Європейські регулятори відреагували на кризу, спричинену пандемією - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Європейські регулятори відреагували на кризу, спричинену пандемією

Опинившись перед викликом поширення пандемії Covid-19, європейські медіарегулятори шукали способи, як підтримати галузь і користувачів. Труднощі, що виникли для аудіовізуального сектору, стали поштовхом для запровадження цілої низки різноманітних заходів. Національна рада, яка також діяла у цьому ключі, проаналізувала, що було зроблено колегами в Європі, і пропонує огляд цих практик.

Регулятори медіасектору практично всіх країн особливу увагу приділили важливості дотримання журналістами професійних та етичних стандартів. Вони закликали поширювати достовірну, об’єктивну, правдиву інформацію з офіційних джерел для того, щоб уникнути нагнітання паніки і страху в суспільстві. У деяких країнах, наприклад Великій Британії, Македонії, Хорватії тощо, були оприлюднені рекомендації щодо висвітлення поширення вірусу Covid-19. Йшлося про необхідність подачі інформації без спотворення фактів, без поширення чуток, без надання непотрібної сенсаційності подіям. Також журналістів застерігали зберігати конфіденційність даних людей, які захворіли, місце їхнього проживання, стан здоров’я, щоб уникнути стигматизації заражених осіб або осіб із підозрою зараження задля захисту приватності й гідності людини.

Надзвичайність ситуації, запровадження карантинних заходів, обмеження пересування населення спонукало ще більше уваги регуляторних органів звернути на поширення дезінформації. Було запроваджено кілька цікавих ініціатив. Так, у Норвегії регулятор розпочав інформаційну кампанію у співпраці з компанією “Actual” і Національною асоціацією місцевих газет (LLA) про те, як виявити неправдиві новини. Акцію підтримав Facebook. Була створена спеціальна сторінка з порадами щодо виявлення дезінформації та неправдивих новин і уникнення участі в їх поширенні.

Аудіовізуальну кампанію боротьби з дезінформацією, пов’язаною з пандемією Covid-19, розпочав Каталонський (Іспанія) регулятор. Він заохочував до відповідального використання екранів під час ізоляції. В Італії постачальників медіапослуг і платформ обміну відео зобов’язано дотримуватися чинних принципів захисту правильності інформації за тематикою коронавірусу.

У Франції у період кризи вирішено уважніше подивитися на роботу платформ, що регулюються. З цією метою регулятор також організував зустріч із платформами розповсюдження контенту щодо механізмів, які були створені та активовані ними під час кризи.

У багатьох країнах телерадіокомпанії поширювали спеціально підготовлені матеріали від служб охорони здоров’я для належного інформування громадян про перебіг захворювання і способи убезпечення. Це були ролики, інформаційні повідомлення, офіційні заяви органів державної влади тощо.

Звернули увагу і на потребу забезпечити належний доступ до інформації для громадян із вадами слуху та зору. Зокрема, пропонувалося транслювати інформацію із застосуванням мови жестів, а  також озвучувати цифри, що з’являлися на екранах.

У Бельгії вирішили подбати про більшу кількість позитивної інформації в ефірах мовників. Запроваджено кампанію «Думай позитивно». Ця ініціатива регулятора стосувалася оприлюднення невичерпного переліку позитивних ініціатив у кризові часи для місцевих і національних ЗМІ, щоб громадяни мали можливість переглядати позитивно забарвлений аудіовізуальний та культурний контент вдома.

Регулятори у період пандемії також заявили про більш ліберальний підхід у нагляді за дотриманням медіа програмних концепцій. У Словаччині про всі тимчасові зміни мовлення, спричинені ситуацією, можна було повідомити електронною поштою без будь-яких змін ліцензійних умов; тимчасове припинення мовлення не вплине на використання мовником ліцензії в майбутньому.

Французький регулятор повідомив ліцензіатів, що буде використовувати гнучкий підхід у застосуванні нормативно-правових вимог щодо дотримання зобов’язань із виробництва і розповсюдження контенту аудіовізуальними медіаслужбами. Він  враховуватиме характер послуги, види зобов’язань, а також труднощі, що виникають.

Подібні ініціативи були озвучені і в Данії, Норвегії, Хорватії, Чорногорії тощо.

Важливою у цей час стала просвітницька роль медіа. Вони були залучені до різноманітних освітніх проєктів і сприяння розвитку медіаграмотності суспільства. Європейські регулятори медіа впроваджували у цьому напрямі спільні з галуззю ініціативи.

Грузинський проєкт “Теле-школа” дозволяє всім учням, незалежно від доступу до Інтернету, стежити за цікавими уроками з усіх предметів, визначених національною навчальною програмою. Серед них – уроки образотворчого та прикладного мистецтва, музики. У Чехії створено спеціальний портал “ČT edu” з навчальними відеороликами з різних сфер, а в Чорногорії діє кампанія «Життя з культурою #залишайсявдома».

Проєкти медіаграмотності були у Великій Британії, де Ofcom створив веб-сторінку «Прориваємось крізь плутанину Covid-19». Вона надає корисні інструменти для навігації по новинах та інформації про коронавірус. Французький регулятор запропонував перелік інтернет-ресурсів для батьків і вчителів у трьох сферах: медіа та інформаційна грамотність, медіаосвіта й освіта за допомогою медіа. Крім того, він зробив свій внесок у «Тиждень преси та ЗМІ вдома», який цього року замінює традиційний «Тиждень преси та ЗМІ в школі».

Регуляторами Латвії, Франції, Хорваті також були підготовані ініціативи щодо створення баз контенту, який міг використовуватися різними мовниками. Це – кампанія #Екультура, що надає безкоштовний доступ в Інтернеті до майже 200 фільмів; онлайн-платформа, що централізує різні культурні пропозиції в Інтернеті; можливість безкоштовного використання хорватських та європейських творів на різних онлайн-платформах.

Ще одним кроком, до якого вдалися європейські медіарегулятори, стало відтермінування певних дій, перенесення строків. Це могло стосуватися подання звітностей, внесення ліцензійних зборів, рекламних платежів, внесків за використання радіочастотного ресурсу тощо. Словаччина, наприклад, змінила терміни подачі заяв на надання і поновлення ліцензій. Словенія не застосовує визначених термінів, протягом яких агентство повинно винести адміністративне рішення, а також продовжує строк подання документів у рамках тендерів. У Португалії до 31 липня продовжено граничний термін подання звіту щодо фінансових потоків та структури корпоративного управління за минулий рік для суб’єктів, які провадять діяльність у сфері соціальної реклами. В Албанії навіть вирішили перенести на 30 червня термін відключення аналогового мовлення в окремих регіонах. Попередньо це мало відбутися 31 березня 2020 року.

Окремо деякі регулятори ухвалили рішення про зменшення або скасування проплат, які мали зробити мовники. Наприклад, у Чорногорії вирішено звільнити комерційних і суспільних мовників від зобов’язання вносити плату за наступні три місяці. Як наслідок фінансові зобов’язання цих мовників стануть меншими приблизно на 80 000 євро. Схожі кроки зробили й Боснія і Герцеговина, Іспанія.

З іншого боку, європейські країни виділили значні кошти в рамках проєктів підтримки аудіовізуального сектору. Створено чимало фондів, грантів, антикризових пакетів, які підтримуватимуть суспільні, місцеві, регіональні, друковані медіа, виробників контенту, постачальників медіапослуг, малих медіа громад тощо. Це – виділення субсидій, авансові виплати коштів тим медіа, які мали отримати їх упродовж року, збільшення фінансування, присудження спеціальних призів чи виплат, надання екстреної допомоги тощо.  Такі заходи запровадили Австрія, Греція, Данія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Польща, Угорщина, Швеція та інші країни.

У Німеччині, крім того, медіакомпанії були визнані критичною інфраструктурою. 

Загалом європейські регулятори досить гнучко відреагували на виклики, пов’язані з Covid-19. Докладніше ознайомитися з ініціативами європейських колег у сфері аудіовізуальних послуг можна у підготовленому Національною радою матеріалі.

 

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше