Успіх медійної реформи більше ніж на половину залежить від імплементації Закону України «Про медіа»
Великим викликом для реалізації медійної реформи є впровадження Закону України «Про медіа». Воно залежить від усіх – регулятора, громадськості, інших органів влади, медіасуб’єктів. Про переваги і ризики нового Закону та кроки, які нині робить медіарегулятор для його успішної імплементації, розповів 15 березня член Національної ради Олександр Бурмагін під час обговорення у правозахисному клубі на тему «Закон про медіа: чого чекати українським ЗМІ». В обговоренні також взяли участь члени робочої групи, які працювали на Законом, представники державних органів, народні депутати, медіаексперти, правозахисники.
«Закон «Про медіа» – це величезні декілька кроків вперед. Великим викликом буде його імплементація. Ухвалення Закону – це, можливо, 30 – 40%. А ще більше як половина шляху – це його реалізація. І це залежить від усіх, тому що потрібна просвіта, освіта, різні матеріали, гайди. Значна частина роботи вже проводиться, але цього має бути значно більше, у значно більших обсягах», – зауважив Олександр Бурмагін.
Водночас додатковим викликом імплементації і реалізації медіареформи стало внесення змін до закону про бюджет, яким зупиняються всі норми Закону «Про медіа», що стосуються фінансових гарантій, наголосив член Національної ради. «Виходить, що сам Закон приймається, а його реалізація не на часі або десь на далекому задньому плані. І як реформа буде імплементуватися, залежить від спільних зусиль державних органів, громадських організацій, міжнародних донорів», – сказав він.
Олександр Бурмагін також прокоментував побоювання і ризики щодо незалежності медіарегулятора. Одна із вимог Європейського Союзу – це розбудова незалежного інституційно спроможного і ефективного медійного регулятора, який відповідно до Закону «Про медіа» стає конвергентним, тобто таким, що працює з усіма типами медіа.
Елементом такої незалежності є повноваження Національної ради ухвалювати нормативно-правові акти без їх реєстрації в Міністерстві юстиції. Обов’язкове юстування нормативно-правових актів регулятора Міністерством юстиції було розкритиковане міжнародними експертами ще під час першого аналізу законопроєкту, тому що регулятор має бути максимально незалежним від впливу виконавчої влади. Водночас Закон передбачає, що всі нормативно-правові акти регулятора проходитимуть обговорення. Тобто повністю продубльована процедура, передбачена для актів Кабінету Міністрів України. Зараз Національна рада працює над розробкою близько 30 підзаконних нормативно-правових актів, які будуть винесені на громадське обговорення після набуття чинності Законом.
Олександр Бурмагін також прокоментував механізм призначення членів Національної ради. Конституцією України передбачено, що половину складу регулятора призначає Парламент, а іншу половину – Президент. Конституцію міняти під час війни не можна, тому що сама Конституція це забороняє. Відповідно до нового Закону вводиться відкрита конкурсна процедура призначення членів регулятора Президентом, а в депутатів Закон забирає можливість висувати своїх кандидатів. Тільки незалежні професійні медійні організації, профспілки і творчі спілки можуть пропонувати своїх висуванців. Таким чином, розробники і автори Закону максимально мінімізували політичний вплив на процедуру призначення членів Національної ради – це будуть дві різні процедури.
Загалом новий Закон – непростий і дуже об’ємний, зауважив Олександр Бурмагін. Однак він відображає весь спектр медійного ринку, а також покращує і вирішує багато аспектів і проблем, які не вирішувалися і не покращувалися багато років. Це – зменшення впливу приватного інтересу в медіа, створення конвергентного медіарегулятора, запровадження співрегулювання, врегулювання діяльності медіа в умовах збройної агресії тощо. А імплементація Закону – це виклик для нашої країни, з яким ми усі разом маємо впоратися.
Фото із фейсбук-сторінки Центру громадянських свобод
