Друзі! Святкуємо нині третє десятиріччя, ювілей нашої Незалежності. З різними настроями і почуттями, але – з піднесенням, із гордістю, з надією!

Для багатьох із нас слова «об’єктивність», «толерантність», «збалансованість», «критичне мислення» – не з урочистих звітів, вони є щоденним мірилом відданості демократичним принципам.

Оглянувши 30 років, які ми прожили у своїй самостійній суверенній державі, ставимо собі питання, чи ми вже достатньо тверді на нашому шляху до реальної незалежності, проголошеної тоді, 1991-го, чи незалежність – то шлях, яким ще довго прориватися з боями? Чи ми достатньо розуміємо смисл саме тієї незалежності, яка виникає у нашій уяві, коли ми промовляємо це слово? Чи незалежність країни складається із суми незалежностей кожного з її громадян? Чи незалежність медіа є невід‘ємною умовою незалежності держави? Якщо це так, то чи може питання незалежності її медіа й досі бути незавершеним питанням суспільної дискусії та знаряддям поборювання?

Чи ми можемо або чи маємо миритися з тими, для кого незалежність країни – немов кістка у горлі, а протистояння їй – сенс життя або спосіб заробітку? Чи ми можемо або чи маємо миритися з тими, хто пристосовує ідеї незалежності, щоб розхитувати ці нові і досить крихкі сходи до покладеної великими пращурами мети?

Відповіді складні і прості одночасно: якщо ми вільно обговорюємо це і за кожним зберігаємо право мати свою окрему думку – ми на правильному шляху, адже Незалежність – це і є шлях, довгий, складний, але зрозумілий і від того – священний. Ба більше – це шлях, освячений життями сотень тисяч полеглих у цій боротьбі, і, на жаль, ті сотні – не лише в глибокій історії, вони – серед наших батьків, серед наших ровесників, серед наших дітей. Вони – Небесна сотня… Вже не одна.

В історії України було багато славетних дат, які можна було б святкувати як день незалежності, шансів стати незалежними в нас і наших предків було кілька, але зазвичай святкуємо найближчу, 24 серпня. Головне, чого варто побажати – щоб 24 серпня залишилося Днем Незалежності назавжди. І було Днем Перемоги.

Слава Україні!