Сьогодні триває обговорення проєкту закону «Про медіа»

29.01.2020

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», який реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2018 – 2021 рр., організували громадське обговорення законопроєкту у сфері медіа. В обговоренні беруть участь члени Національної ради і керівники структурних підрозділів регулятора.

Під час виголошення вступного слова голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко пояснив, чим зумовлена необхідність такого закону. Він зауважив, що єдиний регулятор телерадіоінформаційної сфери не може адекватно регулювати медіа, бо нині чинні більше ніж чотири законодавчі акти, якими він має керуватися. Вони вже занадто застарілі й безнадійно відсталі від розвитку медіа. Проєкт закону увиразнює статус Національної ради і значно розширює її повноваження і не лише на телебачення та радіомовлення, а й інші новітні медіа. Олександр Ткаченко також сказав, що до робочої групи, яка розробляла проєкт, входили і представники регулятора та індустрії, яка загалом схвально його оцінила. Зауваження, які звучать нині, здебільшого стосуються лише 7-ми чи 9-ти його статей.

Зі свого боку Олена Литвиненко, заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні, наголосила на міжнародних зобов’язаннях України, зокрема тих, що містяться в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Вона сказала, що європейські експерти опрацьовують проєкт з погляду його відповідності європейському законодавству і висловлять свої пропозиції до його новел. Було би дуже добре, зауважила вона, щоб між першим і другим його читаннями в Парламенті було достатньо часу, аби медіаспільнота змогла запропонувати свої зміни та покращення. 

Про необхідність гармонізації українського медійного законодавства з  актуальним європейським сказав і Мартін Клауке, керівник відділу програм допомоги «Незалежне управління та демократизація» представництва Європейського Союзу в Україні. Він, зокрема, звернув увагу учасників на те, що після ухвалення закону, який максимально буде наближеним до вимог Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги, в Україні можна буде скористатися і європейськими програмами підтримки. Коли буде  новий закон, з’являться нові можливості, зокрема і в межах програми ЄС «Креативна Європа».

Кріштіна Розгоні, консультантка Ради Європи, нагадала учасникам обговорення, що законопроєкт про медіа розроблявся в Україні упродовж 15 років, і за цей час змінилися не лише люди, які над ним працювали, а й самі медіа. Сучасна спільнота, за її словами, не сприймає медіа у значенні переважно телебачення, як це було ще кілька років тому. Студенти, яким вона викладає, кажуть, що їхні дідусі й бабусі ще дивляться телевізор, а ось вони вже цілодобово споживають інформацію в інший спосіб. Тому розробка цього закону нині й актуальна, і складна водночас, адже треба врахувати всі законодавчі практики і подбати про те, щоб він не застарів швидко.

Європейські експерти наполегливо працюють, щоби надати свої рекомендації, але фундамент уже є. У проєкті, на її думку, є гнучкість визначень і глибина підходів, отже, треба не втрачати терпіння, доопрацювати всі пропозиції, які надійдуть, і врешті завершити цей великий проєкт.

Натомість член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, народний депутат Юрій Павленко повідомив, що члени Комітету, які представляють опозицію, ухвалили окрему думку про те, що наразі проєкт не варто представляти в Парламенті на перше читання, а відправити на доопрацювання.

Учасники обговорення під час І і ІІ сесій  заслухали  інформацію  про визначення в проєкті закону термінів, вимоги до змісту інформації, організацію надання медіасервісів, яку представив Микита Потураєв, заступник голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Член робочої групи, головний експерт із медійного права ГО «Центр демократії та верховенства права» Ігор Розкладай  у ІІІ сесії докладно розповів про суб’єктів у сфері медіа та окремо про мовлення громад. Він зауважив, якщо чинний закон «Про телебачення і радіомовлення» більшою мірою стосується технологій, то нинішній проєкт більше про контент. Тобто він регулюватиме як лінійні, так і нелінійні медіа, а також певною мірою стосуватиметься контенту, що поширюється в онлайн-медіа та в соціальних мережах.