Виклики мови ворожнечі в медіа обговорюють на регіональній конференції Ради Європи в Загребі

06.11.2018

Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк стала учасником регіональної конференції Ради Європи «Подолання мови ворожнечі в медіа: роль регуляторних органів та суддівського корпусу», що відбувається 6 – 7 листопада в місті Загребі, Хорватія. Захід організовано за підтримки Агентства електронних медіа Хорватії, яка зараз головує в Раді Європи.

На конференції присутні представники посольств, регуляторних органів, міністри культури, закордонних справ, судді країн-членів Ради Європи.  Від України участь беруть також медіа-експерти Ігор Розкладай, Оксана Романюк і Максим Дворовий, а також Ірина Остапа з Офісу РЄ в Україні.

Голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи Патрік Пенінкс у вітальному слові  наголосив на тому, що стаття 10 Європейської конвенції з прав людини гарантує право на свободу вираження поглядів, але також вона проголошує і обмеження: обов’язки та відповідальність. Тож «мета конференції   подивитися на ці обов’язки і відповідальність із різних аспектів   регуляторних, саморегулівних органів, суддівського корпусу тощо, а також визначити роль кожного для подолання мови ворожнечі”, – висловився він. Можливості й завдання кожної зі сторін обговорюватимуться під час окремих сесій конференції.

Мова ворожнечі – це не свобода слова! – такою була головна думка, яку висловили учасники зустрічі. Представники всіх гілок влади, інформаційного суспільства, соціальних мереж поставили собі за мету під час конференції проаналізувати шляхи поширення мови ворожнечі через політиків, медійних діячів, усі кола, що впливають на суспільства, і шукати шляхи спільної протидії зростанню поширення мови ворожнечі в час, коли в багатьох країнах до керма приходять популісти. Ці стратегії потребують спільних і злагоджених дій усіх зацікавлених сторін – національних медіа-регуляторів, органів саморегулювання ЗМІ, судового корпусу і громадян.

Про інструменти захисту від мови ворожнечі, які є в регуляторів країн-членів Ради Європи,  межі між дозволеним і забороненим, визначення самого поняття «мова ворожнечі», про стратегії та ініціативи, з допомогою яких  можна подолати ці явища в країнах, говорила асоційований партнер у компанії «Вагнер-Хатфілд», вільний викладач Маріборського університету Таня Кершеван-Смоквіна. Були наведені приклади, як регулятори європейських країн реагують на поширення мови ненависті. Так, зафіксовані такі  справи і санкції:

  • Албанія: 1 справа, санкція: штраф (3000 євро);
  • Бельгія (франкомовна): 3 випадки, санкції: 2 оголошення попередження, 1 штраф (1000 євро);
  • Боснія і Герцеговина: 10 справ, санкції: штрафи від 450 – 500 – 1000 – 3000 – 10000 – 15000 євро; 1 призупинення ліцензії на 90 днів;
  • Хорватія: 8 справ, санкції: 1 тимчасове призупинення ліцензії + подання справи до прокуратури; 7 попереджень;
  • Франція: 4 випадки, санкції: 3 попередження, 1 штраф (25000 євро).

Представниця компанії Facebook Габріела Чех зосередилася на ролі й відповідальності соціальних медіа та інших інтернет-посередників у подоланні проявів мови ненависті на їхніх платформах. За її словами, необхідно пропагувати відповідальну журналістику і використання таких інструментів, як модерування контенту та його видалення при неухильному дотриманні вимог міжнародного та національного законодавства щодо свободи слова.

Перша панельна дискусія присвячена дилемам і викликам, які постають перед національними медіа-регуляторами в контексті протидії мові ненависті у цифрову епоху. Окрім ефективного впровадження європейських стандартів, обговорюється і національний контекст для подолання цього явища.

Оскільки точної дефініції мови ворожнечі немає, визначення такого явища покладається на дискрецію регулятора, який часто, на жаль, буває безініціативним, так само, як і суд. Крім того, нині бракує досліджень зв’язку між висловлюваннями та їхнім впливом на аудиторію, який часто буває смертельним для окремих людей чи груп. Докладно питання мови ворожнечі учасники конференції розглянули і з погляду права – як це поняття і контент, який воно позначає, розглядалися  Європейським судом з прав людини, неможливість використання Європейської конвенції з прав людини для  захисту мови ворожнечі, останні розробки у площині цифровізації медіа та комунікацій. Йшлося про необхідність імплементації національними судовими органами стандартів на основі прецедентного права ЄСПЛ.

Крім того, під час конференції  учасники намагатимуться з’ясувати, наскільки дієвими в подоланні мови ненависті та образ можуть бути саморегулівні ініціативи, зокрема ефективне впровадження редакторських стандартів і професійної етики, кодексів поведінки, механізмів подання скарг і співпраці з усіма сторонами-учасниками медіа-процесу. Своїм досвідом і поглядами на те, як зарадити у ситуації, коли мова ворожнечі й ненависті з’являється у ЗМІ, ділитимуться представники журналістських організацій Нідерландів, Боснії та Герцеговини, Фінляндії, а також ЮНЕСКО й Антидискримінаційного департаменту Ради Європи.

Завтра, у другий день регіональної конференції Ради Європи «Подолання мови ворожнечі в медіа: роль регуляторних органів та суддівського корпусу» увагу її учасників буде зосереджено на аспектах міграції, медіа-освіти та особливостей роботи над створенням ефективних механізмів для подолання мови ворожнечі та образ.