Спільна заява мандатаріїв у сфері свободи слова щодо вторгнення росії та важливості свободи слова та інформації - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Спільна заява мандатаріїв у сфері свободи слова щодо вторгнення росії та важливості свободи слова та інформації

4 травня після вторгнення російської федерації в Україну та продовження російської загарбницької війни проти України,  уповноважені представники у сфері свободи слова* від ООН, Африканської комісії з прав людини, Міжамериканської комісії з прав людини та Представник з питань свободи ЗМІ Організації з безпеки і співробітництва в Європі оприлюднили таку спільну заяву:

«Ми колективно засуджуємо вторгнення й безперервну агресію Російської Федерації проти України, її суверенітету і територіальної цілісності. Дії Російської Федерації порушують міжнародне право і спільні зобов’язання ООН, ОБСЄ, ІКПЧ та АКПЧ і самі принципи, на яких базуються наші організації.

Ми обурені безперервними звірствами і пов’язаними з ними серйозними кризою з правами людини та гуманітарною кризою, які мають величезний згубний вплив на життя, безпеку й добробут мирного населення. Ми солідарні з народом України у ці важкі часи.

Ми нагадуємо, що саме під час війни та збройного конфлікту право на свободу вираження поглядів і вільний доступ до інформації необхідно рішуче захищати, оскільки воно є важливим для сприяння міцному миру, розуміння природи конфлікту і забезпечення відповідальності.

У зв’язку з цим виділяємо таке:

По-перше, ми глибоко стурбовані безпекою журналістів, працівників ЗМІ та пов’язаного з ними персоналу в Україні, які виконують свою роботу в безпрецедентних умовах і дуже ризикують своїм життям. Є багато повідомлень про те, що журналісти зазнають нападів, переслідувань, катувань, їх викрадають. Відомо про вбивства журналістів і відмови їм у безпечному виїзді з міст і регіонів, які перебувають в облозі. Такі дії є огидними і повинні бути негайно припинені. Нагадуємо, що згідно з міжнародним гуманітарним правом під час збройного конфлікту журналісти вважаються цивільними особами і як такі мають бути забезпечені захистом. Напад з метою вбивства, поранення або викрадення журналіста є військовим злочином. Особи, відповідальні за прямі або невибіркові напади на цивільних осіб, у тому числі журналістів, повинні бути притягнуті до відповідальності і постати перед судом відповідно до національного та міжнародного права. Необхідно також вжити заходів для розшуку зниклих безвісти журналістів, з’ясування їхньої долі, надання належної допомоги і сприяння їхньому поверненню до родин. Держави зобов’язані захищати й гарантувати права людини, проводити ефективні розслідування і гарантувати ефективні засоби правового захисту та відшкодування.

По-друге, ми стурбовані повідомленнями про те, що українські ЗМІ та інфраструктура інтернету можуть бути навмисно обстріляні російськими військами, щоб порушити доступ до інформації, в тому числі через кібератаки. Ми цінуємо, що доступ до інтернет-інфраструктури України залишився в основному стійким. Дуже важливо забезпечити людям в Україні постійний доступ до інтернету, мовлення та інших засобів зв’язку. Ми закликаємо вжити всіх можливих заходів для захисту ЗМІ, медіаорганізацій та інтернет-інфраструктури від атак і ворожого захоплення. Ми також закликаємо посилити різні форми підтримки від міжнародної спільноти для забезпечення стабільності медіа в Україні у той час, коли низка національних і місцевих ЗМІ втратили свої приміщення й обладнання або були пошкоджені чи знищені.

По- третє, ми підкреслюємо, що пропаганда війни та національної ворожнечі, яка є підбурюванням до дискримінації, ворожнечі чи насильства, є глибоко шкідливою і заборонена статтею 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Ми закликаємо Російську Федерацію негайно утриматися від цих протиправних дій.

По-четверте, ми стурбовані поширенням дезінформації щодо конфлікту в Україні в російських державних ЗМІ. Однак ми вважаємо, що з дезінформацією не можна боротися шляхом блокування чи заборони ЗМІ. Будь-яке обмеження свободи вираження поглядів має проходити ретельну перевірку за трьома аспектами: законності, законної мети, а також необхідності та співмірності. Ми стурбовані тим, що рішення ЄС заборонити два російські державні ЗМІ, можливо, було непропорційною відповіддю на дезінформацію. Це було використано як привід для додаткового закриття незалежних ЗМІ в Російській Федерації. Більш ефективною відповіддю на дезінформацію є заохочення доступу до різноманітної інформації, яка зазнає перевірки, у тому числі доступ до вільних, незалежних і плюралістичних ЗМІ.

По-п’яте, ми вважаємо, що розмивання права на свободу вираження поглядів та інших прав людини протягом тривалого періоду часу і замовчування критичних голосів у Російській Федерації сприяли створенню середовища, яке сприяє війні Росії проти України. Ми стурбовані подальшим посиленням цензури і придушенням інакомислення та плюралістичних джерел інформації і думок у Російській Федерації, у тому числі блокуванням платформ соціальних медіа і новинних вебсайтів, зривом послуг іноземних постачальників контенту і послуг, масовим маркуванням незалежних журналістів і ЗМІ як «іноземних агентів», запровадженням кримінальної відповідальності та позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років за поширення так званої «фейкової» інформації про війну в Україні чи заперечення російських військових дій в Україні чи просто за мир або навіть згадку слова «війна». Ми висловлюємо жаль щодо систематичного придушення політичних опонентів, незалежних журналістів і ЗМІ, правозахисників, протестувальників та багатьох інших, які виступають проти дій російського уряду. Усі ці заходи зводяться до створення державної монополії на інформацію, що є грубим порушенням міжнародних зобов’язань Росії. Вони повинні бути припинені. Ми закликаємо російський уряд повністю виконувати свої міжнародні зобов’язання з прав людини, в тому числі поважаючи, заохочуючи і захищаючи свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію незалежно від кордонів.

По-шосте, ми зазначаємо, що війна в Україні додатково підкреслила ризики поширення дезінформації, брехні та підбурювання до насильства і ненависті, а також обмеження законного вираження думок у цифрових медіа і соціальних мережах через їхні бізнес-моделі, політики і практики. Хоча ми вітаємо заходи, вжиті провідними компаніями останнім часом для вирішення цих проблем, ми водночас закликаємо їх посилити належну обачність у сфері прав людини, покращити оцінку впливу, підзвітність, прозорість та рівне й послідовне застосування політики для захисту прав усіх користувачів».

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше