Триває розробка стабільної моделі фінансування Суспільного мовника в Україні - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Триває розробка стабільної моделі фінансування Суспільного мовника в Україні

 

Під час практичного семінару «Моделі та механізми фінансування суспільних мовників: європейський досвід», проведеного 11 вересня в межах Проекту Офісу Ради Європи в Україні, Наглядова рада та Правління Національної суспільної  телерадіокомпанії України вивчали кращі іноземні практики функціонування суспільних мовників. У заході також брали участь міжнародні експерти, представники органів державної влади та експерти медіа-організацій.

Для того, щоб допомогти українському суспільному мовникові розробити свою ефективну модель фінансування, Офіс Ради Європи запросив міжнародних експертів, які ознайомили керівництво ПАТ «НСТУ» з прикладами успішних моделей фінансування суспільних мовників у європейських країнах.

Так, одну із презентацій на цю тему представив консультант Ради Європи із Франції Марк Велінскі. Розповідаючи про досвід Франції та інших європейських країн, він ґрунтовно зупинявся на питаннях джерел фінансування, абонентської плати і структурних особливостях.

Як було зауважено під час семінару, одну з найбільш стабільних моделей нині демонструє фінський суспільний мовник. Окремо про його практику під час семінару доповів Міка Оямієс, керівник міжнародного департаменту Yle. Зокрема, він акцентував, що цю стабільність, про яку вже йшла мова, забезпечує їхній моделі суспільного саме високий податок. Так, щорічно цей мовник одержує фінансування у розмірі 500 млн. євро. Також, відповідаючи на запитання українських колег, він додав, що ситуації із забезпеченням не повної суми кошторису для суспільного, як це сьогодні відбувається в Україні, на їхньому досвіді ще не було.   

Так само про переваги литовської моделі фінансування суспільного мовника розказав виконавчий директор Комісії з питань радіо та телебачення Литви, Неріус Малюкевічіус, який понад 30 років займається організацією медіа. Зокрема, від підкреслив, що першим і ключовим етапом у зміні їхньої моделі суспільного телебачення було впровадження в 2015 році відмови від комерційної  реклами в ефірі телеканалів суспільного мовлення. Як пояснив фахівець регулятора литовських медіа, дослідження показують, що населення більше довіряє тим  ЗМІ, в яких такої реклами немає. Так і трапилось, наголосив він. Адже саме тоді, після її заборони, у Литві відбувся різкий підйом рейтингів суспільного. Крім того, сьогодні їм вдалося вийти лише на одне джерело фінансування. Якщо раніше кошти надходили з державного бюджету, комерційної реклами  та інших джерел, то сьогодні суспільне телебачення фінансується виключно державою. Тепер суспільний мовник наперед знає скільки отримає і може планувати програму діяльності.

 

Водночас він зауважив, що вже бачив роботу цілої низки суспільних мовників і цей досвід допоміг йому зрозуміти –  якоїсь однієї універсальної тенденції регуляції просто не існує і, власне, не може існувати, адже всі країни дуже різні. Тому литовський експерт порадив керівництву Національної суспільної телекомпанії все ж таки розробляти якусь власну модель, яка би насамперед відповідала національній специфіці України.

Після активного обговорення кожної із презентованих європейських моделей, українські фахівці ПАТ «НСТУ» представили іноземним експертам своє бачення моделі фінансування національного суспільного мовника, яку члени Правління затвердили ще у квітні цього року.  

Насамперед, секретар Наглядової ради  ПАТ «НСТУ» Вадим Міський, повідомив іноземним колегам, що головною проблемою діяльності суспільного мовника в Україні залишається  невиконання законодавства щодо його фінансування. На підтвердження своїх слів він продемонстрував динаміку зростання  суми недофінансування. Так, у рік створення національного суспільного мовника в 2017 році фінансування було забезпечено на 75% від необхідної суми, а 2018-го лише на 50%.

Врешті, сьогодні ПАТ «НСТУ»  опинилося в скрутній ситуації, коли всі можливі джерела надходження коштів не ефективні. Зокрема, фінансування із державного бюджету нестабільне, рекламні надходження щороку зменшуються, а населення нині абсолютно не готове сплачувати абонплату, що, до речі, підтвердило дослідження фонду «Демократичні ініціативи» за 2017 рік. Однак, об’єктивно оцінюючи кожне з них, вони переконані, що сьогодні в Україні найбільші перспективи має державне фінансування і тому пропонують вносити зміни саме в цьому аспекті.

А саме, для представлення свого варіанту нової моделі фінансування Вадим Міський спершу пояснив, що нині національному суспільному мовнику надходять гроші із загального фонду, однак існують спеціальні фонди, в яких вся сума коштів йде виключно на визначену потребу і одного визначеного одержувача. Крім того, підкресли він, за схожою моделлю, а саме завдяки конкретному податку фінансуються суспільні мовники Фінляндії та Литви. Тож, після проведення ґрунтовного аналізу, вони дійшли висновку, що найоптимальнішим цільовим джерелом надходжень на потреби ПАТ «НСТУ» може стати рентна плата за користування радіочастотним ресурсом. Цільового отримувача цієї ренти немає, отже, національний суспільний мовник одержить фінансування, ні в кого не відбираючи гроші і не впроваджуючи нового податку, сказав він.

Однак секретар Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України зауважив, що нині вкрай складно переконати уряд, що суспільне мовлення справді потрібне українцям, а його діяльність в країні як ніколи на часі. Тому в цьому й полягає головна і єдина вада запропонованої програми, додав він. Національний суспільний мовник дуже залежить від волі політикуму.

У цілому запрошені міжнародні експерти, які є великими прихильниками принципів суспільного мовлення,  відгукнулися схвально на розробку українських колег, а також, ґрунтуючись на почутому, озвучили свої пропозиції. Так, приміром, Марк Велінскі запропонував у подальшому більше розвивати програми національного суспільного мовника у цифровому стандарті – мовлення в інтернеті, Facebook. Адже таким чином вони завойовуватимуть увагу молодої аудиторії, яка в майбутньому може стати для них відчутною підтримкою, вважає він. Експерт із Фінляндії зауважив, що перед тим, як щось просити, необхідно й самим щось пообіцяти навзамін, тобто необхідно дати свої гарантії також.

Зі свого боку, фахівець регулятора литовських медіа Неріус Малюкевічіус нагадав, що їхній країні на те, щоб запровадити стабільну систему фінансування суспільного мовника  знадобилося цілих 9 років. Тож він порадив керівництву ПАТ «НСТУ» набратися терпіння та, не зважаючи на поки існуючі перепони і відсутність підтримки з боку держави, все ж таки не втрачати надії і продовжувати наполегливу працю в цьому напрямі.

Керівництво ПАТ «НСТУ» і члени Наглядової ради подякували за надані під час семінару рекомендації та загалом можливість докладніше ознайомитися з кращими практиками європейських суспільних мовників.

Практичний семінар – лише перший захід із цілої низки інших, запланованих в робочому плані Проекту Офісу Ради Європи для підтримки  ПАТ «НСТУ». Наступні три роки національному суспільному мовнику надалі допомагатимуть у вирішенні проблем фінансування.  

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше