Валентин Коваль взяв участь у Додатковому засіданні ОБСЄ з питань людського виміру - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Валентин Коваль взяв участь у Додатковому засіданні ОБСЄ з питань людського виміру

22 – 23 червня у форматі веб-конференції відбулося Додаткове засідання ОБСЄ з питань людського виміру, під час якого увага учасників була зосереджена на оцінці зусиль, до яких вдавалися держави-учасниці для подолання проблем у сфері свободи слова в період кризи. Національну раду представляв перший заступник голови Валентин Коваль.

Завдання, які стояли перед учасниками заходу, – перегляд та оцінка сучасних викликів для держав-учасниць щодо свободи інформації, вираження поглядів і медіа під час глобальної пандемії, спричиненої COVID-19, як в Інтернеті, так і в офлайн-світі, створення додаткової платформи для обміну передовою практикою просування згаданих свобод, у тому числі в кризовій ситуації.

На Додатковому засіданні ОБСЄ держави-учасниці організації розглядали нинішню складну ситуацію не тільки як виклик для суспільства, а також як можливість для створення нових, спеціалізованих і вдосконалених підходів до розв’язання проблем у сфері свободи вираження поглядів.

Під час сесій увага зосереджувалася на таких проблемах: як ситуація з COVID-19 вплинула на забезпечення права на свободу слова; яким чином держави-учасниці ОБСЄ можуть ефективно вирішувати проблеми, пов’язанні із необхідністю підтримки свободи слова та інших основоположних прав людини, в умовах глобальних криз і як найліпше забезпечити мир і безпеку в регіоні у таких ситуаціях; які наявні практики в країнах ОБСЄ можливі для подальшого їх просування.

Ішлося про необхідність своєчасного доступу до інформації в Інтернеті та в режимі офлайн для підзвітності в державній політиці. Зокрема обговорювалося, чи можуть обмеження доступу до інформації під час кризи COVID-19 встановлюватися на користь охороні здоров’я (наприклад, запобігання прямим загрозам життю і здоров’ю), чи можна їх використовувати задля інтересів збереження громадського порядку та національної безпеки. Говорили і про те, чи можуть бути корисними інструменти, що використовуються нині для захисту здоров’я населення, у рамках пошуку ефективних шляхів подолання такого глобального явища як дезінформація.

Під час обговорення Валентин Коваль зупинився на реаліях України і прокоментував поширену думку про те, що використання антидезінформаційного закону може призвести до звуження свободи слова. На його погляд, ці побоювання перебільшені. 

 «Я хочу наголосити, що в той момент, коли джерела інформації змінюються від перевірених інформаційних агентств або шанованих газет та новин до соціальних медіа й коли пересічні люди здебільшого мають дуже низький рівень медіаграмотності, нам потрібен сильний механізм реагування на факти появи реальної дезінформації», сказав  перший заступник голови Національної ради.

За його словами, є два способи досягти цього: мати потужну саморегулівну журналістську організацію з належними інструментами для викриття неправди чи спроб ввести в оману громадськість; мати сильний орган, що за своїми функціями нагадує омбудсмена, який буде визнаний журналістською громадськістю і, таким чином, виконуватиме функції нагляду у цій сфері.

«Проте єдиний спосіб зробити ці інституції активними і здатними виконувати свої завдання це мати спеціальний закон, який встановлюватиме чіткі правила», наголосив Валентин Коваль.

Він зауважив, що, беручи участь у дискусіях про антидезінформаційне законодавство в Україні й засіданнях робочої групи з розробки нового національного закону про медіа, визначив дві групи опонентів такого підходу: ті, хто використовує поточну неврегульовану ситуацію для введення дезінформації у публічний простір, і ті, хто просто відчуває певні страхи, зважаючи на свій негативний досвід недалекого минулого.

«Але нам це потрібно зрозуміти: поки ми живемо своїми страхами десятки фальшивих новин щодня з’являються в Інтернеті, а пізніше вони використовуються упередженими ЗМІ у своїх передачах. Зараз суспільство дуже чутливе, і нам потрібно захищати його від негативного впливу», підсумував перший заступник голови Національної ради.

Також Валентин Коваль поділився враженнями від перебігу веб-конференції, та констатував, що, на жаль, в останні роки під прикриттям статусу недержавних організацій на поважних європейських форумах часто звучать голоси колаборантів із окупованого Криму, які наполягають на «першій в історії Криму реальній тримовності», або розповідають про примарні здобутки використання української і кримськотатарської мов в освіті та культурному житті сучасного Криму. Представники України у міжнародних організаціях чітко реагують на подібні маніпуляції та вдячні міжнародній спільноті, зокрема делегаціям Великої Британії, Хорватії і Канади, за впевнену й неухильну позицію щодо  агресії Росії та підтримку України у її прагненні захистити права і свободи українських громадян на тимчасово окупованих територіях. Він подякував усім, хто підтримує позицію, що Крим  це Україна, і хто допомагає в тому, щоб українські передачі були доступні українським громадянам на півострові Крим і на сході Донбасу.

За результатами обговорень на Додатковому засіданні ОБСЄ мають бути розроблені рекомендації державам-учасницям щодо забезпечення дотримання свободи інформації, вираження поглядів і медіа при вирішенні наявних технологічних та інших викликів, а також окреслено можливу роль інституцій ОБСЄ для забезпечення їх підтримки у такому процесі.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше