Від належного фінансування залежить створення суспільного мовника

6 грудня під час круглого столу «Належне фінансування і реєстрація юридичної особи у січні 2017 року – головні умови для створення суспільного мовника», організованого за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Представництва Європейського Союзу в Україні, народні депутати, високопосадовці, представники дипломатичних інституцій, члени Наглядової ради НСТУ, представники коаліції «За суспільне мовлення» обговорили  низку проблем, які нині виникли на шляху перетворення Національної телекомпанії України в суспільного мовника. У дискусії взяла участь перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.

Серед перепон, які нині затягують процес становлення суспільного мовлення, – питання реєстрації юридичної особи, надто повільні бюрократичні механізми погодження, недостатнє фінансування тощо. Зі значними труднощами на шляху створення суспільних мовників стикаються усі країни, зауважила у своєму виступі перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк.  Залишаючись  великим ентузіастом створення суспільного, вона висловила впевненість у тому, що реформа не має бути зупинена ні на день через жодні обставини. Створення суспільного, сказала вона, залишається дуже складним процесом. Але вже сьогодні, за словами першого заступника голови Національної ради, команді, яка останні кілька років працює над реформою, «вдалося створити модель, прототип того суспільного мовника, який має бути». «Це звитяжна робота. Як людина, що знає ситуацію зсередини, хочу ствердити що ви зробили те, що в ваших умовах зробити неможливо», – висловилася вона.

Суспільне мовлення не може відбутися без належного фінансування, хоча б на тому рівні, як це передбачено законом, адже виробництво телевізійного продукту – практична річ, з якою доводиться стикатися щодня. Окрім юридичних проблем, які належить вирішити, є головне – суспільство, глядач, якому треба забезпечити якісний ефір. І вже з 1 січня на всіх екранах розпочинається новий сезон, в якому мовники конкуруватимуть за аудиторію. Сповільнення реформи в цьому випадку означає втрату темпу в залученні глядача до суспільного. Одним із найважливіших завдань є також промотування ідеі незалежного суспільно корисного мовника – на сьогодні країна практично непоінформована про можливість мати медіа-ресурс, що обслуговував би виключно інтереси суспільства.

Тож Ольга Герасим’юк звернулася до всіх членів Парламенту, які голосуватимуть за бюджет, перестати мислити старими категоріями і бути свідомими, що «успішна політична кар’єра можлива тільки за умов існування демократії в країні, за умов, коли є суспільний мовник».

Значну частину фінансування суспільного каналу необхідно спрямувати на роз’яснення суспільству переваг суспільного мовника, вважає Ольга Герасим’юк. Нагальним практичним завданням, яке потребує найпершого вирішення, має стати програмування телеканалу, підвищення ефективості виробництва й залучення контенту.

Присутній на круглому столі голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі зі свого боку також висловив переконання, що третя спроба створити суспільне в Україні, яка відбувається зараз, таки має вдатися. Стосовно фінансування НСТУ він зауважив, що в державному бюджеті має бути прописана окрема стаття, яка передбачає на незалежне суспільне мовлення 1,2 мдрд. гривень.

У час, коли існує зовнішня загроза, надзвичайно важливо мати незалежний голос, яким є суспільний мовник, висловилася  Посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф. Її підтримав Посол Естонії Ґерт Антсу, нагадавши, що Україна упродовж тривалого часу зазнає атак пропаганди, і в цих умовах особливо важливою є роль суспільного мовника, який є джерелом правдивої неупередженої інформації. Тому представники європейської спільноти з уважністю і великою надією спостерігають за процесом становлення суспільного мовлення в Україні.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар розповіла про нещодавню зустріч працівників різних державних органів влади, на якій йшлося про невідкладні кроки для завершення реформи. Міністр інформаційної політики Юрій Стець, який також був присутній на цій зустрічі, зауважив, що спільне розуміння щодо створення суспільного є, і висловив впевненість, що воно запрацює наступного року.

Для безперервності процесу  реформи суспільного мовлення в Україні найближчим кроком має стати ухвалення Верховною Радою державного бюджету, в якому на потреби НСТУ будуть виділені належні кошти. При цьому стаття видатків на Євробачення має бути визначена окремо. Це дасть змогу виділені ресурси спрямовувати саме на розвиток суспільного, створення нових проектів і водночас забезпечить його незалежність від політичних впливів і олігархічних апетитів.

Фото надані “Детектором медіа”

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше