Сергій Костинський про відключення аналогового мовлення в ефірі "Громадського радіо" - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Сергій Костинський про відключення аналогового мовлення в ефірі “Громадського радіо”

Вимкнення аналогового ТБ: уряд вирішив частково зберегти аналогове мовлення. Де саме і чому?

Говоримо з Сергієм Костинським, членом Нацради з телебачення і радіомовлення.

Тетяна Трощинська: Вчора була ухвалена остаточна постанова Кабінету Міністрів. Що в ній?

Сергій Костинський: Раніше передбачалося припинення аналогового телебачення взагалі по всій Україні. Перший етап – це припинення аналогового мовлення з 31 липня в Києві та Кіровоградській області, і другий етап – з 1 вересня по всій Україні. Національна рада запропонувала зробити винятки, і вони полягають у тому, що аналогове телебачення буде продовжуватися: на півночі Харківської, Чернігівської та Сумської областей – північне прикордоння з державою-агресором, по всій Донецькій та Луганській областях, а також в п’яти районах Херсонської області, які межують з тимчасово окупованим Кримом. Так само винятки стосуються і Суспільного мовлення, воно, на нашу думку має продовжувати працювати. І будуть працювати ті телеканали, які мовлять в аналозі, але не мають цифрової ліцензії. З 31 липня у Києві не будуть мовити такі канали: Інтер, 1+1, Україна, Прямий, ISTV, НТН, М-1, ТЕТ, 5 канал, СТБ, Новий і К1.

Будуть продовжувати працювати наступні канали: 2+2, Правда тут. Київ, Плюс Плюс, і Перший Київський телеканал, оскільки вони поки що не мають ліцензії. Що стосується Кіровоградської області, то буде припинено мовлення тринадцяти загальнонаціональних каналів, які я назвав, у тому числі МЕГА. Залишаться працювати два місцевих регіональних телеканали – 2+2, ТБ Стимул.

Тетяна Трощинська: Що з ліцензійним збором тих телеканалів, чия аналогова ліцензія ще не закінчилася? Чи є шанси на її повернення?

Сергій Костинський: Коли продовжувався термін надання аналогової ліцензії, надавалася знижка 80%, і ми попереджали, що ці ліцензії будуть діяти до окремого рішення Національної ради. Всі погодилися, ми продовжили ліцензії, і тепер прийшов час.

Анастасія Багаліка: Люди досі не розуміють, для чого відмикати аналогове мовлення. Поясніть ще раз.

Сергій Костинський: Перше – це міжнародний контекст. Він полягає у тому, що Україна приєдналася до такого документу як «Женева 2006», який передбачає повне вимкнення аналогового телебачення в Європі. Ми взяли на себе таке зобов’язання, і наразі його виконуємо. Адже цей аналоговий діапазон має використовуватися для мобільного зв’язку, для цифрового телебачення, радіомовлення тощо. Тобто на сьогодні аналогове телебачення заважає всім, і нас просять виконати свої зобов’язання. Наразі наші європейські сусіди не погоджують нам розбудову радіомовлення на прикордонні, і однією з таких неформальних вимог є вимога вимкнути аналогове телебачення. Друге. З 2011-го року українські телеканали платять в два кошики. Перший кошик – концерну РРТ та іншим операторам телекомунікацій за аналогове телебачення, і операторам та провайдерам цифрового телебачення. Таким чином вони за одне і те саме мовлення, яке розповсюджується двома стандартами, платять двічі. Це дурна позиція. Тепер канали будуть представлені на супутнику, в кабельних. мережах, в ефірі – в цифрі, в народі це зветься Т2. Вивільниться величезна кількість грошей, і вони зможуть набавляти ці гроші на зйомку фільмів та серіалів, на створення нових передач. Тим більше, що ці телеканали допомагають нам розбудовувати мовлення на окупованій території, хоча для них це не має жодного комерційного сенсу.

Тетяна Трощинська: Скільки домогосподарств зараз зачіпає ще аналогове мовлення?

Сергій Костинський: Це трохи більше чотирьох мільйонів людей. В Україні дивляться телебачення приблизно 15 мільйонів людей, з них 30% дивляться аналогове телебачення, 30% — кабельні мережі і 30% – супутник. Є дослідження, які показують, що українці готові до переходу на цифрове телебачення. Крім того, якщо раніше ви на звичайну антену ловили 3-4 канали незрозумілої якості, то цифрове телебачення – це коли ви отримуєте доступ до 28-32 телеканалів в прекрасній якості. Тобто ви виграєте.

Тетяна Трощинська: Скільки коштує підключитися до Т2? І скількох домогосподарств доволі низького фінансового забезпечення це може стосуватися? Тобто чи не варто тут говорити про якісь соціальні речі?

Сергій Костинський: Це декілька сотень гривень. Для більшої частини українців це не така вже і велика сума, щоб придбати тюнер і дивитися якісне телебачення. Або можна підключитися до кабельної мережі, і платити 60-80-100 гривень на місяць і отримати доступ до 100-200 каналів. Можна витратити 500-700 гривень та придбати супутникову антену. В будь-якому разі той, хто витрачає ці кошти, виграє, адже отримує доступ до великої кількості якісних телеканалів. Звичайно, що є велика кількість людей, які не зможуть собі дозволити придбати тюнери. Ми звернулися до профільної комісії, яка працює при Кабінеті Міністрів України з пропозицією щодо підтримки таких родин та домогосподарств.  Разом з місцевими владами має бути розроблена програма закупівлі цифрових тюнерів. Місцева влада краще знає, кому потрібна така допомога.

Анастасія Багаліка: Які плани в Нацради на найближчі два-п’ять років?

Сергій Костинський: Плани полягають у тому, щоб розвивати ринок, створити умови для того, щоб він саморегулювався і забезпечити всі технології. Ми маємо йти в майбутнє, а це – відключення аналогу і цифровізація країни у будь-який спосіб.

Тетяна Трощинська: Телеканал «Інтер» заявляв, що у близько 300-т містах не буде доступне цифрове мовлення. Що з цього приводу ви можете сказати?

Сергій Костинський: Такі питання закриє державний мультиплекс, провайдером якого має бути концерн РРТ. Також, наскільки мені відомо, провайдер «Зеонбуд» планує ще доставити 47 передавачів для того, щоб збільшити покриття мультиплексом, таким чином позакривати загальні білі плями в Україні.

Тетяна Трощинська: Також була заява критиків, що у зв’язку з більшим поширенням супутникового мовлення є загроза більшої доступності російського телебачення.

Сергій Костинський: Я не підтверджую це, оскільки дослідження показує, що частка людей, які дивляться російське телебачення, падає.  Люди живуть в українському дискурсі, нашим співгромадянам цікаво, що відбувається в українській політиці, цікаві українські новини, шоу, передачі, фільми тощо.

Тетяна Трощинська: Чи усі місцеві мовники, які не мають цифрових ліцензій, матимуть можливість мовити аналогово?

Сергій Костинський: Так, ми беремо на себе зобов’язання всім місцевих мовників забезпечити цифровими ліцензіями. Тільки після цього вони будуть змушені здати аналогові ліцензії.

Тетяна Трощинська: Який період це може зайняти?

Сергій Костинський: Я маю надію, що це відбудеться якнайшвидше, — можливо, рік або трошки довше.

Джерело “Громадське радіо

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше