Новопризначений член Нацради – про свій досвід у сфері телерадіомовлення та про питання, якими йому цікаво опікуватися в регуляторному органі.

«Детектор медіа» зустрівся з Юрієм Зіневичем під час першого для нього засідання Нацради 11 липня та розпитав про його досвід у телерадіосфері, цікаві йому питання та деталі його призначення.

– Пане Юрію, розкажіть, як відбувалося ваше призначення? Хто вам запропонував цю посаду?

– Мені зателефонували з Офісу президента, запропонували прийти на співбесіду. Я вже раніше декілька років тому, умовно кажучи, хотів спробувати себе на цій посаді. Можливо, знайшли мої папери і мене покликали. Все було дуже швидко, за декілька днів до самого призначення мене покликали, дуже все демократично, молоді люди, ніякої конспірології.

– Коли саме ви хотіли себе спробувати в Нацраді раніше? Під час попередньої ротації Нацради?

– Це було декілька років тому, можливо, роки три-чотири тому. Я не відстежував ці питання. Я нічого особливого не шукав і не стежив ні за якими ротаціями. Мені подзвонили, я прийшов зараз на співбесіду днів за десять до призначення.

– А хто саме з вами говорив з Офісу президента?

– Було декілька працівників Офісу президента. Не всіх навіть я ідентифікував. Перших осіб держави не було. Самого президента не було. Це були відповідальні працівники офісу.

– У соцмережах обговорюють питання, чи є у вас необхідний досвід, який вимагається від кандидатів на посаду члена Нацради – зокрема, п’ять років роботи у сфері телерадіомовлення. Розкажіть про свій досвід.

– У мене шість років роботи на телерадіокомпанії «Студія 1+1», які у мене записані в трудовій книжці. Я прийшов у 1997-му, звільнився у 2003-му. Я чудово знаю весь колектив «1+1» того часу, вони мене знають. Шість років я відпрацював, після того я фактично рік чи два був на державній службі, решту близько 15 років я був адвокатом.

Закон про Нацраду передбачає і п’ять років у телерадіокомпанії (у мене шість років), і спеціалізацію у сфері права (я з 2004 року адвокат). Відповідно, всі вимоги закону дотримано повністю.

– Також ви працювали з 2006-го по 2007 рік помічником-консультантом народного депутата Ольги Герасим’юк.

– Так, це була державна служба у Верховній Раді.

Ольгу Володимирівну я чудово знаю з часів роботи на «1+1». Ми товаришуємо більше 20 років. Тому коли вона потрапила в парламент, запросила мене як юриста, який працював з нею раніше. Я попрацював помічником. Те скликання парламенту було достроково припинено, тому моя робота там припинилася, і я повернувся до адвокатської приватної практики.

– Є ще чутка, нібито ви працювали помічником-консультантом члена Нацради. Це правда?

– Ні, це якась плутанина.

– Як адвокат ви працювали з медіа?

– Безумовно.

– З якими? Хто були вашими клієнтами?

– Це нетактовно, і взагалі це захищається адвокатською таємницею. Я не маю права називати клієнтів, особливо без їхньої згоди. Мене багато людей знають, але називати особистостей чи юросіб я не маю права.

– Чим ви плануєте в Національній раді займатися? Якими питаннями опікуватися? Бо тут же є кураторство над певними напрямами. Що ви бачите для себе?

– Я ще тільки другий день (розмова відбувалася 11 липня. – ДМ), і фактично цей день ми весь проводимо в засіданні. Я не можу вам сказати, що буду курувати якесь питання, а хтось із колег його вже курує – це буде неетично. Все буде відкрито. Це має бути за загальним розподілом відповідальності між колегами.

– А які вам аспекти цікаві?

– Оскільки в мене 15 років адвокатської практики, правові питання, судові розгляди – це те, що мені близько за фахом, добре мені знайоме. Технічні питання – це трохи незнайома тема, тому що я не інженер, не технар. Тому я сподіваюся, те, що буде потрібно за моїм розумінням питання, мені доручать колеги (наразі юридичні питання в Нацраді курує заступниця голови Уляна Фещук, яка до призначення членом Нацради очолювала юридичне управління регулятора. – ДМ).

– Чи є у вас наміри претендувати на посаду голови Національної ради, адже посада вакантна?

– Ні, таких амбіцій я собі не ставлю. Я другий день призначений як член. Усі керівні посади в Нацраді є виборними, колеги будуть вибирати. Я не вважаю себе настільки досвідченою людиною в Нацраді для того, щоб претендувати на таку керівну посаду.

– Коли попередній склад мінявся, вони всі були новачками й обирали із себе голову. І фактично нова людина в Нацраді – Юрій Артеменко – стала головою.

– Я розумію. Такої амбітної задачі я для себе не ставлю станом на зараз.

– Як ви готувалися до свого першого засідання, у порядку денному якого було понад 200 питань? Як ви визначалися, як голосувати?

– До пізнього вечора, практично до раннього ранку, я читав усю цю історію, поспав буквально кілька годин. Прокинувся дуже рано і знову читав. І навіть під час засідання, випереджаючи питання, яке наступним буде розглядатися, я намагаюся його прочитати (проекти рішень. – ДМ). Справа в тому, що робота адвоката привчає працювати в стресових умовах з великою кількістю інформації, яку треба опрацьовувати. Що поробиш? Таке навантаження.

Джерело “Детектор медіа”