Сторіччями незалежність залишалася для наших предків недосяжною мрією, яка завжди гуртувала і вела за собою сильних духом, вольових і надзвичайно сміливих людей.
Українці неодноразово виборювали свою державність, і до того історичного моменту, як у 1991 році заповітна мрія багатьох поколінь стала реальністю, це слово вже вкарбувалося в історію української держави мільйонами зламаних доль і знищених родин, століттями відчайдушної боротьби, упродовж якої на вівтар незалежності і свободи було віддано найцінніше.
І нині, на 27-му році з дня проголошення незалежності, самостійність і цілісність України знову під загрозою. Майже п’ять останніх років, боронячи східні кордони України від воєнної агресії північного сусіда, тисячі українців продовжують відстоювати наше з вами законне право називатися громадянами вільної і неподільної держави – і за це їм низький уклін.
Однак за збереження унітарної держави відповідають не лише військові, –велика відповідальність лежить і на українській медіа-спільноті. Адже разом зі збройними ударами Україна зазнає постійних інформаційних атак, які так само небезпечні для існування країни і потребують гідного спротиву.
Саме тому в цей непростий час, коли аудіовізуальні технології використовуються ворогом як потужний інструмент гібридної війни, національні медіа мають ще з більшою відповідальністю ставитися до якості контенту, який вони випускають у вітчизняний ефірний простір. Неабияк важливо переосмислити потенціал впливу засобів медіа та спрямувати їх на зміцнення країни, захист інформаційних кордонів і формування освіченої, духовно розвиненої і щасливої нації.
Наразі майбутнє України напряму залежить від кожного з нас. Адже сьогодні ми, як свідки та учасники історичних для країни подій, маємо шанс зробити свій внесок в обстоювання національних інтересів, щоб передати у спадок наступним поколінням українців не безнадійні мрії і не продовження багаторічної боротьби, а стабільну, сильну й розвинену незалежну державу!
Ілюстрація з сайту obozrevatel.com
