9 листопада Національна рада підбила підсумки на мовлення з використанням вільного загальнонаціонального каналу мовлення багатоканальної телемережі МХ-5 (стандарт DVB-T2 (MPEG-4)). Переможцем конкурсу став «Парламентський телеканал «Рада».
Заяви на участь у конкурсі подали 5 претендентів. Окрім переможця, це – ТОВ «Уніан ТБ», м. Київ («УНІАН»), ТОВ «Гравіс», м. Київ («ПЛЮСПЛЮС»), ТОВ «Новини 24 години», м. Київ («NEWSONE»), ТОВ «Інформаційне агентство «112-Україна», м. Київ («112 Україна»).
Під час засідання народні депутати Олег Барна і Григорій Шверк висловили свою позицію про те, що саме державний канал повинен отримати змогу мовити у цифрі. Адже «Рада» надає українському глядачеві збалансовану інформацію про політичні події, які відбуваються в країні, не надаючи переваги жодній із партій. Засідання Верховної Ради транслюються без будь-якого редакційного втручання, тобто громадяни можуть скласти своє уявлення про перебіг розгляду Парламентом будь-якого питання.
Важливо, що редакційна рада своїм завданням вбачає також роз’яснення законодавчих актів, які ухвалюються чи обговорюються на пленарних засіданнях вищого законодавчого органу, доносячи таким чином інформацію до людей, як саме ухвалення тих чи тих норм вплине на суспільство і кожного громадянина.
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглядав питання участі телеканалу «Рада» у конкурсі на цифрове мовлення на своєму засіданні і повністю підтримав необхідність отримання ним цифрової ліцензії, однак вирішив не звертатися до регулятора із клопотанням, аби це не було сприйнято як тиск на незалежний орган. До сьогодні глядачі могли бачити Парламентський канал лише на супутнику чи через кабельні мережі, а в цифровому форматі мовлення ведеться лише на Київ і Київську область, що, звісно, не відповідає запитам суспільства на цю інформацію.
До того ж, зауважив член Національної ради Сергій Костинський, на разі в країні немає державного мовлення, колишні державні компанії реформовані у Національну суспільну телерадіокомпанію України, в якої зовсім інші завдання. Є лише «UA|TV», який мовить на закордон, і радіо Міністерства оборони України «Армія ФМ». З огляду на те, що проти країни ведеться гібридна війна, наявність загальнонаціонального телевізійного мовника, який доносить до громадян позицію держави, має бути в пріоритеті.
Члени Національної ради одноголосно проголосували за визнання переможцем конкурсу телеканалу “Рада”.
Коментуючи результати конкурсу, члени Національної ради сказали, що всі учасники цього конкурсу могли стати переможцями і висловили сподівання, що провайдер цифрової мережі «Зеонбуд» розширить можливості мовлення в кожному із чотирьох мультиплексів. Таким чином можна буде задовольнити бажання багатьох телерадіоорганізацій, які ще не отримали ліцензій на мовлення у цифрі.
Заступник Національної ради Уляна Фещук наголосила, що сьогоднішнім конкурсом і рішенням регуляторного органу свобода слова жодним чином не обмежується, як про це заявляє телеканал «112 Україна», адже він і далі продовжує мовлення.
Своєю чергою перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк запропонувала звернутися до Незалежної медійної ради для того, щоб отримати оцінку ситуації із дотримання журналістських стандартів цим телеканалом. Адже упродовж перебігу конкурсу велася вибіркова пряма трансляція, і глядачу “112-го каналу” показували лише те, що хотіли показати. Натомість не було представлено виступів усіх претендентів із обґрунтуваннями їх участі в конкурсі. Не висвітлювалися в ефірі і позиції інших учасників засідання. Тобто варто розібратися, «як медіа дотримується принципу незалежності, вимагаючи для себе свободи слова», зважаючи, власне, і на спосіб висвітлення ним засідання регулятора, і на ті сюжети, які телеканал поширював упродовж останніх двох тижнів.
На думку членів Національної ради, ці дії мовника можна розцінювати як тиск на незалежний регуляторний орган. Також Ольга Герасим’юк зауважила, що її турбує ситуація в журналістському колективі телеканалу «112 Україна», тому бажала б зустрітися з ним, аби обговорити питання свободи слова, журналістської етики, дотримання журналістських стандартів.