Українські медіа і війна: підготовка, досвід і висновки - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Українські медіа і війна: підготовка, досвід і висновки

У рамках Регіональної конференції Ради Європи «Медіа в часи війни», що відбулася 12 – 13 жовтня в Грузії, учасниками панельної дискусії «Медіа в Україні до і після 24 лютого» стали представники українських ЗМІ різних категорій. Вони розповіли про те, як готувалися до війни, якими були їхні дії після повномасштабного вторгнення росії, у яких умовах їм довелося працювати, а також те, чим світова спільнота нині може допомогти українським медіа. Участь в обговоренні в онлайн-форматі взяла голова Національної ради Ольга Герасим’юк.

До обговорення були запрошені Світлана Остапа, голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, Ольга Руденко, головна редакторка Kyiv Independent, Олена Лептуга, головна редакторка медіагрупи «Накипіло» (Харків), Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа».

Світлана Остапа, зокрема, зауважила, що в умовах повномасштабної війни суспільний мовник ставив перед собою три головні завдання: забезпечити безперебійну роботу компанії, створити безпечні умови для роботи працівників  і оперативно надавати перевірену інформацію всіма можливими каналами комунікації.

«Ми перенесли офіс і центральне мовлення у Львів, посилили протокол безпеки, у нас працювали всі регіональні філії, а на окремих територіях біля фронту залишилися кореспонденти, які і надавали найоперативнішу інформацію. До нас зверталися представники інших компаній  про включення, і ми надавали їм цю можливість», – розповіла вона.

Важливим для забезпечення населення інформацією стало відновлення мовлення «Українського радіо» на середніх хвилях. Це забезпечило можливість прийому АМ-сигналу нашими громадянами, хоч би де вони були:  на окупованих територія, в дорозі. У такий спосіб вдалося донести до громадян інформацію про евакуаційні коридори, наприклад з Маріуполя і Бучі.

Підготовчі заходи на випадок початку війни мали і журналісти регіональної медіагрупи «Накипіло». Однак, зізналася Олена Лептуга, вони не були готові до такої масштабності нападу. План, який вони намітили, передбачав часткову релокацію. І він виявився добрим з огляду на те, що нині журналісти можуть працювати там, де є світло і інтернет. У Харкові вони не завжди доступні.

Олена Лептуга зауважила, що вони з колегами намагалися бути найближче до людей, до осередку подій, відвідували українські села і містечка, щойно ті були звільнені, для спілкування з людьми. «Регіональні медіа не завжди мають достатніх бюджетів, достатньої техніки, але вони точно мають завжди довіру своєї аудиторії і віру в те, що вони роблять. … Я вважаю, що саме регіональні медіа якоюсь мірою перебувають на передовій інформаційної війни, в якій ми, власне, із колегами зараз є активними», – сказала вона.

Фото: Turan

В умовах війни українські медіа потребують фінансової підтримки, «Інформувати про війну – це дорого. Це – поїздки, витрати на дорогу, страхування тощо», – зауважила Ольга Руденко. Водночас корисними є партнерство і різноманітне наставництво. Редакторка поділилася досвідом, коли внаслідок консультацій з командою The Gardian Kyiv Independent дещо змінив свій підхід до того, як просити на своєму сайті про допомогу донатами. Результат був швидкий і разючий – надходження стрімко зросли.

Журналістка також зупинилася на двох аспектах, які міжнародні колеги мали би зауважити для себе щодо України. Перший – не говорити про Україну, проблеми в Україні, її розвиток, майбутнє тощо без України. Бо в такий спосіб втілюється бажання кремля – щоб Україна не мала голосу. Другий – не ставити на одній панелі для обговорення представників українських і російських ліберальних медіа як таких, що теж є жертвами розв’язаної росією війни. Ці речі неспівмірні і є образливими для українців, сказала Ольга Руденко.

Про впливи дезінформації у війні росії проти України, а особливо надзвичайний ріст використання соціальних мереж розповіла Галина Петренко. У цей час соціальні мережі стали основним джерелом отримання інформації, при цьому на першій сходинці є Телеграм, «який росія дуже добре окучує з погляду розповсюдження дезінформації». Зрозуміло, що головною причиною є зручність в умовах обмеженого доступу до швидкісного інтернету.

Для того, щоб додати розуміння умов, у яких нині працюють українські медіа, Галина Петренко озвучила певні цифри. Так, уже зафіксовано близько 400 злочинів російської армії проти медіа або журналістів в Україні. І ця цифра зростає щодня. В Україні загинуло 38 журналістів – і українських, і іноземних. Є люди, які загинули безпосередньо при виконанні журналістських обов’язків, ті, які воювали у лавах ЗСУ, а також ті, які загинули вдома через потрапляння снаряду в  будинок.

Обговорюючи допомогу, яку може надати світова спільнота Україні та її медіа, учасники регіональної конференції озвучили кілька аспектів. Це – фінансова підтримка журналістів і редакцій, ширше замовлення реклами в українських медіа транснаціональними корпораціями; боротьба з російською пропагандою і притягнення до відповідальності російських пропагандистів; відстеження того, щоб військова цензура (певні обмеження на оприлюднення інформації щодо воєнних подій) не переросла в політичну, збереження свободи слова; вчасне забезпечення наявності засобів, яких потребують медійники.

Український досвід, на думку учасників конференції, також може бути корисним для інших країн. Тож вони можуть робити висновки і коригувати власні стратегії і політики, запрошуючи українську сторону для розгляду і вивчення різних питань безпеки, медіа тощо.

Активно підключитися до боротьби з російською дезінформацією закликала міжнародне співтовариство і партнерів України Ольга Герасим’юк. Вона нагадала про позитивний приклад невідступної наполегливості Національної ради в роботі з французьким медіарегулятором, внаслідок якої вдалося припинити поширення  із супутника Eutelsat російського каналу «НТВ-Мир». Санкції щодо російських пропагандистів потрібно посилювати, тож Україна просить про підтримку у їх внесенні до наступного пакета санкцій Європейського Союзу.

«У нас є хороший досвід боротьби, ми з ним готові не просто ділитися, ми з ним стоїмо на передовій. Прошу усіх колег підключитися до цієї боротьби і підтримати наші заклики і до Європейського Союзу про санкції, і до французького медіарегулятора, і решти країн, тому що російська пропаганда вбиває сьогодні увесь світ», – сказала вона.

Загалом упродовж цих двох днів відбулося 5 панельних сесій, на яких обговорювали питання регулювання ЗМІ, безпеки журналістів, дезінформації, мови ворожнечі та висвітлення конфліктів у ЗМІ.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше