Ситуація з медіа-грамотністю в Європі - Звіт Європейської аудіовізуальної обсерваторії - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Ситуація з медіа-грамотністю в Європі – Звіт Європейської аудіовізуальної обсерваторії

Національна рада вивчає питання, як в Європі формується практика поширення медіа-грамотності, які гравці ринку реалізують заходи у цьому напрямі. Європейська аудіовізуальна обсерваторія (ЄАО) підготувала звіт «Відображення практичних дій та заходів у сфері медіа-грамотності», ЄС-28. Оприлюднюємо його для ознайомлення широкого кола працівників медіа, громадськості та державних інституцій.

Головну увагу у звіті (далі – ЄС-28) зосереджено на проектах, пов’язаних із наданням медіа-послуг через електронні комунікаційні мережі. Проведення цього дослідження було ініційовано Європейською комісією та реалізовано ЄАО у співавторстві з Мартіною Чапман, директором компанії
«Mercury Insights» (компанія працює у Великобританії та спеціалізується на сфері медіа-індустрії). Методологія, що була використана при підготовці ЄС-28, ґрунтувалася на тому, що кожна країна мала обрати 20 найбільш значимих національних проектів щодо медіа-грамотн ості і представити детальну аналітичну інформацію про 5 найкращих. Дані були перевірені Експертною групою щодо медіа-грамотності ЄС (MLEG – Media Literacy Expert Group).

Основні результати дослідження:

Зацікавлені сторони. Із 939 основних учасників більше як 1/3 було зараховано до категорії «громадянське суспільство» (305), далі – «державні органи» (175) та «науковий осередок» (161). Понад 2/3 із загальної кількості учасників не мають обов’язкової юридичної компетенції у цій сфері й брали участь у дослідженні з іншої мотивації (Мал. 1 і 2).

Типи проектів. Оскільки рівень активності у країнах достатньо різниться, із максимальної кількості – 580 проектів (20 можливих проектів для кожної із 29 країн, проте не всі країни змогли виявити потрібну кількість) було ідентифіковано 547 (Мал. 3). Найбільш поширений тип проекту – «ресурси» (173), на другому місці – «взаємодія з кінцевим користувачем» (107).

Навички у сфері медіа-грамотності: «критичне мислення» є очевидним переможцем, з яким пов’язано 403 проекти із 547, наступна позиція – «користування медіа» (385 проектів) (Мал. 4).

Масштаб. Більше ніж 1/3 проаналізованих проектів (228 із 547) були результатом міжсекторального співробітництва і переважна більшість із них мали національне значення (409), при цьому 95 були зараховані до регіональних, а 43 – до європейських.

Ступінь важливості. 145 найкращих проектів мали цільову аудиторію  «підлітки та студенти» і тільки 7 були спрямовані на цільову аудиторію «особи похилого віку».

Мета цього дослідження полягала в представленні відображення та огляду найбільш значимих проектів (а не всіх наявних) щодо заохочення медіа- грамотності в країнах-членах ЄС із січня 2010 року на національному й регіональному рівнях.

Малюнок 1. Основні зацікавлені сторони у сфері медіа-грамотності у 28 країнах ЄС та у представлених секторах

Малюнок 2. Кількість основних зацікавлених сторін у галузі медіа-грамотності, визначених у кожній країні

Малюнок 3. Типи проектів медіа-грамотності (з 547)

Малюнок 4. Навички медіа-грамотності, відображені у 547 проектах

 

З повною версією звіту англійською мовою можна ознайомитися за посиланням.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше