Світ має знайти відповіді на загрози свободі медіа – ключова тема Всесвітнього дня свободи преси
З нагоди 30-річчя із часу схвалення ЮНЕСКО Всесвітнього дня свободи преси 2 травня в Нью-Йорку відбулася Глобальна конференція ООН. Головне, про що йшлося на конференції, – потреба знайти правильні відгуки на загрози, що нині постають перед журналістами і свободою преси у всьому світі. До святкування ювілею приурочено багато подій і заходів. У них беруть участь відомі правозахисники, активісти свободи преси, лідери медіа, відомі журналісти, представники неурядових організацій, міжнародних інституцій, урядовці тощо. Національну раду представляє голова регуляторного органу Ольга Герасим’юк.
У своєму вступному слові генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле зауважила, що після того, як 30 років тому була ухвалена Віндхукська декларація, яка закликала уряди держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер, важливо проаналізувати, що вже було зроблено і що ще має бути зроблено. Докладені зусилля принесли свої плоди, особливо це стосується норм і стандартів. Нині понад 135 країн по всьому світу застосовують їх. Водночас, за її словами, «ніщо не є справді здобутим і виконаним». 86 журналістів були вбиті 2022 року – найбільше, ніж будь-коли раніше. «Це причина, щоб бути занепокоєним», – сказала вона.
Крім того, ще сотні журналістів зазнали нападів, були ув’язнені тільки тому, що вони роблять свою роботу. «Це неприйнятно. Ця ситуація ставить запитання про функціонування усього суспільства. Рівень безкарності щодо злочинів проти журналістів посилає меседж, який лякає, – що безпека журналістів не є питанням лише журналістів чи міжнародних організацій. Це питання цілого суспільства», – наголосила Одрі Азуле.
Значно змінила інформаційний ландшафт цифрова ера. Цифрові платформи дають людям незліченні способи для інформування і самовираження, але вони також дають ґрунт для поширення дезінформації і теорій змов. У таких умовах необхідно гарантувати, що інформація залишається суспільним благом. «Більше ніж будь-коли ми потребуємо професійної вільної, незалежної журналістики. І від нас залежить гарантувати, щоб вона надалі існувала», – підсумувала Одрі Азуле.
Уся наша свобода залежить від свободи преси. «Свобода преси – це фундамент демократії і правосуддя», – акцентував у своєму виступі Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. У кожному куточку світу нині свобода преси зазнає атак. «Правді загрожує дезінформація і мова ворожнечі, шукаючи, щоб розмити лінії між фактами і вигадкою, наукою і конспірологією», – сказав він.
Журналісти і медіапрацівники, виконуючи свою роботу, стають мішенню як онлайн, так і офлайн. Аналіз свідчить, що минулого року близько три чверті жінок мали досвід насилля онлайн, і одній із чотирьох погрожували фізично.
Серед тих факторів, які впливають на свободу преси, Антоніу Гутерреш назвав все більшу концентрацію медіа в руках небагатьох, фінансовий колапс незалежних новинних організацій і частіше ухвалення національних законів і регулівних актів, які придушують журналістів та радше розширюють цензуру і загрожують свободі вираження. Його заклик полягав у тому, що світ має говорити одним голосом, світ має стояти з журналістами, як вони стоять із правдою.
Під час пленарного засідання конференції розглядалася робота інституцій захисту прав людини, які були створені за останні 30 років як охоронці і захисники прав людини. Обговорювали загрози, з якими стикаються журналісти і медійники, стан свободи преси та майбутнє медіа. Учасники ділилися думками, як забезпечити плюралізм голосів і думок, як зробити виклики видимими та почутими в усьому світі.
На окремій церемонії були оголошені лауреати Всесвітньої премії ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано за свободу преси. Цього року ними стали три іранські ув’язнені журналістки: Нілуфар Хамеді, Елахе Мохаммаді і Наргес Мохаммаді.
У рамках заходів, приурочених до Всесвітнього дня свободи преси, 1 травня відбувся також допрем’єрний показ фільму «20 днів у Маріуполі», який був знятий українським військовим кореспондентом, режисером, фотографом і прозаїком Мстиславом Черновим.
