Уляна Фещук про обрання наглядової ради НСТУ: «Це питання довіри до кандидата, а не “договорняки”»

 


Член Національної ради з питань телебачення і радіомомовлення, співголова лічильної комісії на конференціях з обрання членів Наглядової ради Суспільного мовника розповіла, чому не вдалося обрати члена Наглядової ради від національних меншин та чому такий результат – на краще.


 


З 12 по 30 жовтня відбулось дев’ять конференцій з обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Сайт «Суспільне мовлення» вже публікував враження голови громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення і члена громадської комісії з оцінки кандидатів на членство в Наглядовій раді Суспільного мовника Катерини М’ясникової від перших п’яти конференцій.


 


Заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук була присутня на чотирьох з дев’яти конференцій з обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Вона була головою лічильної комісії на конференціях у творчій сфері, журналістики та правозахисній, також була на обранні представника у сфері забезпечення прав національних меншин.


 


На її думку, презентація і виступ кандидатів на конференціях не грали вирішальної ролі, оскільки представники однієї сфери діяльності зазвичай давно одне одного знали. Визначальним фактором ставало особисте знайомство кандидатів та довіра до певного представника сфери.


 


– Уляно, розкажіть про враження від конференцій, на яких ви були. Як ви оцінюєте кандидатів?


 


– Це був перший досвід проведення подібного заходу в Україні взагалі, тому відчувалася відповідальність і хотілося отримати якнайкращий результат, який залежав виключно від учасників конференцій. Саме від обраних членів Наглядової ради залежатиме, яким буде НСТУ, як будуть реалізовані закладені в законі принципи суспільного мовлення,  наскільки незалежним та неупередженим буде суспільний мовник.


 


На мою думку, найкраща якість була у кандидатів від сфери журналістики й у правозахисній сфері. Вони найчіткіше усвідомлювали свою місію у складі НР і розуміли, що членство в наглядовому органі це, в першу чергу, важка робота.


 


На виступ учасникам конференцій надавалось 5 хвилин. До того ж, програми деяких кандидатів презентували їхні представники. На вашу думку, наскільки в цій ситуації є вирішальними попередні домовленості про спільного кандидата і чи дійсно це допомагає обрати гідного представника? Приміром, на конференції у сфері спорту більшість підтримала пана Бринзака, хоча інший кандидат зробив хорошу презентацію, показав обізнаність у темі. На конференції у сфері місцевого самоврядування був невдоволений кандидат – він вважав, що «договорняки» роблять процес обрання членів непрозорим.


 


– Презентація програм представниками кандидатів забрала в них, можливо, вирішальну кількість балів. Значно вагоміші особисті виступи, представники не завжди ефективно виконують свою представницьку роль. Часом важлива інтонація, чітке формулювання, а не формальне читання тексту.  Хороша презентація і виступ не завжди грають вирішальну роль, оскільки всі кандидати на кожній конференції з однієї сфери діяльності знають один одного, знають якості й особливості кандидатів, їхні плюси і мінуси, які з презентації помітити неможливо. Це, скоріше, питання довіри до того чи іншого кандидата, а не «договорняки». Кожна конференція закінчувалася тим, що ми просили кандидатів знайомитися з новообраним членом, якщо вони не знали його раніше, і домовлялися про співпрацю.


 


– Деякі організації, допущені до конференцій, не висунули свого кандидата та не підтримали жодного із наявних. Такі організації не брали участь у заходах та не мали права голосу. На вашу думку, чи це виправдано і чому?


 


– Вважаю, що це виправдано. Причини можуть бути різні: від втрати інтересу до процесу і його результату до неможливості конкурувати з іншими кандидатами або повною довірою висунутим іншими організаціями.


 


– Як ви оцінюєте конференцію у сфері нацменшин? На ній були невдоволені представники польської організації. Прокоментуйте цей інцидент.


 


– Мені здається справедливою можливість проведення нової конференції у сфері нацменшин, у ній був найнижчий рівень розуміння функції члена Наглядової ради суспільного мовника.  Щодо інциденту, який виник з польською організацією, можу сказати одне: проведення конференцій широко висвітлювалося з кінця 2014 року, дати проведення конференцій переносилися через внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», двічі оголошувалися прийоми заяв, розміщувалися відповідні оголошення на сайті Національної ради, на сайтах інших державних органів, суспільних організацій. Всі організації мали рівні можливості взяти участь в конференції. Наразі через відсутність результативної конференції в цій сфері польська організація отримала таку можливість.


 


– На вашу думку, чому конференція у сфері нацменшин не відбулась? Чи варто було, як пропонували деякі присутні, «додавити» – переконати кандидатів домовитися і таки обрати представника від сфери?


 


– Головна причина – відсутність авторитетного кандидата з достатнім ступенем довіри інших організацій. Не варто, було видно, що організації не готові до свідомого вибору.


 


Отриманий результат (не обрання члена НР) тільки на користь, він надав змогу взяти участь в наступній конференції більшій кількості організацій і, сподіваюся, учасники зможуть обрати найкращого. Національною радою отримана рекордна кількість заявок на участь у цій конференції, яка відбудеться 15 грудня.


 


Джерело: Мediasapiens

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше