії не мають права мати зв’язки з громадськими організаціями з надання консультацій з бухгалтерської справи тощо.

До індивідуальних списків потрапили також російські військові, що чинили злочини в окупованих українських містах, фізичні та юридичні особи, що відкрито підтримують війну в Україні, деякі провідні бізнесмени і члени родин олігархів, кремлівських чиновників, а також компаній оборонного комплексу.

Також ухвалено рішення про часткове ембарго на російську нафту, відключення ще кількох банків від платіжної системи SWIFT, а саме «Сбербанку», «Кредитного банка Москвы», «Русского сельскохозяйственного банка» і «Беларусского банка развития и реконструкции».

Увесь комплекс санкцій оприлюднений у нормативних документах в Офіційному журналі Європейської ради.

Джерело: Укрінформ

Фото: Олександра Йорк

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше