Сергій Костинський розповів журналістам Донеччини і Луганщини про реалізацію стратегії Національної ради із розбудови українського телерадіопростору - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Сергій Костинський розповів журналістам Донеччини і Луганщини про реалізацію стратегії Національної ради із розбудови українського телерадіопростору

18 листопада член Національної ради Сергій Костинський зустрівся із журналістами друкованих, інтернет-видань, а також теле- і радіожурналістами, які працюють в Донецькій і Луганській областях. Під час розмови йшлося  про роботу регуляторного органу в рамках стратегії захисту і розвитку інформаційного простору української держави, зокрема на Донецьку, Луганську, Херсонську області та Автономну Республіку Крим.

Останні 5 років Національна рада активно працювала над реалізацією кількох стратегічних напрямів. Перший із них полягав у обмеженні інформаційного впливу держави-агресора і створенні умов для розвитку власне українського ринку, українського інформаційно-культурного простору. Так, було обмежено показ російських телеканалів, фільмів і передач, які порушували законодавство України і Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Це сприяло появі багатьох нових українських телеканалів і радіостанцій, що своєю чергою позитивно вплинуло на конкурентоспроможність вітчизняного медіа- і кіноринку. За останні три роки в Україні з’явилося 50 нових  супутникових телеканалів, повідомив Сергій Костинський.

Інше стратегічне завдання, виконання якого взяла на себе Національна рада, – націоналізація вітчизняного телерадіопростору і стимулювання розвитку української музичної індустрії. Регуляторний орган забезпечив виконання телерадіоорганізаціями закону про мовні квоти та виконання  вимог щодо європейського контенту. Крім того, Національна рада продемонструвала критичний підхід до адаптації іноземних програм через наявність у них російського впливу.

З новими підходами працювала Національна рада і над розбудовою радіомовлення. Цей стратегічний підхід мав у собі три складові – розвиток Суспільного мовлення, військово-патріотичного мовлення, місцевого мовлення. Регуляторові вдалося створити три FM-мережі Суспільного радіо – «Українське радіо», «Радіо «Промінь» і «Радіо «Культура»; поширити мовлення «Армії-FM» із територій з особливим режимом мовлення ще й на низку обласних центрів і містечок, аби забезпечити інформування широких верств населення про події, що відбуваються на Донбасі, в Криму та потреби й життя української армії; досягти активної появи нових радіостанцій у невеликих  містах і селищах, на територіях об’єднаних територіальних громад. Ці завдання були реалізовані завдяки запровадженню форматних конкурсів.

Четвертою стратегією, над якою працювала Національна рада, стало посилення українського впливу в Донецькій, Луганській, Херсонській областях, Криму і на прикордонні. Цього вдалося досягти через спрощення системи ліцензування, зокрема впровадження процедури видачі дозволів на тимчасове мовлення, завдяки прорахунку нових частот і залученню великої кількості телерадіоорганізацій до поширення українського контенту для наших співвітчизників на цих територіях, шляхом координації будівництва нових телекомунікаційних об’єктів, а також ініціювання створення нових локальних мовників – «Радіо Крим.Реалії», «Тризуб-FM», «Вільне радіо», «49 паралель».

Успішна реалізація всіх цих завдань стала  можливою завдяки спільній роботі в рамках Міжвідомчої комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП (зараз – Міністерство культури, молоді і спорту), до якої увійшли, окрім представників цих державних органів, ще й працівники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (зараз – Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб), Міністерства оборони, Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, Українського державного центру радіочастот, облдержадміністрацій.

Також Сергій Костинський поділився планами щодо подальшої розбудови українського телерадіопростору в 2020 році і відповів на запитання журналістів, які стосувалися поширення сигналу ворожих мовників, мовлення на тимчасово окуповані території, умов отримання ліцензій у Національній раді, діяльності Суспільного мовника тощо.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше