Тема захисту дітей у медіа має стати актуальною не лише в медіасередовищі, а й у суспільстві в цілому - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Тема захисту дітей у медіа має стати актуальною не лише в медіасередовищі, а й у суспільстві в цілому

Сьогодні, 11 вересня, відбулася громадська дискусія «Безпечний медіапростір: співпраця індустрії та регулятора», яка проводилася за спільної ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Незалежної асоціації телерадіомовників. Підтримали захід USAID (United States Agency for International Development) та Internews. У дискусії взяли участь перша заступниця голови Національної ради Ольга Герасим’юк, керівники та працівники структурних підрозділів регуляторного органу.

У вступному слові Ольга Герасим’юк наголосила, що співпраця індустрії, регулятора і громадськості з вироблення правил мовлення ­ це той шлях, яким ідуть усі європейські країни.

Проблемою захисту дітей від шкідливої інформації Національна рада опікується давно. Була спроба запровадити систему, подібну до тієї, що діє в Нідерландах та інших європейських країнах – Кіквайзер. Однак, на жаль, ця спроба не вдалася, бо не була в той час сприйнята індустрією. Тому було обрано трохи інший шлях. Незважаючи на недосконале законодавство, регулятор все ж таки став реагувати на найбільш очевидні випадки недотримання законодавства і почав застосовувати санкції. А крім того, Національна рада ініціювала діалог із медіаринком і створила робочу групу

«Ця співпраця на  самому початку діяльності робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа показала, наскільки ми всі були необізнані з тим, із чим ми стикаємося на практиці…  Детально обговорюючи конкретні ситуації, ми насамперед самі усвідомили ті ризики, на яких можемо наразити глядачів, а особливо дітей», –  висловилася вона. 

Три узгоджені саморегулівні акти, які були розроблені та ухвалені, дали позитивний результат, четвертий  про висвітлення насильства наразі опрацьовується. Ці правила можна доповнювати, удосконалювати,  бо все у світі  дуже швидко змінюється, їх згодом можна буде об’єднувати в один документ. Є ще багато питань, над якими треба працювати, вже є певний перелік найактуальніших тем. І в цьому контексті не можна забувати про етику. Саме з погляду етики мають розглядатися всі ці питання, наголосила Ольга Герасим’юк.

«Найголовніше, про що я хочу сказати, – наш рух до співрегулювання, він правильний, він  триває. Дуже добре, що саме цю тему на нашій конференції ми обговорюємо, і нам варто не просто поговорити в колі тих, хто зацікавлений, а поширити ці ідеї і зробити їх важливою темою для суспільства», підсумувала перший заступник голови Національної ради.

Доктор психологічних наук, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ Любов Найдьонова у своєму вступному слові наголосила, що, незважаючи на те, що вона персонально бере участь у розробці правил мовлення і в усіх панелях цього громадського обговорення, це не лише її індивідуальна робота. «Це є робота всієї наукової системи, яка, на жаль, сьогодні в медійному просторі не дуже видима. Це є робота науковців лабораторії психології масової комунікації і медіаосвіти та всього нашого інституту. Це, загалом, і робота Національної Академії педагогічних наук. Тому що в нас освіта – це єдина система, яка продукує (вона не є просто витратним рядочком у бюджеті), вона продукує людський капітал».

Вона висловила думку, що  результати співрегуляції, про яку йтиметься під час нинішньої дискусії, стали можливими й тому, що «з’явився оцей третій суб’єкт – науковець, психолог, який давав аргументи не просто тому, що ми так думаємо, а тому, що ми спираємося на реальні дослідження, зроблені за всіма світовими стандартами». Науковці враховують усі аспекти впливу на дитячу аудиторію,  вони досліджують, чого хочуть батьки, які є головними замовниками захисту дитини в інформаційному просторі.

Любов Найдьонова пояснила, чому ухвалені співрегулівні документи названі актами узгодження, адже було реальне узгодження, психологічний бік якого забезпечували науковці. Тому і є результат, а отже, є перспектива подальшої успішної роботи.

Про відчутні зміни в інформаційному просторі говорила і представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Аксана Філіпішина: «Ми зазнали дуже суттєвих змін. Зверніть, будь ласка, увагу, все частіше наші діти захищені з точки зору розповсюдження персональної інформації про дитину, ми почали закривати обличчя дітей, коли висвітлюємо про них інформацію, ми стали обережнішими, я маю на увазі наш інформаційний простір, називаючи місця, де відбувається подія навколо дитини, ми почали звертатися за консультаціями до експертів», констатувала вона.

Офіс Уповноваженого з прав людини, повідомила Аксана Філіпішина, отримує звернення від телеканалів стосовно надання порад, консультацій чи не зашкодить програма в такому вигляді, після виходу, дитині. Проводяться тренінги. Якщо йдеться про висвітлення інформації щодо участі дітей у збройному конфлікті, сказала Оксана Фліпішина, то «можна зателефонувати редактору новин і зняти сюжет через те, що ми доводимо, що це нашкодить дитині».

Це ті зміни, яких неможливо було очікувати ще 6 – 7 років тому.  На її думку, всі сьогодні розуміють, що інтереси дитини мають бути на першому місці, і добре, що нарешті об’єднуються зусилля заради того, щоб вона не зазнавала страждань.

Серед питань порядку денного громадського обговорення: Досвід застосування актів з питань захисту інтересів дітей;  Перспективи розвитку само-та співрегулювання: нові теми або кодекс етики мовлення; Само- та співрегулювання: моделі та законодавчі засади; Досвід саморегулювання з питань гендерної рівності.

Докладніша інформація про панельні дискусії буде викладена в наступних повідомленнях.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше