У рамках 45-го засідання Європейської платформи регуляторних органів, що відбувається в Единбурзі, Велика Британія, 18 травня під час засідання окремої робочої групи з питань медіаграмотності йшлося про необхідність розвитку критичного розуміння і критичного усвідомлення як потенційних можливостей для рішення питання медіаграмотності.
Загалом метою зустрічі було встановити загальну картину і контекст для міжсекторального просування медіаграмотності, розглядаючи низку ініціатив / важливих проектів, що проводяться дуже різними зацікавленими сторонами. Були представлені результати досліджень щодо зміни моделей у використанні й доступі до засобів масової інформації, щоб підкреслити все більшу актуальність медіаграмотності. Ключовою темою цієї зустрічі стало зрушення в сторону розвитку критичного мислення як противаги деяким із проблем, що виникають у секторі медіа та комунікацій.
Під час роботи було представлено стислу доповідь про основні дані проекту Європейської аудіовізуальної обсерваторії. Також заслухано інформацію про дослідження Офкому з медіаграмотності, де акцент зроблено на критичному мисленні.
У нашому складному конвергентному медіапросторі критичне мислення необхідне для кожної людини. Адже взаємопроникнення медіа все більше і більше означає, що люди самі собі стають власними редакторами новин. Це покладає значну відповідальність на особу аналізувати й оцінювати, наскільки достовірним може бути контент, особливо у час, коли все складніше ідентифікувати походження та автентичність інформації. Це правомірно сказати з огляду на сьогоднішні занепокоєння щодо фейкових новин.
Також люди щодня оперують зі все більшими масивами інформації з великим впливом нових форм реклами, яку їм може бути важко визначити. Тож для того, щоб зробити усвідомлену оцінку змісту і послуг, необхідне розуміння економіки інтернету і того, як особисті дані можуть бути використані для націлювання конкретних повідомлень. Це також актуально як у світі реклами з «натисніть приманку» і «вірусним» контентом, так і стосовно «фейкових новин», інтернет-пропаганди, мови ворожнечі та екстремізму, зазначила у своєму виступі Мартіна Чепмен із британського регулятора медіа Офком.
Під час робочої групи наголошувалося на тому, що оскільки медіаграмотність – широка і комплексна концепція, тісно пов’язана з локальною культурою, без універсальних визначень, то дуже складно запровадити загальноєвропейські ініціативи. Тому значна роль відводиться роботі місцевих регуляторів і зацікавлених сторін. Саме завдяки їхній співпраці можна досягти бажаних результатів.
Тож ЄПРО було запроваджено відповідну ініціативу зі збору практик, яких вживають регулятори і зацікавлені сторони країн-членів платформи. Нині розроблено опитувальник для вивчення ролі регуляторів у просуванні меіаграмотності, який буде доступний до середини червня. Його результати будуть використані для того, щоб створити комплексну картину того, як медіаграмотність визначається і інтерпретується у різних країнах-членах, яку роль відіграють регулятори і як ці фактори змінилися з 2014 року, коли медіаграмотність стала темою робочої групи 39-го засідання ЄПРО.
Далі, у жовтні 2017 року, на наступному засіданні ЄПРО стоятиме завдання визначити нагальні питання медіаграмотності для членів ЄПРО, базуючись на опитувальнику, і де можливо, забезпечити глибший розгляд цих тем. Використовуючи формат обміну досвідом і навчання, члени ЄПРО представлять ті свої активності в питанні медіаграмотності, які вони вживали, і дослідять виклики і ризики розвитку і реалізації цих проектів.
Також на робочій групі, присвяченій медіаграмотності, було презентовано приклад медіаграмотності у державних комунальних ЗМІ та медіа територіальних громад.
