Третя сесія міжнародної конференції – цифрове мовлення в регіонах
Третя сесія міжнародної конференції «Цифрове мовлення в Європі: правові, регуляторні та технічні аспекти» була присвячена обговоренню переходу на цифрове телевізійне мовлення регіональних і місцевих компаній. Тут мали змогу висловити своє бачення розвитку ситуації всі причетні до цього процесу сторони: державні і приватні місцеві і регіональні мовники, представники органів влади і громадських організацій, незалежні медіа-експерти.
Спершу виступили іноземні експерти, які розповіли про те, як відбувалися аналогічні процеси у Європі. Згодом виступили представники вітчизняних громадських організацій та регіональних телекомпаній. Так, слово було надане директорові словенського Інституту OpenLab Місі Кришелю, начальнику відділу телерадіомовлення департаменту технологій Вищої аудіовізуальної ради Франції Жану-Луї Рув’єрі, виконавчому директорові Незалежної асоціації телерадіомовників Катерині М’ясниковій, генеральному директорові Державної організації «Київська державна регіональна телерадіокомпанія» Олександру Савенку, директорові дніпропетровської телерадіокомпанії «Стерх» Сергію Педашенку, а також генеральному директорові ПП «Телерадіокомпанія «РАІ» з Івано-Франківської області Андрію Русиняку.
Питання переходу українських місцевих і регіональних телекомпаній на цифрові стандарти мовлення викликало найбільший резонанс серед населення. Причиною є те, що саме цей ринок має зазнати найбільших реформувань, адже дрібні телерадіоорганізації, що мовлять по 2–3 години на добу, а решту часу ретранслюють чужий продукт, повинні перетворитися на повноцінні компанії, що будуть здатні заповнити 24 години ефірного часу власними програмами. Така умова конкурсних випробувань не всім до снаги, але вона передбачає вдосконалення вітчизняного інформаційного простору та підвищення якості продуктів, що його наповнюють.
Важко знайти адекватний міжнародний рецепт, який би можна було застосувати в Україні. Існує лише кілька універсальних постулатів, дотримання яких рекомендують іноземні колеги. Зокрема, начальник відділу телерадіомовлення департаменту технологій Вищої аудіовізуальної ради Франції Жан-Луї Рувєр наголошує на тому, що регулятор має максимально залучатися до процесу і сприяти швидшому проникненню «цифри» в регіони. Міха Кришель, директор Інституту OpebLab, вважає, що регуляторний орган України обов’язково має запропонувати спосіб, скориставшись яким, компанії матимуть можливість мовити в цифровій мережі.
Під час конференції голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов нагадав, що процес визначення мовників у регіонах не завершений: «За результатами нашого конкурсу велика частка частот у п’ятому мультиплексі, що призначені для регіональних мовників, залишилася вільною». У першому турі регулятор не зміг обрати переможців конкурсу в багатьох містах. Крім того, частина переможців, які отримали право на цифрове мовлення в регіонах, відмовилися від своєї перемоги, і ці частоти також будуть виставлені на повторний конкурс. «Нині Національна рада готується до другого етапу, на який буде виставлено 172 частоти для місцевих і регіональних мовників, та розробляє умови цього конкурсу. Ми готові вислухати конструктивні рекомендації та зауваження», – наголосив голова Національної ради.
Для того, щоб уявити цілісну картину ситуації, що склалася в Україні, потрібно дещо заглибитися в події кількамісячної давнини. У березні-травні ц.р. члени Національної ради здійснили низку роз’яснювальних виїзних нарад у регіони України. Вони пояснили мовникам, що дрібним компаніям на конкурс краще виходити певними об’єднаннями – консорціумами, для того, щоб мати змогу відповідати новим реаліям розвитку телерадіоінформаційного простору.
Така рекомендація Національної ради знайшла своє втілення лише в Івано-Франкіській області. Тут напередодні цифрового конкурсу 7 компаній об’єдналися в один консорціум. До «Телерадіокомпанії РАІ» увійшли Калуська районна Телерадіоорганізація «Незалежність», ТРК «Тисмениця», Районна ТРК «Надвірна», ТРК «Захід», приватне підприємство «Студія телебачення Снятин» та ТРК «Вежа».
Генеральний директор цього консорціуму Андрій Русиняк розповів, яким чином такий крок допоміг подолати найбільші проблеми, пов’язані з переходом на цифрове мовлення. Об’єднання допоможе збільшити фінансові потужності, що в майбутньому дасть шанс оплачувати послуги провайдера за розповсюдження сигналу і знаходити ресурс для вироблення продукту на 24 години мовлення без особливих потрясінь. Водночас, це – можливість для збереження в повному обсязі колективів телеорганізацій та матеріально-технічних баз, що будувалися впродовж не одного десятка років.
Про можливості цифрового регіонального мовлення розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова. У своїй доповіді вона зазначила, що держава має виділити додатковий частотний ресурс для цілей регіонального місцевого мовлення. Також, на її думку, регулятор має встановити прозорі критерії конкурсу та забезпечити право кожного нинішнього ліцензіата на мовлення у цифровому форматі. Міжнародним організаціям було запропоновано встановити більш чіткий статус регіонального та місцевого телебачення і закріпити його роль у забезпеченні плюралізму думок у суспільстві.
Про попередні сесії міжнародного конкурсу можна довідатися з наших повідомлень:
«За впровадження цифри платитимуть усі» – підсумки другої сесії міжнародної конференції
«Впровадження «цифри» в Європі – уроки для України» – підсумки першої сесії міжнародної конференції
Міжнародні та вітчизняні експерти обговорюють впровадження цифрового мовлення в Європі
_____________________________________________________________________________
Стежте за нашими новинами на facebook.com/NacRada та twitter.com/NacRada
