Європейська аудіовізуальна обсерваторія оприлюднила звіт щодо особливостей запровадження санкцій проти медіа росії і білорусі - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Європейська аудіовізуальна обсерваторія оприлюднила звіт щодо особливостей запровадження санкцій проти медіа росії і білорусі

Європейська аудіовізуальна обсерваторія оприлюднила новий звіт «Санкції проти медіа росії та білорусі». Вперше в сучасній історії Європи економічні санкції проти медіакомпаній або медіаакторів використовуються для протидії закордонній пропаганді і дезінформації. Це також війна сердець і розумів, а ЗМІ є частиною поля бою.

Але яка правова база в Європі для цих санкцій?

Які правові інструменти дозволяють Україні та іншим країнам Східної Європи запровадити санкції проти російських та білоруських ЗМІ і дозволяли це зробити ще до повномасштабної агресії, що почалася 24 лютого 2022 року в Україні?

У актуальному позаплановому звіті Європейської аудіовізуальної обсерваторії (IRIS Extra) «Санкції проти медіа росії та білорусі» досліджується правова основа цього питання.

Перший розділ аналітичного документа присвячений загальному огляду використання російських ЗМІ як каналів впливу за межами національних кордонів, зокрема після анексії Криму у 2014 році. Близько 30 мільйонів російськомовних громадян ЄС і значно більше російськомовних у сусідніх країнах Кремль уже давно вважає «співвітчизниками», тому їх обслуговує російськомовне мовлення з Москви. Крім того, із 2005 року Росія розбудовує свою важливу світову службу – «Russia Today». Зараз на RT і Sputnik йде приблизно 630 мільйонів доларів США державних витрат Росії (або в 16 разів більше ніж державні витрати на російське державне телебачення). Крім того, у звіті визначається, що і білоруське державне телебачення просякнуте російською пропагандою.

У другому і третьому розділах звіту розглядаються національні санкції, застосовані проти російських і білоруських ЗМІ Україною, Молдовою та країнами Балтії, а також прецедентне право Суду ЄС щодо відповідних загальноєвропейських санкцій.

Очевидно, що російське вторгнення в Україну в лютому цього року спонукало до швидкої протидії російським медіаресурсам. У червні 2022 року набув чинності Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму». Фактично йдеться про загальну заборону будь-якої інформації, «що підтверджує або виправдовує злочинний характер діяльності російської федерації». Однак, оскільки бойові дії тривали із 2014 року, українське медійне законодавство вже почало займати проактивну позицію щодо захисту від агресивних російських ЗМІ. У 2014 році українське законодавство дозволило анулювати наявні ліцензії і заборонити використання радіочастот чи телекомунікаційних мереж будь-яким ЗМІ, що несли загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України. Це вже дало змогу заблокувати наративи будь-яких ЗМІ, які розпалюють ненависть чи агресію до України та її народу. А у 2015 році Україна почала використовувати інструменти, передбачені положеннями Європейської конвенції про транскордонне телебачення (ECTT) як правову основу для того, що дозволено транслювати в межах національних кордонів. Цей крок призвів до призупинення ретрансляції 74 російських каналів у 2017 році, оскільки вони «не відповідали стандартам ECTT». Ще одним ключовим кроком у 2015 році стало рішення України офіційно визнати росію «державою-агресором». Це дозволило запровадити законодавство про заборону аудіовізуальних програм, які «популяризують інститути держави-агресора» або «виправдовують чи легітимізують незаконну окупацію українських територій».

У звіті також представлено інформацію про ситуацію в Республіці Молдові. Так, ще у 2020 році доступним російським ЗМІ у країні довіряло 35% населення. Однак, враховуючи те, що ані росія, ані білорусь не ратифікували ECTT, рішення Молдови 2022 року щодо дозволу трансляції в країні аудіовізуального контенту походженням лише з ЄС, США та Канади, а також країн, які ратифікували ECTT, фактично означає ефективну заборону всього контенту росії та білорусі.

Також у звіті представлено інформацію про ситуацію у країнах Балтії, проаналізовано конкретні економічні санкції, запроваджені проти російського медіакерівника і телеведучого дмітрія кісєльова через його відкриту підтримку розміщення російських військ в Україні. Застосовані Естонією і Латвією санкції щодо «уповноважених осіб» дозволили цим країнам додатково запровадити обмеження до певних підконтрольних кісєльову ЗМІ. В Естонії, наприклад, санкції проти кісєльова змусили російський державний медіапортал Sputnik закрити у листопаді 2021 року свій офіс у Талліні.

У звіті підсумовується, що з 2014 по 2020 рік Україна вже розробила і впровадила ефективний механізм санкцій для протидії пропаганді та дезінформації. Цей механізм полягав у припиненні всіх повідомлень із ворожого джерела за допомогою нового законодавства. Ця успішна модель з певними модифікаціями була імплементована іншими країнами Східної Європи, а також загалом Європейським Союзом.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше