У другий день семінару для представників Національної ради його учасники визначилися із пріоритетними завданнями на майбутнє

24 жовтня в рамках експертного семінару, організованого за сприяння спільного проекту Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування» для представників Національної ради в областях і працівників апарату регуляторного органу, було розглянуто низку питань, що стосуються як стратегічних завдань Національної ради, так і організаційної роботи та координації між структурними підрозділами.

Пріоритетними завданнями нині для регулятора є впровадження проекту «Мовлення громад» і забезпечення можливості мовити в цифровому форматі тим місцевим телерадіоорганізаціям, які цього бажають.

За останні три роки 70 місцевих радіостанцій отримали FM-частоти для організації власного мовлення, розповів член Національної ради Сергій Костинський. Серед областей, де найактивніше розвивається мовлення громад, – Івано-Франківська, Львівська, Сумська, Харківська, Чернігівська. Крім того, регулятор днями ініціював прорахунок радіочастот у 17 населених пунктах Житомирщини. На переконання Сергія Костинського, ця динаміка не припинятиметься, тож цей напрям роботи надалі залишається серед найважливіших для представників Національної ради в областях. Адже саме вони є тими людьми, які першими спілкуються з місцевими і територіальними громадами, роз’яснюють, як організувати місцеву радіостанцію, які кроки необхідно зробити, щоб розпочати мовлення, як заповнити документи тощо.

Сергій Костинський наголосив на потребі більш докладно моніторити діяльність провайдерів щодо поширення телеканалів, які не входять до Переліку іноземних програм, що відповідають вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України. Особливо це важливо для Донецької та Луганської областей. Він сказав про те, що представникам регулятора в областях необхідно також звернути додаткову  увагу на розповсюдження таких програм у готелях, кафе і ресторанах.

Відповідальний секретар Національної ради Олександр Ільяшенко говорив про впровадження в країні цифрового мовлення. Актуальним для телерадіоорганізацій питанням є забезпечення цифровими ліцензіями тих мовників, які бажають надалі мовити у цифрі. Нині 110 місцевих компаній не мають ліцензій на цифрове мовлення, з них 63 хочуть працювати і далі у цифровому стандарті. Олександр Ільяшенко розповів про вимоги до місцевих компаній щодо заповнення й подання документів для організації цифрового мовлення. Додаткову уточнювальну інформацію  надав також представник Українського державного центру радіочастот Євген Мирзаков. Йшлося про зони виділення для побудови цифрового мовлення, передбачені для України міжнародною угодою Женева-2006, кількість можливих задіяних каналів (мультиплексів) і перспективу їх збільшення. Після вивільнення І і ІІ цифрових дивідендів ці частоти будуть передані для розвитку рухомого зв’язку, відтак кількість радіочастотного ресурсу, який може бути задіяний для телебачення і радіомовлення, зменшиться удвічі. Тому УДЦР наразі працює над розрахунками, як максимально ефективно задовольнити потреби всіх охочих мовити у цифрі телерадіокомпаній. Для розуміння ситуації необхідно мати якомога повнішу технічну інформацію від мовників. Отже, представники Національної ради в областях мають надавати інформацію до центрального апарату для узагальнення та планування наступних дій.

Про роботу із впровадження нового моніторингового центру розповів член Національної ради Валентин Коваль. Реалізація цього процесу триватиме три роки. Очікується, що до кінця вже цього року в Києві запрацює моніторинговий центр, який прийматиме й оброблятиме сигнал загальнонаціональних ефірних та супутникових телеканалів. Наступного року можливості моніторингового центру будуть розширені, що дасть змогу опрацьовувати дані локальних телеканалів. Зараз готується технічне завдання для того, щоб як тільки з’явиться фінансування, можна було  невідкладно на початку наступного року оголосити тендер і виконати цей другий етап робіт із розбудови моніторингового центру.

Принаймні два комплекти для моніторингу отримає кожне представництво Національної ради в областях. Один із них буде стаціонарним і прийматиме теле- і радіопрограми, сигнал яких доступний в офісі представництва. Інший комплект буде мобільним, щоб моніторити віддалені телеканали – локальні чи кабельні, які не можна приймати в офісі. Стаціонарний комплект потребує інтернету високої швидкості для того, щоб можна було запис одразу ж синхронно передавати до Києва для його фіксації на серверах центрального апарату. Звичайно, буде передбачена можливість зберігати матеріал на накопичувачах на випадок поганого інтернет-сигналу.

Моніторинговий центр у Києві, за словами Валентина Коваля, буде серйозним програмним продуктом, який багато функцій виконуватиме в напівавтоматичному режимі. Серед тих функцій, які виконуватиме нова система моніторингу, – транскрибування – перетворення усної мови і відео на текст. Наразі вивчається, яке програмне забезпечення можна залучити для того, щоб відбувалося транскрибування української мови. Поки таких розробок небагато і здебільшого вони використовуються у приватному секторі. Нове програмне забезпечення дасть змогу аналізувати тексти й відео, зокрема робити вибірку за ключовими фразами і словами, фото, розпізнавати обличчя, емблеми, логотипи, підраховувати кількість згадувань тих чи інших прізвищ в ефірах телебачення й радіо. «Це повноцінна система, але ми будемо перші, хто за це взявся, – сказав Валентин Коваль. –  Сподіваюся, що колись це переросте в національний моніторинговий центр – те, чим буде користуватися не тільки Національна рада, а й інші органи влади, як свого часу це сталося у Сполучених Штатах, де тепер усі держслужбовці користуються даними подібного контент-центру».

Привітав учасників семінару і голова Національної ради Юрій Артеменко. Він звернув увагу присутніх на виклики, які  постануть перед регуляторним органом найближчим часом. Чи не найважливішим із них є виборча кампанія, яка хоча і додасть роботи усім працівникам національного регулятора, однак має засвідчити, що всі роблять свою справу добре. Він закликав ставитися до всіх телерадіоорганізацій однаково і сумлінно фіксувати ознаки порушень. Потім ці матеріали передаватимуться до ЦВК.

Із окремими доповідями також виступили керівники структурних підрозділів Національної ради. Йшлося про підготовчу роботу в регіонах із формування баз даних для майбутнього моніторингового центру, особливості заповнення актів перевірки ліцензіатів, типові порушення телерадіоорганізацій при поданні ними документів, коректної інформації про бенефіціарних власників і пов’язаних осіб тощо.

Начальник відділу персоналу докладно роз’яснила вимоги щодо проведення щорічної оцінки діяльності державних службовців, передбаченого новим законодавством про державну службу.

Також представники Національної ради розповіли про реалії сфери телерадіомовлення в їхніх областях, зміни, які відбулися останнім часом, тенденції, що виникли. Кожен із них особливо акцентував на проблемних питаннях та можливості їх вирішення.

Сергій Костинський, який модерував перебіг семінару, наголосив, що важливою є саме така робота – почути від кожного представника ту інформацію, яка потребує спільних рішень як регулятора, так і інших місцевих та центральних органів влади й державних структур. Завдяки такому обговоренню створюється наступний план дій.

Члени Національної ради висловили подяку Офісу Ради Європи за цікаві доповіді  експертів і сприяння в організації такої важливої для центрального апарату і представників Національної ради комунікації.  Від Офісу Ради Європи в Україні учасникам семінару були вручені  сертифікати щодо прослуховування курсу лекцій на теми: «Гендерна чутливість як складова компетенції фахівця у сфері медіа» та «Проблемні аспекти прозорості медіа-фінансування в Україні».