Спільний акт узгодження № 4 Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Спільний акт узгодження № 4 Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості

Спільний акт узгодження № 4

 Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості 

м. Київ                                                                         12 лютого 2020 р.

Зважаючи на те, що насильство і жорстокість[1] порушують фундаментальні та невід’ємні права людини, гарантовані міжнародним законодавством та Конституцією України, а також входять до складів найбільш тяжких правопорушень, передбачених кримінальним законодавством України,

 усвідомлюючи, що медіа мають значний вплив на суспільство, зокрема на дитячу аудиторію,

прагнучи сприяти руху українського суспільства до європейських цінностей і дедалі більшої поваги до прав людини, в контексті чого ідея вчинення насильства і жорстокості є неприйнятною, зокрема для виховання дітей та молоді, 

телерадіоорганізації, що підписують цей акт, добровільно беруть на себе зобов’язання під час створення аудіовізуальної продукції і висвітлення теми насильства та жорстокості в передачах виходити із такого:

1. Висвітлення теми, а також – окремих випадків насильства та проявів жорстокості необхідне з метою надання суспільству повної, об’єктивної та достовірної інформації про наявність важливої суспільної проблеми, окреслення напрямів та стан її вирішення, ризики, які ця проблема створює безпосередньо для аудиторії відповідного ЗМІ, а також із наміром переконати людей, схильних до насильства та жорстокості, утримуватися від них.

2. Водночас, поширення інформації про насильство та жорстокість, у тому числі в засобах масової інформації, може спричинювати зазначені нижче негативні ефекти:

2.1. ефект узвичаєння (інші назви: ефект нормалізації, ефект десенсибілізації) – зниження реагування на насильство, збайдужіння, зменшення співчуття жертві й засудження насильника[2];

2.2. ефект навчання (інші назви: ефект моделювання, культивування, індуктивний ефект) – засвоєння способів насильницьких дій, насильницьких моделей поведінки, агресивних думок, настановлень і афектів[3];

2.3. ефект збудження – викид адреналіну, внаслідок спостерігання насильства і жорстокості, які мозок дитини підсвідомо сприймає як загрозу, а відтак, фізіологічно готує організм до реагування на загрозу (втечі, захисту)[4];

2.4. «складання ефектів» – взаємодія різних механізмів впливу висвітлення ЗМІ випадків насильства та жорстокості на особу, що сприймає медіаконтент, в якому демонструється насильство[5].

3. Телерадіоорганізації, що підписують цей Акт, дійшли згоди про ефективність таких підходів до зменшення негативних ефектів, зазначених у пункті 2 цього акту, під час створення аудіовізуальної продукції і висвітлення теми насильства та жорстокості в передачах:

3.1. з метою зменшення ефекту узвичаєння (нормалізації) телерадіоорганізаціям рекомендується утримуватись від демонстрації сцен насильства і жорстокості, особливо –  від демонстрації сцен насильства над дітьми, в яких діти-споживачі медіаконтенту можуть асоціювати себе з жертвою;

3.2. з метою зменшення ефекту моделювання (навчання) телерадіоорганізаціям рекомендується у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00):

3.2.1. утримуватися від демонстрації сцен, в яких насильство і жорстокість здійснюється дітьми та за участю дітей, щодо яких діти – споживачі медіаконтенту можуть ідентифікувати себе з насильником;

3.2.2. утримуватися від демонстрації насильства в позитивному ключі, його героїзації, гламуризації та/або романтизації: коли насильство веде до розв’язання проблеми, або будь-яких винагород, позитивно характеризує персонажа, який вчиняє насильство, як привабливого (підкреслює його харизму, крутизну, вмілість, владність, сексуальну привабливість тощо), за винятком випадків правомірного насильства (насильство проти насильства)[6];

3.2.3. при неможливості уникнути демонстрації сцен насильства включати в найближчу сцену явне засудження насильства, роз’яснення його шкідливості, демонстрацію наслідків вчиненого насильства, зокрема демонстрацію страждань жертви в межах, необхідних для ідентифікації споживачами насильства і жорстокості як суспільно шкідливої поведінки;

3.2.4. утримуватися від елементів насильства та жорстокості в гумористичних передачах, що ускладнює ідентифікацію насильства і жорстокості як суспільно шкідливої поведінки та посилюють привабливість їх копіювання;

3.2.5. утримуватись від детального (інструктивного) висвітлення способів здійснення насильства для запобігання їхнього копіювання дітьми;

3.2.6. утримуватись від створення враження, що способи вчинення насильства можуть бути доступні для копіювання дітьми, включати у сцени попередження, не повторювати такі дії в реальному житті;

3.3. з метою зменшення ефекту збудження телерадіоорганізаціям рекомендується у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні з 7.00 по 19.00);

3.3.1 утримуватися від демонстрації сцен, у яких поєднано елементи еротики і насильства та жорстокості;

3.3.2.  якщо є крупний план нанесення удару, за умови, що така сцена одна, або вони поодинокі (у порівнянні з загальним хронометражем сюжету) – ці місця технічно приховуються (наприклад, блюр);

3.3.3.  утримуватися від сцен, в яких демонструються страждання жертв насильства і жорстокості, які можуть бути віднесені до категорії жахів (можуть налякати і сильно вразити дитину), поранення/пошкодження необхідно демонструвати так, щоб неможливо було розгледіти деталі;

3.3.4.  виключити з передач кадри, в яких вогнепальна зброя направлена безпосередньо на глядача;

3.3.5.  уникати надмірної деталізації в аудіоряді (розповіді) про насильство і жорстокість, якщо озвучування подробиць не є необхідним, наприклад у випадку журналістського розслідування.

4. Також, з метою зменшення негативних ефектів від поширення передач (крім новин), що висвітлюють теми насильства та жорстокості, у час, коли дитина може здійснювати телеперегляд (у будні та вихідні з 7.00 по 21.00) телерадіоорганізаціям рекомендується:

4.1.1. попереджати батьків (інших дорослих, що виконують батьківські функції) про необхідність додаткової уваги при спільному перегляді до демонстрації насильства, зокрема про те, що в продукції містяться сцени насильства (текстом та/або закадровим голосом до початку демонстрації);

4.1.2. уникати використання сцен насильства дітьми, над дітьми чи з участю дітей в анонсах передач;

4.1.3. при неможливості уникнути демонстрації сцен насильства, роз’яснювати наслідки сприймання дітьми висвітлення ЗМІ випадків насильства та жорстокості, а також дію ефектів узвичаєння, навчання і збудження в цих же передачах (або до початку чи після закінчення передачі)

[1] У цілях цього акта термін «насильство і жорстокість» охоплює дії людей проти людей, тварин, вигаданих людиноподібних художніх персонажів, які полягають в умисному вбивстві; умисному заподіянні тілесних ушкоджень; катуванні, побоях і мордуванні; зґвалтуванні, сексуальному насильстві та примушуванні до вступу в статевий зв’язок, а також домашньому насильстві. Дії, які полягають у булінгу, не охоплюються терміном «насильство і жорстокість».

[2] Ефект нормалізації призводить до зростання насильства в суспільстві внаслідок створення у споживача інформації уявлення про те, що насильство та жорстокість є повсюдними явищами, що така ситуація є природною, що насильство та жорстокість не порушують норм моралі і є прийнятними способами розв’язання життєвих проблем. Діти і підлітки внаслідок цього ефекту стають менш чутливими до насильства і жорстокості, оскільки не ідентифікують їх як суспільно небезпечні явища.

[3] Ефект моделювання (навчання) призводить до свідомого і несвідомого наслідування показаного в медіа, що збільшує агресію в суспільстві, сприяє формуванню агресивності як риси характеру в споживачів інформації, які не мають сформованої особистості, тобто, переважно в дітей та підлітків.

[4] Ефект збудження спричиняє більшу схильність дитини до агресивної поведінки внаслідок зміни фізіологічних реакцій організму.

[5] Складання ефектів: підсилюють одне одного ефекти узвичаєння і навчання, ефект навчання і збудження (помірного, оскільки дитина при помірному збудженні гірше контролює свою поведінку і легше піддається бажанню копіювати агресивні дії, проте при надмірному збудженні ефект навчання буде зменшуватися, внаслідок емоційної травми дитина може навіть втратити тимчасово можливість засвоювати нові моделі поведінки, це призводить до гальмування її загального розвитку).

[6] Правомірне насильство означає дії, що вчинені під час виконання службових обов’язків військовими, працівниками правоохоронних органів, іншими особами в межах наданих повноважень, у випадку крайньої необхідності та самозахисту, а також із метою недопущення неправомірного насильства. Такий вид насильства є прикрою реальністю в сучасному суспільстві, а особи, що його вчиняють, ризикують своїм життям заради захисту інших людей, чим заслуговують на вдячність суспільства, в тому числі – на шанобливе ставлення ЗМІ.

Генеральний директор ТОВ «ТРК «Студія 1+1» В’ячеслав Мієнко

 Директор ТОВ «ТРК «Україна» Вікторія Корогод

 Директор з правових питань «StarLightMedia» Руслан Шевчук

 Головний редактор ПАТ «Національна суспільна  телерадіокомпанія України» Юрій Макаров 

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше