22 травня перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль брав участь в онлайн-марафоні «Місцеві вибори: оцінка ризиків та перелік рішень» і розповів про нововведення, які може принести у виборчий процес нове медійне законодавство, та про повноваження регулятора, які він має за нинішнім законом. Дискусія була організована Громадянською мережею «Опора».

Передусім Валентин Коваль нагадав про деякі моменти, які утруднюють нагляд регуляторного органу  за дотриманням медіа виборчих норм. Відповідно до чинного законодавства Національна рада не є учасником виборчого процесу. Усі дії, до яких вона може вдаватися стосовно учасників виборчого процесу, описані в законодавстві про вибори, і їх немає у профільному законі про телебачення і радіомовлення.

Попередні кампанії з обрання Президента і Парламенту в 2019 році стали для регулятора значним накопиченням досвіду. Водночас аналіз можливостей, яким чином можна реагувати на перебіг виборчих перегонів та на зафіксовані порушення ЗМІ, залишає дещо сумне враження, констатував Валентин Коваль. Він навів кілька причин.

Регулятор не накладає санкції на медіа під час виборчого процесу, бо це не прописано в законах про Національну раду або про вибори. Центральна виборча комісія не накладає санкцій на ЗМІ, бо вони не є учасниками виборчого процесу. Таким чином, після завершення виборчого процесу всі документи переходять у статус звітів. Крім того, використання навіть наявних у законодавстві інструментів, зокрема і складання адміністративних протоколів, стикається з процесуальними проблемами. Адже звичайні темпи проходження процедур і документів є дуже тривалими і перевищують у часі саму виборчу кампанію.

Валентин Коваль також наголосив на ще одному аспекті, який поки не врегульовано на законодавчому рівні. Йдеться про поширення політичної агітації в медіа не тільки під час виборчих перегонів, а й у інший час. Однак механізмів контролю і реагування на таке явище у позавиборчий період немає, вони не прописані в законодавчих актах.

Новий виборчий кодекс, за словами Валентина Коваля, має певні новели, проте не всі з них можуть бути реалізовані. Крім звичних телерадіоорганізацій, до сфери контролю Національної ради внесені інформаційні агентства. Онлайн-сфера поки залишається за межами регулювання, а Інтернет в кодексі згадується лише один раз, коли мова йде про поширення результатів опитування громадської думки.

Кодекс зобов’язує Національну раду вживати заходів у разі виявлення порушень, що наразі розцінюється регулятором як можливість накладення санкцій відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення» і Кодексу про адміністративні правопорушення. «Щоправда не передбачено жодних прискорювачів для проходження процесів, отже, темпи на реагування порушень знову можуть бути такими, що все буде тягнутися довше, ніж власне сам виборчий процес», – зауважив Валентин Коваль.

Він повідомив про те, що зараз триває робота, аби певні прогалини виборчого законодавства були врегульовані в законопроєкті про медіа, який готується до повторного першого читання.

Зокрема, цей проєкт закону наділяє Національну раду обов’язком регулювання онлайн-середовища. Таким чином, це стосуватиметься і відстеження дотримання законодавства про вибори і в мережі Інтернет. Виборчий кодекс не передбачає права журналістів бути присутніми на заходах, пов’язаних із виборами, забороняє їм оцінювати передвиборні програми і не звільняє носіїв медіа від відповідальності за зміст агітації. Також у кодексі передбачене маркування лише політичної реклами, однак немає маркування матеріалів передвиборної агітації. Ці питання мають бути врегульовані законопроєктом про медіа, що зараз доопрацьовується.

Абсолютно новим аспектом у законопроєкті є відносини регулятора із  соціальними мережами під час виборів. Так, пропонується, що Національна рада може укладати угоди і меморандуми з іноземними юридичними особами, власниками платформ спільного доступу до інформації. Цими угодами може бути передбачено забезпечення умов та обмежень щодо інформації, яка поширюється на платформах спільного доступу і є доступною на території України, механізми співрегулювання, співпраця у сфері протидії поширення дезінформації та забезпечення прозорості фінансування агітації на платформах, дотримання  інших вимог українського виборчого законодавства.

Користувачі мережі Інтернет, платформ спільного доступу до інформації при поширенні будь-якої інформації про виборчий процес зобов’язані дотримуватися вимог виборчого законодавства України щодо інформаційного забезпечення та здійснення передвиборної агітації, навів норми нового законопроєкту Валентин Коваль.

Цей акт цілком може бути ухваленим Верховною Радою до осені, вважає перший заступник голови Національної ради. Однак поки невідомо, як він буде  імплементуватися, чи будуть етапи для його окремих частин. Окрім того, важливо, щоб регулятор матеріально, організаційно і технічно зміг працювати з онлайн-простором. Тому, очевидно, реалізація цих положень потребуватиме деякого часу.

Модератор дискусії, голова правління Громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська зауважила, що громадянське суспільство налаштоване підтримати Національну раду і допомогти їй у тих завданнях, що постануть перед нею. Соціальні мережі та Інтернет дедалі активніше залучаються до виборчого процесу, там поширюється багато агітаційний матеріалів, які не завжди є якісними, однак охоплюють величезну аудиторію. Таким чином, вони здатні впливати на вибір громадян і, звісно, результати виборів. В умовах пандемії COVID-19 і можливої повторної хвилі захворюваності можливості безпосереднього спілкування кандидатів із виборцями можуть бути обмеженішими. І в цій ситуації активно використовуватиметься саме Інтернет. 

Загалом Національна рада готова до місцевих виборів, відповідно до вимог чинного закону. Однак якщо буде запроваджено нове законодавство і регулювання інтернету, то найбільша амбіція для регуляторного органу – це встигнути якісно підготуватися до виконання своїх нових функцій, резюмував Валентин Коваль.