На засіданні робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа 11 грудня були узгоджені остаточні правки до саморегулівного акта № 4, який стосується висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості, а також узгоджено план роботи підгрупи, яка опікується питаннями гендерної рівності у ЗМІ.

Доктор психологічних наук Любов Найдьонова, яка після поданих раніше учасниками робочої групи зауважень до проекту документа напрацювала нову його редакцію, зауважила, що акт про насильство в медіа є розширеним, враховує цілий набір різних ситуацій. Його структура відштовхується від механізмів впливу насильства на споживача медійного контенту. Усі роз’яснення були винесені в посилання, вони дають чіткість і розуміння, про що йде мова.

Після обговорення незначних правок робоча група вирішила упродовж тижня доопрацювати ці зауваження і далі запропонувати акт № 4 на підпис керівництву медіагруп і для розгляду правлінням НАМ.

Крім того, Любов Найдьонова підготувала проект наступного саморегулівного акта, який описуватиме проблематику булінгу. Він був створений на основі рекомендацій, що їх напрацювано за допомогою Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Учасники робочої групи – представники медіасфери, громадськості, науковці – погодилися розглянути його докладніше на наступному засіданні групи в новому році.

Говорячи про насильство і жорстокість, вкрай важливо пам’ятати і про такий  його аспект, як психологічне насильство. Про необхідність напрацювати правил висвітлення такої теми наголосила психолог Юлія Ніколішена, фахівець Асоціації психологів України. Колеги погодилися з її аргументами.

На засіданні робочої групи також обговорили завдання, якими найближчим часом опікуватиметься підгрупа з гендерних питань. Узгоджено, що пріоритетним завданням стане визначення за пропозиціями експертів, що спеціалізуються на питаннях гендерної рівності, стереотипів, які розповсюджені в медіа, та проведення за ними моніторингу мовлення загальнонаціональних телеканалів для подальшого узагальнення і розроблення відповідних рекомендацій для ЗМІ. Наступні завдання погоджуватимуться на подальших засіданнях підгрупи.

Крім того, увазі учасників робочої групи була запропонована інформація про особливості регулювання медіа в Данії і Швеції. Про це розповів начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради Роман Кіфлюк, який перебував у цих країнах в рамках навчальної програми. Цікавим спостереженням стала велика вага у цих країнах «інституту репутації» чи «інституту сорому», принципи якого є визначальними  у діяльності всіх медіа. Для данських і шведських медіа  найбільш ганебним покаранням є негативні відгуки про їхню діяльність. Значну роль у медіасфері цих країн відіграє саморегулювання і вміння різних гравців ринку домовлятися про правила взаємодії. Досвід цих скандинавських країн із саморегуляції був започаткований ще у 60-х роках минулого століття.

Саме такі перші кроки робить робоча група, створена при Національній раді. Нині і держава, і сама індустрія та громадянське суспільство розуміють безальтернативність  впровадження як спів-, так і саморегулівних механізмів у сфері медіа.

Учасники робочої групи висловили намір підписати акт № 4 до кінця року.