Сергій Костинський у передачі “Питання національної безпеки” на Чорноморській ТРК – про інформаційну політику та інформаційну безпеку України

Сергей Костинский: «Нужны санкции против вещателей РФ, захвативших наш частотный ресурс и оборудование в Крыму»

Информационная политика в Украине и меры по обеспечению ее информационной безопасности по итогам 2017 года. Все ли из задуманного было воплощено в жизнь по организации и обеспечению вещания украинских ТРК на территорию оккупированных Крыма и Донбасса.

Об этом в программе Вопрос национальной безопасности (телепроект Центра журналистских расследований, эфир ТРК Черноморская) рассказывает Сергей КОСТИНСКИЙ, член Национального совета Украины по вопросам телевидения и радиовещания.

Валентина Самар: Розпочнімо нашу розмову із загальнонаціональних новин. Отже, що нового?

Сергій Костинський: Пропоную нашим співвітчизникам, які проживають на окупованих територіях приготуватися до того, що частина українських популярних телеканалів зникне з їхнього супутника. Це умовно так називається, а насправді, чотири великі медіагрупи України – «1+1», StarLightMedia, «Україна» та «Інтер» закодують сигнал своїх телеканалів вже на весні. Це означає, що на українському материку можна буде дивитися ці телеканали за допомогою «цифри», в кабельних мережах, також можна буде придбати спеціальні тюнери і дивитися через супутник. На окупованих територіях цей сигнал зникне, і, на жаль, вже буде недоступний.

Валентина Самар: Пов’язане це з тим, що канали дбають про свій бізнес? Телебачення в Україні стає бізнесом і безкоштовного «кіна» не буде?

Сергій Костинський: Так, українці будуть звикати до того, що за контент треба платити. Звичайно, що на супутнику залишиться величезна кількість інших телеканалів, в нас є 12 великих інформаційних телеканалів, але такі популярні телеканали, як «Україна», ICTV, СТБ, 1+1 і інші будуть закодовані.

Зараз відбувається дискусія з цього приводу, і вчора відбулася зустріч членів Національної ради з цими медіагрупами, ми про це спілкувалися. Позиція телеканалів зрозуміла: вони кажуть про те, що, звичайно, рекламний ринок збільшився за цей рік, але інфляція все з’їдає. І вони прогнозують, що за два-три роки не буде фінансування, щоб робити гарний контент, і телеканали будуть занепадати.

Це є позиція, ми маємо на це зважати, але в мене особисто є питання про те, що невчасний період обрано для того, щоб ставити такі експерименти. Тому що в нас по факту йде війна, кожного дня ми втрачаємо своїх військових, і всі ми сьогодні маємо відпрацьовувати на війну і окуповані території.

Валентина Самар: І фронт є і медійний.

Сергій Костинський: Так, одним з фронтів є інформаційний фронт.

Валентина Самар: Відповідно, якщо зникнуть канали, а люди не зможуть платити за супутник чи «цифру», вони і не будуть дивитися ці канали. Натомість вони будуть дивитися безкоштовні російські канали.

Сергій Костинський: Є дослідження, на які спираються медіагрупи, яке стверджує, що українці, які живуть на материку, дуже швидко переорієнтуються. Щоб ви розуміли, супутникове телевізійне мовлення дивиться третина сімей України, третина дивиться аналог, третина дивиться телебачення в кабельних мережах. Так ось ця третина, яке дивиться аналог, швидко переорієнтується на кабельне телебачення або супутникове, вважають вони.

В мене особисто прогнози більш невтішні, мені здається, що на це потрібен буде великий час. А люди, які звикли не платити за контент і отримувати його безкоштовно, будуть дивитися ті телеканали, які є. Буде частина українських телеканалів, і буде розважальний та інформаційний контент російських телеканалів. І, звичайно, на окупованих територіях не буде можливості оплачувати цей контент, люди будуть дивитися те, що є на супутнику.

Валентина Самар: Чи є якісь компромісні варіанти в цій ситуації? Хто може сказати «ні» цим намірам телеканалів, і який вихід можуть знайти ті, хто опікуються окупованими територіями?

Сергій Костинський: В нас немає військового стану, тому немає тієї організації, яка може сказати, що невчасно це. Є господарча діяльність телеканалів, і Національна рада, яку я представляю, не має права забороняти телеканалам кодуватися, тому що це їхні обов’язки. В них контент, авторські права, контент має поширюватися тільки на територію України. А ви знаєте, що супутниковий сигнал охоплює і частину Росії, і частину європейських країн, тому вони мають зобов’язання щодо кодування. Тобто тут є справедлива аргументація, єдине, що є ризики, з якими ми зіткнемося вже наступного року.

Валентина Самар: Я питала – чи є якісь компромісні варіанти? Чи готові ці ж великі канали якимось чином віддавати частину контенту безкоштовно, можливо, це інформаційний контент, для розміщення у вільному доступі?

Сергій Костинський: Говорити про це завчасно, але зараз йдуть такі перемовини, що декілька груп об’єднуються для того, щоб створити такий гібридний телеканал, в ефірі якого мають транслюватися найкращі передачі більшості популярних каналів: це і інформаційні передачі, і серіали, і розважальні передачі.

Валентина Самар: Це канали якого ешелону – першого?

Сергій Костинський: Це телеканали першого ешелону, які готові ділитися контентом в рамках одного такого гібридного телеканалу. Зараз ми цей проект вивчаємо, можливо, це буде одним з компромісів. Другий компроміс – ми залучаємо такі телеканали до розвитку мовлення на території Криму, Донецької та Луганської областей. Але до ефірного мовлення: цифрове, аналогове телебачення. І ми просимо, щоб вони вносили свій внесок в розбудову.

Валентина Самар: Вони погоджуються?

Сергій Костинський: Так. Є позиція, що державу потрібно підтримувати.

Валентина Самар: Тобто якийсь соціальний пакет залишається?

Сергій Костинський: Так, я думаю, що є нерівність в тому, що телеканали готові давати, але вже є якийсь діалог і ми можемо вибудовувати певну комунікацію.

Валентина Самар: Ми багато раз говорили про те, що в Україні будуть сильні медіа тільки тоді, коли вони будуть фінансово незалежними. Зараз вони йдуть на те, щоб залежати не тільки від грошей олігарха. Суспільство в цьому зацікавлене, і можна знайти якісь компроміси. Єдина засторога, що держава має дбати про те, щоб цей контент був. Держава має робити державне замовлення, щоб виготовлявся такий контент, у держави є для цього гроші, це наші податки, і вона має цю інформаційну політику вести, а не «нагибати» бізнес.

Сергій Костинський: Ми не «нагибаємо», ми запрошуємо. В нас немає інструментів, які могли б змушувати їх мовити.

Валентина Самар: Ну ви ж не держава, ви ж незалежний орган.

Сергій Костинський: Ми представляємо державу. Отже, в нас немає інструментів, щоб змушувати, ми можемо лише запрошувати. І телеканали, і радіостанції, які вважають за потрібне, беруть участь в наших програмах через свої патріотичні або раціональні міркування. За рахунок цього відбудована велика частина мовлення на сході та півдні країни. І наші подальші кроки у 2018-му році також будуть відбуватися за рахунок комерційних організацій. Тому що у держави своїх мовників практично немає, крім радіостанції «Армія FM» Міністерства оборони – це лише одна радіостанція, мережу якої ми побудували на сході. Є парламентський телеканал «Рада», і він точно не підходить для мовлення на окуповані території. І є UATV, але це телеканал іномовлення, якому взагалі заборонено мовити в ефірі на території України, тільки за кордоном. Тобто у держави свого власного інструментарію немає. Було НТКУ стало Суспільним мовленням, на сьогодні це незалежна компанія.

Ми на останній нашій зустрічі спілкувалися про те, що держава має замовляти контент. Я хочу сказати, що зрушення відбулося. По-перше, Міністерство інформаційної політики отримало додаткове фінансування, близько 200 мільйонів гривень, і вже народні депутати, зокрема пані Вікторія Сюмар (голова Комітету ВРУ з питиань інформаційної політики і свободи слова – ред.) та пан Микола Княжицький (голова Комітету ВРУ з питань культури і духовності – ред.), ініціювали законопроект, згідно з яким Міністерство інформаційної політики зможе замовляти контент в компаніях. Мотивація дуже проста – це впровадження стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу, адже стратегія є, а інструментів її реалізації немає. Це замовлення контенту дозволить це робити. Це не втручання в інформаційну політику, ніхто не каже, що ви маєте щось висвітлювати. Є лот №1, №2, №3 – інформаційні передачі, документальні фільми, будь ласка, такі-то теми, хто хоче, може подаватися.

Валентина Самар: Тобто розподілення цих грошей буде на конкурсній підставі?

Сергій Костинський: Абсолютно так. Я знаю, як працює Міністерство, це буде відкрита прозора робота по виділенню коштів. Плюс це буде додатковий інструмент стимулювання і підтримки невеликих регіональних кримських, донецьких, луганських телеканалів, які працюють на інформаційному фронті України.

Валентина Самар: Підсумуймо те, що було зроблено в цьому році для мовлення на Крим. Хто, скільки і головне – як мовить на Крим?

Сергій Костинський: На територію Криму в нас зараз відбувається повноцінне супутникове мовлення, більше 60 українських телеканалів є доступними на супутниках Astra і Amos, можна дивитися. Плюс ще 12 радіостанцій можна слухати вдома на телевізорі через супутник, так, щоб не чули ваші сусіди. Але якщо сусіди – ваші друзі, вони поділяють ваші переконання, ви можете подітися з ними цієї інформацією. В кого є супутникова тарілка, знають, що можна перемикати телеканали на радіостанції і спокійно собі слухати українське.

Окрема історія – це ефірне мовлення, в нас є Чонгарська вежа, з якої мовить чотири українські радіостанції. Я вчора навіть публікував інформацію, що на Грушівському перевалі (Судакський регіон Криму – ред.) люди, як навіть не дуже сильно симпатизують Україні, також ловлять наш сигнал і слухають українське. Плюс є п’ять телеканалів у «цифрі», і у 2018-му році ми плануємо збільшення з п’яти до десяти телеканалів. Є плани збільшити до 15, але не хочу брехати, тому скажу точно, що до десяти на першому етапі ми зробимо протягом першого півріччя. Плюс – до трьох-чотирьох радіостанцій додатково, і буде вже не чотири радіостанції, а сім або вісім.

Крім того, я на вихідних повернувся з Чаплинки Херсонської області, і ми плануємо задіяти не тільки Чонгарську вежу, а ще одну вежу в Чаплинці. Ми піднімаємо її висоту з 92 метрів до 133 метрів. Там буде створено ще один мультиплекс, ще плюс п’ять українських телеканалів. Ми замовили до семи частот для мовлення на території Криму. Тобто це мовлення спеціально передбачено наступного року для Армянська та Красноперекопська.

Валентина Самар: Це означає, що є бажаючі мовити?

Сергій Костинський: Так, це означає, що є бажаючи.

Валентина Самар: Я так розумію, що це приватна вежа?

Сергій Костинський: Ні, це вже державна вежа. Ми диверсифікуємо витрати. Нам часто дорікають, що ви витрачаєте державні кошти на все. Друзі, як раз Комісія з питань відновлення мовлення, яку очолюють Міністерство інформаційної політики та Національна рада, працює з бюджетом – нуль. Ви вимагаєте результатів, ми ці результати даємо, але ми працюємо з бюджетом – нуль. Чонгарська вежа побудована за рахунок інвестора, а ми придумали цей проект, ми забезпечили, щоб була виділена земля, забезпечили частотний ресурс, перевели телеканали і радіостанції.

Чаплинська вежа вже державна. Це концерн РРТ, і він це робить за свій рахунок. Тобто з бюджету не виділяється жодної копійки. Таку саму роботу він зробить в Луганській області, є така вежа в Широкому, ми також її будемо збільшувати з 50 метрів до 100.

Тобто великі є проекти, ми диверсифікуємо і шукаємо шляхи таким чином, щоб не чіпати наш державний бюджет, щоб йшли гроші на розвиток, на пенсії, на заробітні плати, а розвиток мовлення відбувався за рахунок гібридних рішень.

Валентина Самар: Були нарікання від власників телерадіокомпаній про те, що дуже дорога оплата за користування цією вежею. Це питання вже владналося?

Сергій Костинський: Ті компанії, які вважали, що дуже дорогі тарифи, на сьогодні отримують державне фінансування, і таких нарікань вже немає. Є така ідея, і наскільки я знаю, розробляється такий законопроект, щоб операторам телекомунікацій держава відшкодовувала певну частину їхніх витрат для того, щоб вони зменшили свої тарифи для мовників. Це правильна історія. Але зі свого боку ми започаткували таку практику – ми дозволили тимчасове мовлення, тобто ми не проводимо конкурси, не видаємо ліцензії, а ви знаєте, що їх вартість доволі висока. Щоб мовити радіостанції з Чонгару, треба платити ліцензійний збір у розмірі 50 тисяч гривень. Ми застосовуємо в зоні АТО практику дозволу тимчасового мовлення, і вже була інформація про те, що спікер Верховної Ради підписав закон про застосування цієї практики не тільки в Луганській та Донецькій областях, але й на півдні Херсонської області. Таким чином наступні конкурси будуть не просто рішення, а це вже будуть дозволи. Написав заявку – хочу мовити з Чонгару або з Чаплинки, або в Генічеську, або в Каланчаку, або в Скадовську, будь ласка, отримай.

Валентина Самар: Тобто прикордонні з Кримом райони потрапляють під дію цього закону?

Сергій Костинський: Саме так.

Валентина Самар: Поговорімо про протидію. Ви говорите, що знаєте від тих, хто не є проукраїнські налаштованою людиною в Криму, про те, що вони слухають українські мовники. Ми говоримо про представників так званої окупаційної «влади», які знають про ваші здобутки. Справа воєнної протидії та справа використання медіа на службі у агресора дуже серйозно і дорого там поставлена. Яка чиниться протидія? Технічна, можливо, юридична? Ми вже чуємо, що вони збираються подавати в суд і на водну блокаду, і на продуктову блокаду, що стосовно частотної протидії?

Сергій Костинський: Перше, що робиться наразі – розбудовується система глушіння сигналу на Сході. Ми вже звернулися до РНБО, цим займається один зі спеціалізованих державних органів, адже у Нацради та Міністерства інформаційної політики такого права немає. Для цього є спеціальні органи, які під патронатом РНБО зараз розгортають цю систему на Сході. У 2018-му році вона буде задіяна, і таким чином буде заглушене незаконне мовлення з Донецька, Луганська та інших населених пунктів. Ми звернулися листом до РНБО з проханням таку саму систему розгорнути і для протидії мовлення з Красноперекопська і Джанкоя.

Є і другий крок, про який ще рано говорити, але ми вже готові. Ми підготували великий звіт щодо втрат в сфері радіомовлення. Щодо всіх втрачених частот, які були захоплені Росією і зараз використовуються російськими компаніями і радіостанціями, всього обладнання, яке втратили наші ліцензіати, ми підготували суми збитків. На сьогодні відбувається комунікація між відповідними органами державної влади, в тому числі, з прокуратурою АРК для того, щоб вибудувати комунікаційну стратегію і взагалі стратегію просування цього звіту. Що ми робимо далі? Одна з наших рекомендацій – це санкції для всіх організацій, які захопили наш частотний ресурс і захопили обладнання.

Валентина Самар: Міжнародні санкції? Бо ці всі організації вже в українському списку є.

Сергій Костинський: Так, ми будемо вимагати. І сьогодні питання дуже активно стоїть. США вже пішли на те, щоб визнавати таких мовників як «Спутник», RT як агентів впливу, а не як ЗМІ. Ми вважаємо, що це лягає в тренд, і цей звіт як ніколи актуальний.

Валентина Самар: Коли ви його підготуєте для того, щоб можна було оприлюднити?

Сергій Костинський: За попередніми даними, це перший квартал наступного року. Це величезна «біблія», і велика кількість її – це таблиці з інформацією, які мовники є порушниками.

Валентина Самар: Так, і наша телекомпанія теж постраждала в цій справі, оскільки взагалі було все забране. Не лише частоти, а й передавачі, які були у власності телекомпаній. Адресати цього звіту – це лише міжнародні інституції, чи це буде і кримінальне провадження, національні суди?

Сергій Костинський: За нашою думкою, це має пройти суди і в Україні, і поза межами України. Саме тому прокуратура АРК зараз вивчає ці матеріали, і готує свою стратегію роботи.

 

Джерело “Центр журналистских расследований

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше