«За впровадження цифри платитимуть усі» – підсумки другої сесії міжнародної конференції

У другій частині міжнародної конференції «Цифрове мовлення в Європі: нормативні, правові та технічні аспекти», що тривала в Києві 27 жовтня ц.р., обговорювалося фінансування переходу та механізми державної підтримки.



З цього приводу висловилися голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександр Курдінович та незалежний німецький медіа-дослідник та консультант Крістіан Мьоллер.



Спікери у своїх доповідях зупинилися на кількох принципових моментах. Передусім вони погодилися з твердженням, що витрати, повязані з переходом від аналогового мовлення на цифрове, мають взяти на себе всі учасники. Тобто і мовники, і оператори мереж, і телеглядачі. Бо якщо покласти відповідальність тільки на ринок, то існує ризик, що впровадження «цифри» не відбудеться вчасно. Пояснюється це тим, що фінансова вигода від зміни технологій непомітна одразу. Отже, при плануванні переходу на цифрове мовлення державі необхідно створити такі умови, аби всі стали частиною цього процесу.



У цьому контексті держава може розглянути можливість надання субсидій. Зазвичай соціально незахищені групи можуть потребувати особливої підтримки, наприклад, при купівлі обладнання для прийому цифрового сигналу. З другого боку, держава також може вводити політику стандартизації обладнання, яка б підтримала поширення серед населення сет-топ-боксів та інтегрованих телевізорів. Однак роль держави тільки цим не обмежується. Існує ще низка «не грошових» засобів, якими можна популяризувати цифрове телебачення серед населення. Зокрема, це проведення інформаційно-розяснювальної роботи, аби переконати громадян у тому, що аналогове мовлення стає абсолютно застарілим. Реалізовати таке завдання можливо лише здійснивши масштабну інформаційну кампанію. Також, звісно, необхідно гарантувати наявність низки відкритих програм, привабливого, різноманітного контенту, забезпечити сумісність різних наборів обладнання та рівноправний доступ до інфраструктури цифрового мовлення.



Крістіан Мьоллер особливу увагу звернув на те, що період одночасного аналогового і цифрового мовлення, має бути максимально коротким. Він також наголосив, що не можна забувати і про принцип технологічної нейтральності, тобдо допомагати малозабезпеченим групам населення, а не певним гравцям на ринку. Держава, надаючи субсидії, має керуватися усвідомленням необхідності надати підтримку саме соціально незахищеним верствам населення, інвалідам, людям з особливими потребами, для того, щоб у державі не виникав «цифровий розрив».



З доповіді голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександра Курдіновича можна зробити висновок, що в Україні активно розробляється механізм державних субсидій. Так, планується, що протягом 2012–2013 років 70% домогосподарств мають бути забезпечені приладами приймання цифрового сигналу. Наступного року держава повинна закупити 1 млн. сет-топ-боксів для малозабезпечених верств населення. Для цього в державному бюджеті буде виділено 350,1 млн. грн.



«Державний комітет телебачення і радіомовлення України завершує розробку відповідного плану заходів, що спрямований на стимулювання збільшення поставок сет-топ-боксів на внутрішній ринок, його захист від неякісної, несертифікованої та піратської продукції і водночас забезпечення додержання високих стандартів якості сет-топ-боксів. Важливим також є створення на ринку справедливої конкуренції та протидії контрабандному ввезенню сет-топ-боксів», – зазначив Олександр Курдінович під час конференції.



Голова Державного комітету також навів статистику, зокрема зазначив, що сьогодні нараховується близько 23 млн. телевізорів у майже 17 млн. домогосподарствах. З них 7 млн. підключено до кабельного або супутникового телебачення, а 10 млн. приймають сигнал ефірним наземним способом в аналоговому форматі.



Отже, в Україні вже визначено загальну схему, за якою надаватимуться державні субсидії. Після того, як Кабінет Міністрів України її затвердить, буде розроблений механізм реалізації цього плану. Державні органи мають зробити усе залежне від них, аби право кожного громадянина на інформацію було забезпечене.



З висновками та рекомендаціями, що були ухвалені учасниками конференції, знайомтеся в нашому пост-релізі. На сайті можна також переглянути фотогалерею цього заходу.



Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше