Європейська аудіовізуальна обсерваторія оприлюднила звіт про інструменти протидії дезінформації в мережі Інтернет - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Європейська аудіовізуальна обсерваторія оприлюднила звіт про інструменти протидії дезінформації в мережі Інтернет

Європейська аудіовізуальна обсерваторія опублікувала новий звіт «Розширення прав і можливостей користувачів щодо протидії дезінформації в інтернеті», в якому розглянуто різноманітні інструменти у рамках протидії дезінформації та особливості їх практичного використання.

Нещодавнє придбання Twitter Ілоном Маском, повідомлення про послаблення модерування контенту і правил привернуло увагу до питань небезпечності дезінформації та фейкових новин. Але навіть якщо вдасться уникнути «пекельного» сценарію, Європа все одно потребує правильних інструментів, якими можна озброїти сучасного користувача медіа, щоб боронитися від дезінформації і не потрапляти в пастку фейкових новин.

У першому розділі звіту представлено огляд поточних дискусій щодо визначень і основних характеристик таких понять, як неправдива інформація, дезінформація або хибна інформація. Крім того, тут досліджують негативний вплив дезінформації на основні права людини, такі як, наприклад, право на вільні й чесні вибори, право на приватне життя і репутацію або право на свободу вираження. Головна думка полягає в очевидній важливості медіаграмотності як ключової зброї у боротьбі з дезінформацією.

Другий розділ присвячений заходам і інструментам, які запроваджують міжнародні та європейські організації з метою розширення можливостей користувачів медіа у протидії дезінформації. Наприклад, автори досліджують керівні принципи, опубліковані ЮНЕСКО, а також поточні обміни думками в рамках заходів, ініційованих представницею ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. Також висвітлюється робота Ради Європи у цій сфері: мова як про рекомендації щодо медіаплюралізму та прозорості медіавласності (датовані 2018 роком), так і останньої рекомендації Комітету міністрів Ради Європи (березень 2022 року) щодо просування сприятливого середовища для якісної журналістики у цифрову еру, в якій держави-члени визнають, що медіа- та інформаційна грамотність «є ключовим фактором, який дозволяє людям самостійно працювати зі ЗМІ».

Автори також аналізують різні законодавчі положення ЄС – програми й ініціативи, спрямовані на розширення прав і можливостей користувачів у боротьбі з дезінформацією. У грудні 2020 року Європейська комісія представила План дій щодо європейської демократії разом із пропозицією щодо Закону про цифрові послуги. Обидві ініціативи запроваджують юридично обов’язкові інструменти щодо підзвітності і прозорості цифрових платформ. Ці заходи спрямовані на зміцнення демократичної стійкості і регуляторного інструментарію ЄС. Того ж року була створена Європейська обсерваторія цифрових медіа як незалежний орган, що фінансується Європейським Союзом та об’єднує спеціалістів із перевірки фактів і представників науково-академічного сектору, які мають досвід у сфері протидії онлайн-дезінформації, діяльності платформ соціальних медіа, а також представників медіа і спеціалістів із медіаграмотності.

У третьому розділі докладно розглядаються національні заходи протидії дезінформації, представлені приклади законодавчих інструментів та інших ініціатив. У 2017 році Німеччина була першою європейською країною, яка запровадила регулювання для більш ефективної боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті, кримінально караними фейковими новинами та іншим незаконним контентом у соціальних мережах. Велика Британія представила свою Стратегію медіаграмотності в інтернеті, доповнену законопроектом про безпеку в інтернеті, опублікованим у травні 2021 року, який все ще обговорюється в Палаті громад. Що стосується інших підходів, автори відзначають інформаційно-освітні кампанії «Зупинись, подумай, перевір!», запроваджені в Норвегії, Ісландії та Ірландії. У звіті також розглядаються ініціативи з перевірки фактів і медіаграмотності, наприклад, у Польщі й Угорщині.

У четвертому розділі представлено інформацію щодо Кодексу практики ЄС щодо протидії дезінформації, який був переглянутий і посилений у 2022 році. Увага приділяється тому, як потужні цифрові платформи дотримуються заходів, визначених у Кодексі. У цьому розділі також розглядається роль національних регуляторних органів і загальноєвропейських інституцій, таких як Європейська група регуляторних органів (ERGA) та Європейська платформа регуляторних органів (EPRA).

 У п’ятому розділі представлено аналіз відповідних рішень Суду Європейського Союзу і Європейського Суду з прав людини, які пов’язані з кейсами щодо дезінформації.

Розділ шостий завершується наведеним порівнянням того, як реагують різні зацікавлені сторони на новий Кодекс практики ЄС щодо протидії дезінформації (2022 року) та останні події на рівні ЄС. Автори роблять висновок, що «оскільки люди взаємодіють з онлайн-послугами, не обов’язково, володіючи ними, надання їм інструментів для захисту від шкідливої, але технічно законної дезінформації є однією з успішних стратегій».

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше