«Впровадження «цифри» в Європі – уроки для України» – підсумки першої сесії міжнародної конференції

 


Перша сесія міжнародної конференції «Цифрове мовлення в Європі: правові, регуляторні та технічні аспекти» мала на меті проаналізувати загальний стан впровадження цифрового мовлення в Європі та зіставити цей процес із тим, що відбувається в Україні.


 


Не викликає жодних сумнівів твердження, що перехід на цифрове мовлення  став неминучим. Країни Європейського Союзу в останні роки активно працюють над цим завданням. Одні досягають результату швидше, інші повільніше, держави застосовують різні бізнес-моделі та віддають перевагу тому чи іншому формату мовлення. Однак, незважаючи на відмінності, процес відбувається доволі узгоджено. Інформацію про розвиток цифрового телебачення й радіо збирає, аналізує та поширює спеціальний орган – Європейська аудіовізуальна обсерваторія. Ця структура відповідає за створення консолідованої бази даних MAVISE, у якій можна знайти різного роду відомості про всі аспекти аудіовізуального ринку, серед них і реєстр телерадіоорганізацій країн-членів ЄС та претендентів на членство. Проект створений для того, щоб поглибити обізнаність про ринки аудіовізуальних медіа та посилити прозорість тих чи інших процесів.


 


У своїй доповіді аналітик департаменту з питань ринкової інформації Європейської Аудіовізуальної Обсерваторії Дейрдре Кевін (Страсбург) окреслила загальний стан впровадження цифрового мовлення в країнах Європейського Союзу. Ситуація виглядає таким чином. З розвитком «цифри» зростає число операторів, платформ і каналів. До кінця 2011 року ще 5 країн планують здійснити перехід від аналогового до цифрового мовлення, загалом їх буде 16. Лише дві країни (Болгарія і Румунія) ще зовсім не запустили цифрові послуги. В 14 країнах є можливість дивитися платне цифрове телебачення. У Європі на сьогодні мовлять понад 1768 цифрових каналів, із них 700 регіональних. У 13 країнах є можливість дивитися канали у форматі HD.


 


Зазначалося, що лідерами впровадження цифрового мовлення є Іспанія, Чехія, Фінляндія, Франція, Велика Британія та Італія. У цих країнах понад 80% домашніх господарств мають цифровий прийом. Однак існують ще й ті, у кого досі не розпочалося відключення аналогового мовлення та в яких зовсім не впроваджене цифрове мовлення. Мова, зокрема, йде про Болгарію та Румунію. Україна в цьому контексті перебуває посередині: фундамент для цифрового мовлення вже створений, є компанії, що розпочали мовлення, невдовзі розпочнеться його поширення та відключення аналогу.


 


«Приємно розуміти, що Україна зуміла мобілізувати всі свої ресурси та максимально доклала зусиль до того, щоб не надто відставати від загальноєвропейських процесів. За рівнем впровадження «цифри» ми далеко не останні», – коментує ситуацію заступник голови Національної ради Лариса Мудрак. Справді, якщо проаналізувати процес впровадження, то в Україні невдовзі добудується цифрова мережа і вже наступного року почнеться поетапне відключення аналогового мовлення. Також низка каналів отримали ліцензію на мовлення в форматі високої якості – HD. Цифрове мовлення впроваджується у стандарті DVB-T2, що доповнює  DVB-T в частині застосування більш ефективних видів модуляції і підвищує майже на 50% ємність каналів цифрового телевізійного мовлення.


 


Незважаючи на потужні процеси впровадження цифрових технологій за останні роки, багато держав продовжують паралельно розвивати інші типи мовлення. У Нідерландах, наприклад, деякі компанії відмовляються від цифрових ліцензій, оскільки вважають мовлення в кабельних мережах вигіднішим. Популярною стає технологія IPTV (Internet Protocol Television), що становить собою зовсім нове покоління телебачення, а саме: цифрового інтерактивного телебачення в мережах передачі даних за протоколом ІР. Головними перевагами цього типу є інтерактивність відеопослуг і наявність широкого набору додаткових сервісів.


 


Співзасновник Асоціації міжнародних медіа-юристів Єлена Сурчулія (Сербія), до чиїх професійних інтересів належить дослідження та розробка медійного законодавства, наголосила на основних правових завданнях, про які слід пам’ятати при переході на «цифру». Зокрема, необхідно затвердити належні правові рамки для забезпечення планового переходу від аналогового до цифрового середовища. Окрім цього, важливою є співпраця між державою, медіа-операторами, виробниками та громадянами задля обрання найкращого способу переходу. Також до пріоритетних завдань належить забезпечення медіа-плюралізму в цифровому середовищі. І, врешті, ключовим є налагодження нормального функціонування суспільного мовлення.


 


У цьому контексті на Україну в перспективі ще чекає чимало роботи. Правові рамки для поетапного переходу зафіксовані в «Плані розвитку телеінформаційного простору України». Саме він, як вже зазначалося раніше, встановлює етапи впровадження цифрового телемовлення і порядок створення цифрової телемережі. Співпраця між усіма учасниками медіа-ринку відбувається за допомогою проведення різного роду публічних обговорень тих чи інших проблем питань, виїзних нарад тощо. Різноманіття в цифровому ефірі забезпечуватиметься наявністю широкого спектру вузькоспеціалізованих каналів, які висвітлюватимуть тематику, якій раніше не приділялася належна увага у вітчизняному медіа-просторі. Щодо суспільного мовлення, то в Україні поки-що існують лише умовні напрацювання. Відповідно до них існує можливість створення суспільного мовника на базі Національної телекомпанії України. Однак про конкретні кроки та досягнення у цій сфері говорити поки що рано.


 


Єлена Сурчулія у своїй промові зазначила, що Рада Європи розробила чимало документів, у яких містяться основні рекомендації щодо того, як краще здійснити перехід на цифрове мовлення. Зрозуміло, що, з одного боку, реформування медійного середовища має спиратися на такі базові правові документи як Європейська конвенція з прав людини. З другого – є низка рекомендацій Комітету Міністрів Європи щодо сприяння медіа-плюралізму, незалежності й функції регуляторних органів у секторі мовлення, заходів щодо сприяння демократичній та соціальній ролі цифрового мовлення, розмаїття контенту, компетенції громадських ЗМІ в інформаційному суспільстві та захисту ролі демократії в контексті медіа-концентрації.



Докладніше на питаннях регулювання зупинився директор словенського Інституту OpenLab Міхаел Крішель. «На перший погляд може здатися, що регулювання цифрового телебачення не потрібне. Однак я не можу погодитися з таким твердженням. Так, аналог регулюється, оскільки там обмежений частотний ресурс і державі необхідно зорганізувати його таким чином, щоб були враховані всі інтереси громадськості. У «цифрі», здавалося б, частотний ресурс збільшується. Однак водночас змінюється розстановка ролей. Тут треба компаніям ділити мультиплекс. І в цьому процесі регулятор відіграє важливу роль», – зазначає Міхаель Крішель під час презентації.


 


За його словами, в країнах ЄС застосовуються різні моделі ліцензування. Іноді відбір каналів відбувається в конкурсному порядку, так би мовити, за принципом «конкурсу краси», організованим регуляторним органом. У цьому випадку ліцензіати мають домовитися з оператором мережі/мультиплексу або регуляторним органом. В інших випадках оператор мережі/мультиплексу є посередником, а на захист плюралізму, різноманітності та справедливого доступу до мережі стають заходи державної політики.


 


Радник із політичних питань та працівник відділу стратегії, політики і досліджень Комісії з питань медіа Нідерландів Марсель Бетцель, висловлюючись на цю тему, зауважив, що в майбутньому необхідно зважати на те, щоб регулювання було нейтральним щодо технологій та платформ. Тобто до кабельного, супутникового, цифрового мовлення та IPTV ставлення має бути однаковим, особливо в тому випадку, коли вони мають приблизно рівнозначні частки ринку. Аргументується це тим, що  всі вони мовлять на одну аудиторію. Також доповідач вважає, що в майбутньому регулювання потребуватимуть і нові медіа-послуги. Зокрема, такі як Web TV, тобто лінійні відео-послуги в інтернеті, наприклад, репортаж наживо, послуги навздогін (catch up), що становлять собою онлайн-послуги мовників, які пропонують телепрограми або кліпи на замовлення, послуги з оренди або купівлі фільмів тощо.


 


Є ще один аспект переходу на цифрове мовлення, якому в Україні поки що не приділяється належна увага. Мова йде про вивчення питань щодо цифрового дивіденду, тобто частотного спектру, який вивільниться після переходу від аналогового до цифрового мовлення. Керівник сектору європейської та міжнародної співпраці та зв’язків із громадськістю Національної ради телебачення і радіомовлення Республіки Македонія Борче Маневські нагадав, що перехід на цифру дає державі насамперед економічну та функціональну вигоду. Остання полягає в тому, що нові технології дозволяють покривати більшу територію. А з економічного погляду перехід вигідний, оскільки зменшується вартість мобільних послуг та послуг телекому і  водночас збільшується радіочастотний ресурс.


 


Отже, перша частина конференції дала змогу докладніше ознайомитися зі стратегіями переходу від аналогового на цифрове мовлення в різних європейських країнах. Також було окреслено,  яких помилок треба уникати, на що звернути більшу увагу в майбутньому. Проте у підсумку стало зрозуміло, що готового та універсального рецепту переходу не існує. Тому, Україна продовжує впровадження цих інновацій у визначеному напрямку і готова іноді, відповідно до обставин, корегувати свій курс.


 


Було зроблено висновок, що на нинішньому етапі пріоритетним є створення механізму для забезпечення населення необхідним обладнанням для прийому сигналу цифрового телебачення. Також важливо розпочати інформаційну роботу серед населення. «Маємо надію, що наступного місяця розпочнеться інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо впровадження цифрового мовлення. Ми хочемо донести до населення не лише переваги цифрового мовлення над аналоговим, а й розповісти про основні технічні особливості та розкрити інші аспекти. Інформаційні ролики будуть транслюватися на всіх загальнонаціональних каналах, що отримали ліцензію в цифрових мультиплексах», – зазначив голова Національної ради Володимир Манжосов.


 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше