У Національній раді відбулося публічне обговорення пропозицій щодо удосконалення законодавчих вимог у сфері інформаційної безпеки країни - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

У Національній раді відбулося публічне обговорення пропозицій щодо удосконалення законодавчих вимог у сфері інформаційної безпеки країни

23 січня відбулося обговорення оприлюдненої 11 січня 2018 року заяви Національної ради щодо необхідності внесення низки змін у медійне  законодавство. На зустрічі, окрім членів Національної ради та керівників структурних підрозділів регулятора, були представники Міністерства культури, Державного агентства з питань кіно, Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно, Громадської ради при Національній раді, громадськості. Також були присутні деякі виробники кіно- і телепродукції.

Ініціатива Національної ради стосується тих питань телерадіоінформаційної сфери, які або не врегульовані чинними нормами, або ж суперечливі і не мають однозначного трактування.

Голова Національної ради Юрій Артеменко сказав, що ця зустріч зорганізована для того, щоб почути думки громадськості, індустрії, інших державних органів, які уповноважені опікуватися сферою інформаційної безпеки, ЗМІ та кінематографії. Це обговорення  в  широкому колі дасть змогу вийти на конкретні пропозиції  для  внесення змін у законодавчі акти.

Перше питання, яке, на думку Національної ради, слід врегулювати, – це зменшення тривалості перехідного періоду для впровадження мовних квот на телебаченні. Регуляторний орган вважає, що завершення перехідного періоду запровадження мовних  квот можливе у березні – квітні цього року. Немає потреби чекати  аж  до листопада, адже більшість телеканалів уже виконують норму щодо обов’язкової частки української мови в ефірі. Натомість  деякі з них зловживають нормою перехідного періоду, за якою всі передачі власного і національного виробництва зараховуються до україномовного продукту, і виконують закон лише формально. Таким чином, їхнє програмне наповнення не змінюється, а мова й далі лишається російською.

Заступник голови Національної ради Уляна Фещук озвучила і другу пропозицію регулятора, яка стосується ведення програм і передач політиками, бо нині спостерігається ефект зловживання народними депутатами доступом до ефірів. Вона запитала  аудиторію, які є думки із цього приводу.

Більшість учасників зустрічі підтримали позицію про необхідність  законодавчих норм, які б не допускали можливості ведення програм народними обранцями  і високопосадовцями, бо в такому випадку це перетворюється на політичну рекламу й агітацію.

«Подібне  явище – масовий похід парламентарів у ведучі –  ніде у світі не зафіксоване,  це ноу-хау українських власників-політиків,- сказала перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.  –  Хоч депутати згідно із законом мають право на творчу діяльність, проте це право нині набуло масштабу, що нівелює журналістику та її професійний кодекс». Отже, законодавець має врегулювати ситуацію,  зважаючи на те, що медіа-простір перетворюється з інфопростору на  відверте місце політичної боротьби, пропаганди певних ідей тощо.

Член Експертної комісії при Держкіно Марія Гурська висловилася за обмеження ведення народними депутатами політичних програм, які передбачають певну оцінку поточних подій в Україні.

Мар’яна Закусило, ГО «Детектор медіа», вважає, що такі обмеження стосовно ведення передач треба застосувати до всіх високопосадовців. А член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Сергій Оснач, зокрема, заявив: «Мене особисто турбують не тільки депутати в наших етерах, а взагалі ангажованість певних персон, які впливають на інформаційний простір і явно шкодять національній безпеці. Це явно не тільки депутати, це деякі заробітчани сусідньої країни, яка визнана країною-агресором. Це дуже непокоїть».

 Жваву дискусію викликало питання наявності колізії у законах про кінематографію і про телебачення і радіомовлення щодо показу фільмів за участі артистів, що внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Думки з цього приводу різняться, але зрозуміло, що є два варіанти вирішення  – або положення про фільми, які були виготовлені за радянської доби (до 1991 року) вилучити із Закону України «Про кінематографію», або ввести його до Закону «Про телебачення і радіомовлення». Більшість учасників висловилися за те, що в час гібридної війни держава повинна демонструвати свою принципову позицію і всьому суспільству, і стороні, яка намагається впливати на людей будь-якими методами. Зрозуміло, якими ідеями керується мовник, коли продовжує нав’язувати глядачеві ностальгію за радянськими часами. Культурні діячі мають нести відповідальність за свої публічні висловлювання і дії та розуміти, що на це буде відповідна реакція української сторони.

Законодавче обґрунтування ведення Переліку осіб, що створюють загрозу національній безпеці, зазнавало неодноразової критики. Заступник міністра культури Юрій Рибачук повідомив, що організована при міністерстві робоча група за результатами обговорення цього питання розробляє положення про те, як має формуватися Перелік, яким чином він повинен поповнюватися, за яких умов внесення до нього особи може бути оскарженим  або її може бути з нього вилучено. Нині документ опрацьовується юристами міністерства.

Стосовно виступів українських артистів у Російській Федерації пан Рибачук  наголосив на тому, що гастрольна діяльність є підприємницькою діяльністю. І ні Національна рада, ні Міністерство культури не мають повноважень щодо  впливу на неї. Зважаючи на те, наскільки подібне явище обурює українське суспільство, рішення щодо гастролерів має бути додатково обговорене. Міністерство культури готове провести у себе нараду із залученням професійного середовища, де буде всебічно розглянуто це питання.

У світовій практиці існують подібні практики вирішення подібних ситуацій, наголосила Ольга Герасим’юк, і їх варто було б вивчити.

Гострою була дискусія щодо спільного виробництва фільмів із країною-агресором та фільмів, які російська сторона визначає як свої. Держкіно у своїй діяльності керується законом «Про кінематографію», заявив перший заступник голови цього державного органу Сергій Неретін, і не бачить можливості по-іншому впливати на ефір телемовників.

Національна рада постійно надсилає листи до Держкіно з ознаками виявлених порушень для відповідного реагування. У  2017 році  було надіслано  запити щодо 95 фільмів і серіалів, які транслювалися в ефірі загальнонаціональних каналів, і прокатні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування на території України  були анульовані тільки щодо 8 із них.

Як відомо, до 2017 року усі фільми  за участі осіб, які внесені до Переліку, в тому числі радянські, були заборонені для трансляції.  Але, як зауважив Сергій Оснач,  спритні автори поправок до закону внесли іншу  норму. Тому відповідно до  чинних норм, кінопродукція, знята до 1991 року, дозволена до прокату, а отже, прокатні посвідчення на фільми радянської епохи були поновлені. Таким чином, і з’явилася законодавча колізія двох законів.

З огляду на те, що  Держкіно і Національна рада не є органами законодавчої ініціативи, Юрій Рибачук запропонував, що після напрацювання змін до законодавства, Міністерство культури буде готове внести ці пропозиції до Верховної Ради України.

Чимало запитань учасники зустрічі хотіли поставити виробникам. На частину з них  відповіла Ольга Пантелеймонова, генеральний директор «Star Media TV». Член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, актор, режисер і сценарист Валерій Шалига  висловив  своє переконання, що фільми, вироблені українськими студіями-продакшенами, в нашому ефірі мають йти українською мовою, що і вказуватиме на їх належність до національних. Якщо ж компанії хочуть продавати свій продукт в інші країни, то тоді їм слід робити дубляж.

Національна рада, плануючи обговорення, не запрошувала окремо представників індустрії, бо вони входять до складу громадських рад і при Національній  раді, і при Держкіно. На жаль, представники від Громадської ради Держкіно на обговорення не з’явилися. Відповідно ж до надісланого регулятору Індустріальним телевізійним комітетом листа індустрія поки не готова обговорювати ці питання, оскільки не має консолідованої позиції. Тому навіть керівник ІТК, який, до речі, входить до громадських рад при Національній раді і Держкіно та до Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, вважав для себе неможливим прийти на це обговорення.

Національна рада бачить своїм завданням внести відповідні пропозиції і найближчим часом передасть їх Парламенту, і вірить, що індустрія серйозно замислиться над тим, що час вимагає не зволікати, а відповідати на запити суспільства.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше