Запобігання поширенню ісламофобії у медіа: відбулася нарада із представниками мусульманських організацій та експертами

30.06.2023

Чергова нарада з питань обговорення і спільного визначення критеріїв віднесення інформації до такої, яка стосується поширення мови ворожнечі, ненависті в медіа, відбулася в Національній раді 29 червня. Цього разу вона була присвячена темі ісламофобії. У ній взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, членкиня, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко, членкиня регулятора Тетяна Руденко, працівники медіарегулятора, а також представники мусульманських громадських організацій, Офісу Омбудсмана України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, експерти.

Проблематика державно-конфесійних відносин в Україні – полірелігійній та поліконфесійній державі – достатньо актуальна як сьогодні, так і впродовж усього періоду нашої незалежності. На жаль, у медіа України можна зустріти хоч і поодинокі (порівняно з іншими країнами Європи та й загалом світу), та все ж деструктивні негативні стереотипи про мусульман (приклади ісламофобії), які можуть сприяти формуванню негативного ставлення до цієї релігійної групи.

Ісламофобія – це різновид ксенофобії, тобто різкого неприйняття особою чи певною спільнотою чужої (в нашому випадку мусульманської) культури, поведінки, манери спілкування тощо. Як і будь-яка ксенофобія, ісламофобія часто проявляється в дихотомії «ми – вони».

Відкриваючи нараду, голова Національної ради Ольга Герасим’юк наголосила на важливості цієї проблематики і сказала, що медіарегулятор спільно з партнерами з ЮНЕСКО, іншими світовими партнерами продумує проєкти низки програм із медіаграмотності для журналістів. «За результатами роботи сьогоднішньої наради маємо мету напрацювати програму семінарів для журналістів та редакторів з підняття рівня їхньої медіаграмотності у питаннях висвітлення інформації про іслам та мусульманство – з метою уникнення ісламофобії та розпалювання міжнаціональної ворожнечі».

Пропаганда ворога-окупанта сьогодні намагається цілеспрямовано роздмухати в Україні ісламофобію, аби максимально розділити українське суспільство. Також ворожа пропаганда рф потужно працює над створенням конфлікту між мусульманським суспільством та Україною – для того, щоб сформувати у арабо-мусульманських країнах максимально негативний образ України як держави, яка з неповагою ставиться до ісламу й мусульман.

«Наголошую, що такі провокації будуть продовжуватися й надалі, — сказав Саїд Ісмагілов, муфтій ДУМУ «Умма» (2009 – 2022), військовослужбовець ЗСУ. — Передусім вони розраховані на арабо-мусульманський світ, у якому росія шукає політичної, економічної та військової підтримки. Тому ми маємо бути готовими до цього — навчитися вчасно спростовувати негативні інформаційні вкиди та подавати правдиву інформацію».

Також колишній муфтій акцентував увагу на тому, що побутова ісламофобія не виникає на порожньому місці. Тому необхідно, щоб духовні, політичні, громадські мусульманські лідери працювали над тим, аби мусульмани України були повністю інтегрованими в українське суспільство. «Неймовірно пишаюся тим, що ті мусульмани, які воюють сьогодні в Україні на фронті, — максимально свідомі, що саме вони захищають і за що віддають свої життя».

Медіарегулятор звернувся до громадських організацій та експертів із проханням колективно напрацювати критерії віднесення інформації у медіа до такої, що є ісламофобською. Це надалі допоможе виявляти приклади ісламофобії і правильно їх кваліфікувати, а також навчати медіа коректно висвітлювати цю тему.

Релігієзнавець, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Ігор Козловський детально зупинився на проблемі «гуманітарного невігластва» деяких представників сучасних медіа, здебільшого регіональних, які «банально не знають історії, не розуміють, що мусульмани України – це частина української політичної нації, яка тут живе упродовж сотень років». Медіа вдаються до численних ментальних помилок, скажімо, сліпо переносячи факти історичного минулого у сучасність, чи події, які відбуваються десь далеко, наприклад на Близькому Сході, на терени України.

«Усі ісламофобські меседжі сьогодні йдуть на травмоване суспільство, — наголосив учений. — А травмована людина викривлено сприймає будь-яку інформацію. Навіть із простої фрази вона буде вичитувати саме те, що може стати початком побутової ксенофобії».

На цьому наголосила і голова громадської організації «Ліга мусульманок України» Ніяра Мамутова: «На жаль, трапляються непоодинокі випадки, коли українські медіа просто беруть висвітлення тем про мусульманство з європейських новин, калькують і таким чином переносять їхні стереотипи на українське суспільство. І люди, які практично нічого не знали про мусульман, засвоюють інформацію про них як про «чужих», «мігрантів», «не наших».

Серед численних гострих актуальних питань, зокрема, обговорювалося те, чи приховувати на фото- і відеоматеріалах  частини кадрів, які можуть образити почуття мусульман; чи варто напрацьовувати перелік заборонених слів, яких слід уникати у медіа при подачі інформації про іслам та мусульманство.

На думку правозахисниці Вікторії Нестеренко, потрібно дуже зважено підходити до створення переліку словесних заборон, адже «це вже схоже на цензуру – пониження градусу демократії. Також це ставить перешкоди у висвітленні журналістами явищ, які все ж таки не зникають із суспільства, наприклад, того ж тероризму».

Ольга Герасим’юк наголосила на тому, що сьогодні існує кілька підходів до покарання за вживання в медіа мови ворожнечі: від накладення штрафів, блокування окремого матеріалу – до позбавлення мовника ліцензії та повного закриття видання через суд.

«Нещодавно до нас звернулися щодо вживання у телеграм-каналі наративів із ромофобії, — продовжив цю тему начальник контрольно-аналітичного управління Національної ради Олександр Дяченко. — Хоча Національна рада не регулює телеграм-платформу, усе-таки ми можемо звертатися до офісу телеграму з проханням заблокувати такі публікації, що й було зроблено у цьому конкретному випадку. Якщо протягом тривалого часу певний телеграм-канал стійко займається розпалюванням ворожнечі, планомірно загрожує інформаційній безпеці та не реагує на звернення – можна починати процес з блокування цього каналу у глобальному плані».

На нараді було підкреслено, що подання об’єктивної картини про життя мусульман в Україні й виокремлення реальних проблем, з якими стикаються мусульманські громади, сприятиме налагодженню партнерських державно-церковних і міжрелігійних відносин.

Також Олександр Дяченко дав присутнім лаконічну, але дієву пораду, як потрібно реагувати на стійкі наративи у медіа, у тому числі й ісламофобські:

1. Оприлюднювати спростування наративу.

2. Давати натомість правдиву інформацію з тематики наративу.

Аби ця зустріч завершилася конкретними практичними результатами, Національна рада запросила її учасників до зворотного зв’язку – надіслати свої пропозиції до проєкту критеріїв. Також учасники погодилися, що доцільно закріпити напрями активностей спільної роботи у меморандумі про співпрацю.