Як Європа захищає громадян від незаконного і шкідливого контенту на платформах спільного доступу до відео: новий оглядовий звіт Європейської аудіовізуальної обсерваторії - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Як Європа захищає громадян від незаконного і шкідливого контенту на платформах спільного доступу до відео: новий оглядовий звіт Європейської аудіовізуальної обсерваторії

Перегляд Директиви про аудіовізуальні медіапослуги був запропонований Європейською Комісією у травні 2016 року, щоб забезпечити більш справедливе регуляторне середовище для всього аудіовізуального сектору, посилити захист неповнолітніх, посилити боротьбу з ворожими висловлюваннями у всіх типах аудіовізуального контенту, просувати європейську аудіовізуальну продукцію і гарантувати незалежність аудіовізуальних регуляторів. Переглянута Директива була ухвалена у 2018 році, вперше розширивши сферу застосування законодавчого акта ЄС 2010 року на платформи спільного доступу до відео (VSP).

У 2021 році Європейська аудіовізуальна обсерваторія на запит Європейської Комісії провела відповідну аналітичну роботу й підготувала звіт «Огляд національних правил, що застосовуються до платформ спільного доступу до відео: незаконний та шкідливий контент в Інтернеті», присвячений огляду нормативно-правових рамок і поточної практики, що стосується регулювання платформ спільного доступу до відео (VSP) у частині захисту неповнолітніх від шкідливого контенту та широкої громадськості від незаконного контенту і контенту, який розпалює насильство або ненависть.

Географічні рамки дослідження охоплюють 30 національних позицій: 27 країн-членів ЄС (у тому числі франкомовну і фламандську спільноти Бельгії) та Великобританію, яка на час створення огляду все ще була частиною програми «Креативна Європа»; Норвегія була охоплена, зважаючи на фінансування Урядом Норвегії частини дослідження.

Звіт складається із п’яти розділів.

У першому розділі наводяться визначення, сформовані кожним національним законодавцем, щодо ключових концептів цього дослідження, а саме: «платформа спільного доступу до відео», «послуга платформи спільного доступу до відео», «постачальник послуг платформи спільного доступу до відео» «відео, створене користувачем»; «основне призначення», «відокремлювана частина» і «основна функціональність» послуги платформи спільного доступу до відео.

У другому розділі наведено огляд заходів, які мають запровадити платформи спільного доступу до відео щодо захисту неповнолітніх і широкої громадськості; зобов’язань і заходів, пов’язаних із комерційною рекламою; механізмів адаптації умов надання послуг на платформах; заходів, що дозволяють користувачам повідомляти або позначати контент; заходів щодо контенту, який може зашкодити фізичному, розумовому чи моральному розвитку неповнолітніх; заходів щодо розгляду й вирішення скарг користувачів; заходів щодо медіаграмотності; заходів щодо обробки персональних даних неповнолітніх у комерційних цілях.

У третьому розділі розглядаються нововведення щодо інших положень стосовно захисту неповнолітніх, зокрема положення, що стосуються комерційної реклами та/або впливу на неповнолітніх реклами алкогольної продукції і харчових продуктів з високим вмістом жирів, цукру, солі тощо.

У четвертому розділі наведено інформацію про практичний аспект імплементації нових правил, у тому числі інформацію щодо регулювання і правозастосування, відповідальних регуляторних органів, наявності системи повідомлення/реєстрації; повноважень щодо контролю і накладення санкцій; розробки кодексів або схем само- і співрегулювання; механізмів позасудового вирішення спорів для користувачів; прав користувачів, які можна захистити через суд.

У п’ятому розділі представлені погляди національних регуляторних органів щодо очікуваних проблем регулювання, досвіду регулювання платформ спільного доступу до відео до ухвалення переглянутої Директиви, а також щодо питання транскордонного співробітництва.

Початковий термін транспозиції положень Директиви – до 19 вересня 2020 року – не був дотриманий низкою країн, а в деяких країнах цей процес триває і досі. Національні дані, на основі яких сформовано цей звіт, охоплюють відповідну інформацію станом на травень 2021 року, коли було завершено збір інформації для підготовки порівняльного аналізу.

Повне перенесення положень Директиви у національні законодавства залежатиме від ухвалення підзаконних актів, і це станеться протягом періоду після публікації цього звіту. Тому вичерпний огляд режиму регулювання, що застосовується до послуг платформ спільного доступу до відео в Європі, можна буде сформувати після ухвалення та введення в дію актів вторинного законодавства. Наприклад, на час написання цього звіту законодавчий акт Ірландії перебуває у на стадії проєкту. Цей проєкт законодавчого акта застосовуватиметься до Ірландії як держави-члена ЄС, яка має юрисдикцію щодо основних гравців у сфері платформ спільного доступу до відео, які пропонують послуги в Європі. Проєктом закону передбачається створення нового регуляторного органу Ірландії, який буде нести відповідальність за всі зобов’язання і заходи щодо платформ спільного доступу до відео, але кінцеві деталі будуть відомі після остаточного ухвалення нового законодавства.

 Для того щоб огляд нового законодавства був максимально вичерпним, у звіті відображено статус відповідних законів, які згруповані у дві категорії: ті, що вже ухвалені, і ті, що ще перебувають на стадії ухвалення законодавства. У зазначеному контексті проєктними розглядаються 12 національних позицій (CY, CZ, EE, ES, HR, IE, IT, MT, PL, RO, SI, NO, SK), 18 національних позицій розглядаються як завершені за результатами процесу транспонування (AT, BE FR, BE NL, BG, DE, DK, FI, FR, GB, GR, HU, LT, LU, LV, MT, NL, PT, SE). Деякі питання будуть додатково вирішені у підзаконних актах, які очікують розробки й ухвалення.

Основні висновки цього нового оглядового звіту можна представити таким чином.

  • На цей час положення Директиви про аудіовізуальні послуги були транспоновані в національне законодавство країн без значних змін або додаткових уточнень.
  • Визначення, яке пропонує Директива для поняття «платформа спільного доступу до відео», було практично дослівно перенесено в національне законодавство країн.
  • Переважна більшість заходів, внесених до Директиви і спрямованих на захист громадськості від певного контенту, перенесена в національне законодавство країн. Вони зі свого боку зосереджуються на технічних заходах реагування і захисту, а також на системах позначення/повідомлення, спрямованих на уможливлення видалення шкідливого контенту.
  • Впровадження ефективних способів опрацювання скарг користувачів є важливою частиною діяльності, передбаченою переглянутою Директивою.
  • Національні регуляторні органи візьмуть на себе ширшу відповідальність у регулюванні та забезпеченні контролю і нагляду над виконанням нових правил, вирішенні спорів та розробці заходів само- і співрегулювання. Однак слід підкреслити, що в деяких випадках передбачається створення нових регуляторних органів або шляхом злиття, або шляхом інтеграції наявних регуляторних структур до нових органів.
  • І національні регулятори, і платформи повинні розпочати діяльність у сфері медіа та інформаційної грамотності. Це обов’язкові зобов’язання для платформ, але зобов’язання стосуватимуться і більш широкого кола зацікавлених сторін.
  • Деякі з нових заходів охоплюють сфери, якими займаються інші державні установи, наприклад захист даних. У таких випадках знадобляться домовленості про співпрацю.
  • Зважаючи на транскордонний характер діяльності платформ спільного доступу до відео, регуляторам необхідно буде посилити транскордонне співробітництво для ефективного нагляду над застосуванням нових правил, впроваджених Директивою.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше