Відбулося друге засідання робочої групи, яка здійснює нагляд за діяльністю ЗМІ під час виборів

Робоча група, що створена в Національній раді для реалізації повноважень із нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства під час виборчої кампанії Президента України у 2019 році, 11 січня провела засідання, на якому розглядалися питання повноважень як Національної ради, так і Центральної виборчої комісії та Національного агентства з питань запобігання корупції,  а також заходи державних органів і громадськості, які можуть сприяти забезпеченню на виборах рівних можливостей.   

Оскільки засідання робочої групи відкриті, в обговоренні дискусійних питань, окрім представників зазначених державних органів, брали участь члени Громадської ради, що діє при Національній раді, керівники проектів Офісу Ради Європи в Україні, представники індустрії та журналісти.  

Керівник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради Роман Кіфлюк доповів, що розроблено графік і методологію моніторингу загальнонаціональних,  регіональних та місцевих мовників. Вже є офіційно зареєстровані кандидати на посаду Президента, тому  щоденно моніторяться ефіри загальнонаціональних мовників, щодо інших ліцензіатів Національної ради моніторинги проводитимуться вибірково, в усіх регіонах працюють представники регулятора в областях. Першочергово реагуватиме Національна рада на скарги суб’єктів виборчого процесу.

Також регулятор за досвідом попередніх виборчих кампаній сформував перелік потенційних загроз щодо виконання електронними засобами масової інформації виборчого законодавства та передав їх ЦВК і НАЗК. Якщо виникатимуть інші, до цього неозначені виклики, вони будуть долучатися до цього переліку.

Із цих потенційних загроз Роман Кіфлюк виокремив одну:  як ставитися до того, що у виборах братимуть участь багато медійних облич? Відомо, що Володимир Зеленський буде балотуватися, як ставитися до того, що він бере постійну участь як актор і у фільмах, і в передачах? Вадим Рабинович – він  водночас ведучий на «112-Україна», або  Святослав Вакарчук, якщо він стане кандидатом? «Нас цікавить ставлення Центральної виборчої комісії до цього питання, оскільки воно суттєво впливатиме на результати моніторингів», – сказав він.

Заступник голови  Центральної виборчої комісії Євген Радченко констатував, що  виборче законодавство в Україні не змінилося, а ЦВК з 2012 року має ще більш обмежені можливості впливати на порушення засобами масової інформації правових норм, ніж раніше.

«На жаль, ЦВК фактично не має жодних повноважень для того, щоб реагувати на порушення у сфері передвиборної агітації, особливо у ЗМІ… Зараз ми навіть скарги на дії засобів масової інформації не маємо права розглянути», – зауважив він. Реально ЦВК має 4 повноваження, пов’язані зі ЗМІ, вони стосуються: організації агітації за кошти держбюджету, форм і змісту теледебатів, отримання від Національної ради інформації моніторингу після виборів, жеребкування між кандидатами щодо виступів на радіо і телебаченні.

Щодо поставленого запитання Євген Радченко сказав: «Треба розуміти, що Закон «Про вибори Президента», наприклад, дає дуже чітке визначення, що передвиборна агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукати виборця голосувати за чи проти певного кандидата. У цьому випадку що серіал, що фільм, що пісня – це та сама будь-яка діяльність. Єдине, що є важливим, чи спонукає ця пісня голосувати чи не спонукає, чи спонукає серіал голосувати, чи не спонукає. Оце будуть найбільш гострі дискусії. Тут треба визначатися, чи є мета. Тому будь-яких універсальних рецептів дати буде надзвичайно важко. Кожного разу, кожен окремий випадок має розглядатися в усій його повноті».

Голова робочої групи, перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк погодилася із думкою Євгена Радченка щодо  обмеження повноважень як ЦВК, так і Національної ради, адже  неузгодженість між виборчим і профільним законодавством у сфері ЗМІ не дає можливості їм адекватно реагувати і припиняти порушення щодо висвітлення виборчих кампаній.

Тому робоча група регулятора відкрита для спілкування і знаходження тих методів, які би хоч якимось чином покращили ситуацію. «Ми також, як і ви, впираємося в певний законодавчий бар’єр, але  робимо все від нас залежне, щоби змінити ситуацію», – наголосила вона. Національна рада неодноразово подавала свої пропозиції до Верховної Ради, інформувала ОБСЄ про законодавчі колізії, які треба усунути.  «Ми проводимо круглі столи, де говоримо про джинсу,  не раз протягом минулих років представляли результати моніторингів та наводили статистику, інфографіку. Ми розказуємо, як джинса змінюється. Зараз взагалі маємо дуже серйозні гібридні форми, і з цим також треба щось робити», – акцентувала Ольга Герасим’юк. Будь-яка співпраця корисна, і  тому робоча група відкрита для діалогу і конструктивних рішень.

Багато конкретних запитань поставив під час засідання Андрій Соломаха, який представляв медійну індустрію.  Зокрема, його цікавило питання щодо інформації про розцінки політичної реклами. «Якщо компанія в законом визначений термін не опублікувала в засобах масової інформації розцінки на політичну рекламу, чи втрачає вона повністю можливість розміщати таку політичну рекламу, чи має право з порушенням термінів, але все ж таки опублікувати їх і після публікації почати розміщувати?» – запитав він.

На це запитання дуже коротко відповів Євген Радченко, наголосивши, що це його особиста думка як юриста, а не члена ЦВК: «Не можна, це порушення».

Тоді Андрій Соломаха поставив уточнювальне запитання: «Якщо ЗМІ втратили таку можливість, не розміщують політичну рекламу пряму з відбивками «політична реклама», але на безоплатній основі  до них приходять гості в студію, які є кандидатами в Президенти, є це порушенням чи ні?»

Член Громадської ради при Національній раді, керівник юридичного відділу ІМІ Роман Головенко зауважив: «Це має бути висвітлення, передусім інформування виборців, а не надання можливості кандидатом за себе агітувати». Тобто має бути збалансованість – не одні й ті самі кандидати повинні бути в ефірі мовника. Це можуть бути дебати між кандидатами, або ж ведучий у студії  має опонувати кандидату.

Далі було запитання про прямоефірні включення, чи вони підпадають під політичну агітацію, якщо в такому прямоефірному включенні будуть високопосадовці чи державні службовці? 

У цьому випадку треба керуватися  пунктом 5 частини першої статті 56 з позначкою 3 Закону «Про вибори Президента».  Євген Радченко зауважив: «Якщо кандидат є службовою або посадовою особою, то все дуже просто – його прямоефірне включення чи будь-яке інше використання зображення, фрази, цитати в сюжеті не буде агітацією в разі, якщо воно стосуватиметься виключно виконання повноважень цієї посадової особи». Якщо ж ЗМІ у програмі чи сюжеті згадує, що  ця особа – кандидат,  і докладно розповідає про нього, то це порушення норми. І за це ЗМІ має відповідати. «Якщо виходити з принципу рівних умов, які надаються кандидатам, то кожен інший кандидат може звернутися з вимогою до  цього ЗМІ надати на безоплатній основі рівний час», – наголосив він.

Також ішлося про передвиборну агітацію до реєстрації кандидата. Адже законодавство дозволяє таку агітацію починати на наступний день після  офіційної реєстрації у ЦВК. До цього часу, незалежно від того, що партії, з’їзди висувають кандидатів, така особа є просто громадянином, і на нього не поширюються вимоги виборчого законодавства.

Наразі ми бачимо таку ганебну практику, як передчасна агітація, яка взагалі нівелює принципи рівності. Однак реагувати на це в законний спосіб не може ні Національна рада, ні ЦВК.

Євген  Радченко нагадав, що підготовлено проект виборчого кодексу, де політична реклама або обмежена, або заборонена взагалі, є кілька запропонованих варіантів. Але, незважаючи на те, що кодекс не ухвалено, Національна рада, на його думку, має можливості більш активно реагувати на порушників. «Єдине, що ці можливості дуже довгі. Поки порушник буде покараний, вибори пройдуть, і ще й наступні почнуться. Але треба розуміти, що і в законодавстві різних країн, і в традиції агітації на виборах є таке поняття, як «охолоджувальний ефект». І ЦВК, і Нацрада, і інші регулятори можуть навіть своїм ставленням  до проблеми, до прихованої реклами, до незаконної агітації, достатньо сильно остудити «гарячі голови», які будуть пропонувати аж надто брутальні і аж надто очевидно несправедливі формулювання», – заявив він.

Спільна робота в робочій групі і діяльність незалежних експертів якраз і можуть зіграти позитивну роль, надаючи суспільству інформацію про незаконні методи  ведення передвиборної агітації.

Проведенню прозорих, демократичних виборів в Україні активно сприятиме також Рада Європи. Про це сказала під час засідання керівник проектів РЄ в Україні Галина Смірнова. 12 фахівців Коаліції громадських організацій, куди входять Комісія з журналістської етики, StopFake,  Український інститут медіа та комунікацій, Платформа прав людини, з наступного тижня проводитимуть моніторинг 9 загальнонаціональних каналів. «Тобто, це ефір кожного дня, суспільно-політичні передачі, новини, дебати, ток-шоу… Ми обрали телеканали, які мають найбільший рейтинг, найбільший вплив на аудиторію». Відстежуватиметься ситуація  і на програмі «Квартал TV»,  у зв’язку з висуненням Володимира Зеленського кандидатом на пост Президента України,  та на  інших телеканалах.  Методологію такого медіа-моніторингу розробив міжнародний експерт Расто Кужель разом із Олександром Бурмагіним,  уточнила Галина Смірнова. «Ми будемо презентувати проміжні звіти, в тому числі й на робочій групі Національної ради», – сказала вона.

На деякі проблемні питання відповіла Олена Гой, заступник керівника департаменту з питань запобігання політичній корупції НАЗК. Вона уточнила, що агентство буде звіряти, куди були витрачені бюджетні кошти з виборчих фондів кандидатів.

«Є порядок контролю за використанням виборчих фондів кандидатів та політичних партій, затверджений постановою спільно ЦВК і НАЗК. Відповідно до цієї постанови і відповідно до закону про вибори Президента існують форми звітів, так званих проміжних і остаточних. Відповідно до цього звіту і ЦВК, і НАЗК разом будуть здійснювати перевірку щодо правильності надходжень та використання коштів», –  підтвердив її слова Євген Радченко. Але оскільки ці органи не проводять моніторингу передач і програм мовників, вони звертатимуться до Національної ради. Він також наголосив, що в разі виявлення подібних порушень «кандидати не постраждають, постраждають ті, хто розміщував рекламу».

Під час обговорень цих актуальних і часом неоднозначних  питань учасники домовилися, що й надалі всі братимуть участь у засіданнях робочої групи Національної ради. Наступна зустріч відбудеться  25 січня (п’ятниця) об 11:00, на ній уже розглядатимуться результати моніторингів мовників.

Як повідомлялося раніше, 20 грудня рішенням Національної ради було затверджено склад робочої групи з нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства, її очолює перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк, до складу входять член Національної ради Сергій Костинський, керівник апарату Сергій Кучерук – заступник керівника робочої групи, керівники управлінь та відділів Національної ради.