ЮНЕСКО опублікувала попередній огляд майбутнього дослідження незалежності медіа - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

ЮНЕСКО опублікувала попередній огляд майбутнього дослідження незалежності медіа

У рамках святкування Всесвітнього дня свободи преси 2020 року ЮНЕСКО публікує попередній огляд майбутнього дослідження незалежності медіа

Пандемія COVID-19 виявила надзвичайну потребу щодо наявності вільних і незалежних медіа для надання достовірної та перевіреної інформації громадскості.

Однак попередній огляд нового дослідження ЮНЕСКО показує, що в останні роки медіа дедалі більше зіштовхуються з проблемами незалежності редакцій. Особливо це відбувається через «захоплення медіа», коли діяльність ЗМІ спотворюється приватними й державними групами, які зловживають системами регулювання, власністю, рекламою та фінансуванням.

Такі явища призвели до порушення цілісності редакційної незалежності, поставивши під загрозу здатність працівників медіа надавати громадскості життєво важливу інформацію.

Хоча дослідження і демонструє, як посилилися загрози професійній діяльності, воно також акцентує на численних зусиллях та ініціативах зацікавлених сторін, що виявилися успішними у захисті журналістики, і надає рекомендації для всіх зацікавлених груп і осіб.

В огляді зазначено, що незалежні медіа відіграють важливу роль у суспільстві, в тому числі забезпечуючи внесок у досягнення сталого розвитку, зокрема Цілі 3[1] (мал.1), яка закликає до міцного здоров’я та благополуччя.

«Захоплення медіа» є найбільшою загрозою незалежності редакцій, що зрозстає з кожним днем у країнах  всього світу та передбачає систематичність у зловживаннях як приватними,  так і державними інтересами через використання (мал.2):

  • механізмів регуляторного управління;
  • державної власності та державного контролю;
  • державного фінансування;
  • права власності на інформаційно-аналітичні передачі.

Малюнок 2. Схематичне зображення можливих форм «захоплення медіа»

Крім захоплення, медіа також загрожує втрата повністю або частково редакційної незалежності, що спричинено різноманітними негативними факторами, на кшталт згубного впливу PR кампаній і потужних рекламодавців, чурналізму[2], контент якого формується за допомогою попередньо підготовлених пресрелізів у поєднані з кількома новинами, нативна реклама[3] тощо (мал. 3).

Незважаючи на те, що Інтернет представив необмежені можливості для журналістики щодо поширення інформації, він також суттєво вплинув на обмеження редакційної незалежності.

Модель розповсюдження контенту гігантськими Інтернет компаніями, орієнтована на ажіотаж і рекламу, завдала шкоди не тільки медіаіндустрії в рамках проблем із фінансуванням, а й нав’язала нову політику поширення контенту шляхом використання сенсаційних повідомлень, вірусних новин, створених в основному з метою привернення уваги.  

Гендерний аспект залишається проблемною сферою у медіаіндустрії, що врешті призводить до незбалансованого висвітлення подій та низького рівня різноманітності з представлення поглядів на ті чи інші життєво важливі проблеми.

На додаток до різноманітних негативних факторів, на редакційну незалежність іноді впливає і власне небажання журналістів дотримуватися професійних норм і стандартів. Присутність конфлікту інтересів, пов’язаних із отриманням фінансового зиску, змова із політичними силами, а подекуди і відсутність елементарної безпеки та компенсації діяльності, завдає невідворотної шкоди як редакційній незалежності, так і репутації журналістів

Малюнок 3. Негативні фактори, що впливають на редакційну незалежність

[1] «Цілі сталого розвитку» (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) — ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку.

[2] Чурналістика – з англійської churnalism (churn + journalism; churn – штампувати) – швидка і бездумна журналістика, коли журналісти передруковують прес-релізи та новини з інших сайтів без якої-небудь переробки.

[3]Нативна, природна реклама – (англ. native advertising) — спосіб, яким рекламодавець привертає до себе увагу в контексті рекламного майданчика й інтересів користувача. Мета такої реклами: створення природнішого та менш нав’язливого рекламного звернення для збільшення числа кліків, продажів та інших цільових дій.