Уляна Фещук про обрання наглядової ради НСТУ: «Це питання довіри до кандидата, а не “договорняки”» - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Уляна Фещук про обрання наглядової ради НСТУ: «Це питання довіри до кандидата, а не “договорняки”»

Членкиня Національної ради з питань телебачення і радіомомовлення, співголова лічильної комісії на конференціях з обрання членів наглядової ради Суспільного мовника розповіла, чому не вдалося обрати члена наглядової ради від національних меншин та чому такий результат – на краще.

З 12 по 30 жовтня відбулось дев’ять конференцій з обрання членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Сайт «Суспільне мовлення» вже публікував враження голови громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення і членкині громадської комісії з оцінки кандидатів на членство в наглядовій раді Суспільного мовника Катерини М’ясникової від перших п’яти конференцій.

Заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук була присутня на чотирьох з дев’яти конференцій з обрання членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Вона була головою лічильної комісії на конференціях у творчій сфері, журналістики та правозахисній, також була на обранні представника у сфері забезпечення прав національних меншин,

На її думку, презентація і виступ кандидатів на конференціях не грали вирішальної ролі, оскільки представники однієї сфери діяльності зазвичай давно одне одного знали. Визначальним фактором ставало особисте знайомство кандидатів та довіра до певного представника сфери.

– Уляно, розкажіть про враження від конференцій, на яких ви були. Як ви оцінюєте кандидатів?

– Це був перший досвід проведення подібного заходу в Україні взагалі, тому відчувалася відповідальність і хотілося отримати якнайкращий результат, який залежав виключно від учасників конференцій. Саме від обраних членів наглядової ради залежатиме, яким буде НСТУ, як будуть реалізовані закладені в законі принципи суспільного мовлення, наскільки незалежним та неупередженим буде суспільний мовник.

На мою думку, у сфері журналістики й у правозахисній сфері найчіткіше усвідомлювали свою місію у складі НР і розуміли, що членство в наглядовому органі це, в першу чергу, важка робота.

– На виступ учасникам конференцій надавалось 5 хвилин. До того ж, програми деяких кандидатів презентували їхні представники. На вашу думку, наскільки в цій ситуації є вирішальними попередні домовленості про спільного кандидата і чи дійсно це допомагає обрати гідного представника? Приміром, на конференції у сфері спорту більшість підтримала пана Бринзака, хоча інший кандидат зробив хорошу презентацію, показав обізнаність у темі. На конференції у сфері місцевого самоврядування був невдоволений кандидат – він вважав, що «договорняки» роблять процес обрання членів непрозорим.

– Презентація програм представниками кандидатів забрала в них, можливо, вирішальну кількість балів. Значно вагоміші особисті виступи, представники не завжди ефективно виконують свою представницьку роль. Часом важлива інтонація, чітке формулювання, а не формальне читання тексту. Хороша презентація і виступ не завжди грають вирішальну роль, оскільки всі кандидати на кожній конференції з однієї сфери діяльності, знають один одного, знають якості і особливості кандидатів, їхні плюси і мінуси, які з презентації помітити неможливо. Це, скоріше, питання довіри до того чи іншого кандидата, а не «договорняки». Кожна конференція закінчувалася тим, що ми просили кандидатів знайомитися з новообраним членом, якщо вони не знали його раніше, і домовлялися про співпрацю.

– Деякі організації, допущені до конференцій, не висунули свого кандидата та не підтримали жодного із наявних. Такі організації не брали участь у заходах та не мали права голосу. На вашу думку, чи це виправдано і чому?

– Вважаю, що це виправдано. Причини можуть бути різні: від втрати інтересу до процесу і його результату до неможливості конкурувати з іншими кандидатами або повною довірою висунутим іншими організаціями кандидатам.

Як ви оцінюєте конференцію у сфері нацменшин? На ній були невдоволені – представники польської організації. Прокоментуйте цей інцидент.

– Мені здається справедливою можливість проведення нової конференції у сфері нацменшин, у ній був найнижчий рівень розуміння функції члена наглядової ради суспільного мовника. Щодо інциденту, який виник з польською організацією, можу сказати одне: проведення конференцій широко висвітлювалося з кінця 2014 року, дати проведення конференцій переносилися через внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», двічі оголошувалися прийоми заяв, розміщувалися відповідні оголошення на сайті Національної ради, на сайтах інших державних органів, суспільних організацій. Всі організації мали рівні можливості взяти участь в конференції. Наразі через відсутність результативної конференції в цій сфері польська організація отримала таку можливість.

– На вашу думку, чому конференція у сфері нацменшин не відбулась? Чи варто було, як пропонували деякі присутні, «додавити» – переконати кандидатів домовитися і таки обрати представника від сфери?

– Головна причина – відсутність авторитетного кандидата з достатнім ступенем довіри інших організацій. Не варто, було видно, що організації не готові до свідомого вибору.

Отриманий результат (не обрання члена НР) тільки на користь, він надав змогу взяти участь в наступній конференції більшій кількості організацій і, сподіваюся, учасники зможуть обрати найкращого. Національною радою отримана рекордна кількість заявок на участь у цій конференції. Проведення конференції відбудеться 15 грудня.

Джерело “Детектор медіа

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше