Захист прав дітей в медіа – медіарегулятор провів обговорення теми висвітлення сексуального насильства в медіа
24 травня в Національній раді відбулося широке обговорення теми «Регулювання і саморегулювання медіа: Психологічні аспекти висвітлення тем насильства над дітьми». До нього спонукав випадок насилля над неповнолітньою, що стався наприкінці березня на Закарпатті, і те, як його подавали в медіа. Тож метою заходу було представити аналіз поширених матеріалів і надати медіа рекомендації, як говорити про такі чутливі теми бережно, без шкоди для дітей і їх батьків. У заході взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, членкиня, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко, радниця – Уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук, представниця Омбудсмена з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту Ірина Суслова, а також представники медіарегулятора, медіасуб’єктів, юристи, психологи, експерти, які працюють у сфері захисту дітей, – загалом 110 осіб, серед яких 84 – представники медіа.
Відкриваючи захід, голова Національної ради Ольга Герасим’юк зауважила, що обговорювана тема є чутливою і час від часу постає в медійному просторі. Як дотримуватися прав дитини, як не зашкодити дітям, створюючи контент, і як їх захистити від інформації, яка демонструється наразі під час війни, – те, над чим медіа необхідно думати, висвітлюючи такі теми в умовах сьогодення.
Голова медіарегулятора відзначила, що майже за п’ятнадцять місяців війни, за даними Офісу Генерального прокурора України, постраждало 1480 українських дітей, 482 дитини загинули, 988 – поранені, близько 19,5 тисячі дітей депортовано. Ці цифри, однак, не є точними і остаточними.
Ольга Герасим’юк нагадала, що робочою групою зі створення правил захисту дітей у медіа, що створена при Національній раді, із 2016 року було напрацювано 5 актів саморегулювання. Їх підписали провідні медіагрупи і Національна асоціація мовників від регіональних медіа. Минулого року робоча група доопрацювала і розширила акт № 3 «Висвітлення в медіа теми дітей війни».
Проведений регулятором аналіз медіконтенту щодо висвітлення суб’єктами медіа випадку насильства над неповнолітньою дівчинкою на Закарпатті показав, що часто правила щодо захисту дітей медійниками порушуються. «Медіа продемонстрували незнання етичних підходів до висвітлення цієї проблеми. Воно має наліт хайпу, але це неприпустимо в таких випадках», – наголосила Ольга Герасим’юк.
Також вона зауважила, що медіарегулятор націлений на продовження співпраці з медійниками і редакторами в межах законодавства, зокрема нового Закону України «Про медіа». Цей Закон впроваджує значно чіткіші і виваженіші підходи до захисту дітей у медіа і встановлює відповідальність за поширення інформації, що може завдати шкоди розвитку дітей.
Починаючи свій виступ, радниця – Уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук відзначила, що війна в Україні триває не лише на полі бою, але й в інформаційному просторі. І те, що чують і бачать наші громадяни – сюжети про вбивства, поранення, депортацію дітей, – завдає не меншого болю і дітям, і їхнім родинам, і суспільству. Вона порадила медіа за актуальною інформацією про кількість дітей, що постраждали внаслідок війни, звертатися до спеціально створеної державними органами інформаційної платформи «Діти війни». Тут розміщують найновіші дані. Платформа є інструментом пошуку дітей, їх порятунку та визволення з місць депортації.
Уповноважена також звернулася до українських медіа і журналістської спільноти й запропонувала при створенні контенту на чутливі теми перевіряти себе такими запитаннями: «Що ви хочете показати: «супер-ефект» чи проблему? Що ви хочете доказати: ексклюзивність сюжету чи проблематику? Для чого ви це робите? Як це вплине на саму дитину, її емоційний та психічний стан, її оточення?». Вона наголосила на необхідності дотримуватися у своїй діяльності етичних норм, намагатися передбачити можливі наслідки для дитини і ставити себе на місце дітей – героїв сюжетів.
Також Дар’я Герасимчук звернулася до медійників із проханням обачно ставитись до дітей з інвалідністю, адже інвалідність – це не жалість, а особливість. Тому, створюючи матеріали варто акцентувати увагу на досягненнях, успіхах, результатах дитини, а не на її особливості.
Питанню сексуального насильства, проблемам, які постають з повідомленнями про факти вчинення насильницьких дій від потерпілих, зокрема дітей і неповнолітніх, присвятила свій виступ Ірина Суслова, представниця Омбудсмана з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту. Вона також озвучила певні поради для медіа про висвітлення теми насильства.
Олена Ніцко поінформувала учасників заходу, які зміни запровадив Закон України «Про медіа» у питанні захисту дітей. Зокрема, вона відзначила що інформація, яка шкодить дітям, належить до значних порушень. За них передбачено відповідальність медіа у вигляді штрафу. Також Закон встановлює вимоги про врахування при поширенні інформації вікових і часових позначок, і щодо забезпечення прав дитини в контексті її можливої ідентифікації.
Олена Ніцко зауважила, що органи спільного регулювання, які мають затвердити кодекси (правила) створення і поширення інформації, критерії класифікації програм за віковими категоріями, будуть створюватися після 30 вересня. До того часу медіа можуть працювати над актами саморегулювання тим паче, що їхні положення далі можна буде використати в роботі над кодексами.
Начальник управління контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради Олександр Дяченко розповів про ознаки порушень, які допустили медіа при підготовці і транслюванні матеріалів про випадок сексуального насильства над неповнолітньою на Закарпатті. Він зауважив, що Національна рада буде розглядати подібні випадки не лише з погляду конкретної статті Закону, а з погляду Закону загалом. «І якщо практика покаже, що цього недостатньо, щоб убезпечити дітей, ми будемо ініціювати до нього зміни», – сказав він.
Олександр Дяченко наголосив, що мета регулятора – не покарати, а запобігти випадкам неетичного висвітлення чутливих тем. «Саморегулювання – це правильний і демократичний шлях, який має належним чином працювати. Це означає домовитися про чіткі правила, які мають виконуватися у медіасередовищі. Я думаю, цього буде достатньо, щоб запобігти подібним прикрим випадкам у майбутньому», – додав він.
Те, як медіа висвітлили випадок сексуального насилля на Закарпатті, детально проаналізувала Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, членкиня-кореспондентка, заступниця директора з наукової роботи, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ, президентка Української асоціації медіапсихологів та медіапедагогів. Вона прокоментувала озвучені в медіа наративи і презентувала психологічні механізми впливу повідомлень про сексуальне насильство на вразливу дитячу аудиторію.
Докторка філософії у галузі психології, судова експертка Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, спеціалістка у сфері розслідування злочинів проти дітей Анна Козлова зауважила, що при висвітленні кримінальних подій за участю дітей важливо оцінювати ризики, використовувати коректну термінологію, передбачати мету (що хочемо показати), не забувати про фінал процесу (тримати ситуацію в полі зору).
На думку Юлії Чаплінської, кандидатки психологічних наук, голови Київського відокремленого підрозділу Асоціації політичних психологів України, дослідниці Тілбурзької школи гуманітарних і цифрових наук (Нідерланди), дуже важливо запроваджувати сексуальне виховання дітей як основу для запобігання насильству. Діти мають знати, які є ризики сексуальної поведінки, як себе поводити, хто, де і як може їм допомогти у разі потреби.
Людмила Гриценко, адвокатка, експертка у сфері захисту прав та інтересів дітей, лекторка Вищої школи адвокатури, експертка Міжвідомчої координаційної Ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх і дивізіону «Ювенальної психології» закликала медійників керуватися рамкою «медіа – права дитини – баланс», завжди пам’ятати про права дитини, визначені Конвенцією ООН про права дитини, незалежно від того, чи дитина потерпіла чи порушник.
Про міжнародні дослідження, які дозволили виявити психологічні закономірності впливу ЗМІ на поведінку дорослих і дітей, розповів Олег Назаров, кандидат психологічних наук, доцент, атестований Міністерством юстиції судовий експерт. Він докладно зупинився на психологічних закономірностях медіапсихології при показах ситуацій насилля щодо дитини в медіа.
Розглянуте під час круглого столу питання ще раз показало необхідність подальшої роботи з медіа, ґрунтовного вивчення психологічних аспектів їх впливу на аудиторію, особливо дітей. Питання захисту дітей в медіа є чутливим і одним із пріоритетних для Національної ради. Тому спільна робота медійників і регулятора буде продовжена а рамках відповідної робочої групи. Найближчим часом буде проведене чергове засідання цієї робочої групи, щоб оновити і поглибити акт №1 – «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва».
