Завершився третій блок спільної конференції Національної ради з ОБСЄ

Під час завершальної частини конференції «Співрегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу до цифрового мовлення» учасники в деталях обговорили ситуацію, яка складається в українських реаліях і те, чи може співрегулювання стати ефективним механізмом вирішення проблем у взаєминах держави та ЗМІ. У контексті означеної теми висловилися директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко, керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації мовників Ольга Большакова і голова Громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення Павло Моісеєв.

Під час завершальної частини конференції «Співрегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу до цифрового мовлення» учасники в деталях обговорили ситуацію, яка складається в українських реаліях і те, чи може співрегулювання стати ефективним механізмом вирішення проблем у взаєминах держави та ЗМІ. У контексті означеної теми висловилися директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко, керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації мовників Ольга Большакова і голова Громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення Павло Моісеєв.

З їхніх виступів випливає, що нині в Україні ситуація складається таким чином. Існує чимало органів, які покликані висловлювати громадську думку або погляди певної індустрії. Однак вони наділені лише дорадчою функцією. Поки не існує чіткого механізму, який би дозволив громадськості змінювати або впливати на той чи інший процес. З огляду на це на сьогоднішньому етапі важко говорити про співрегулювання.

У доповіді на тему «Досвід співпраці ЗМІ та органів регулювання в Україні, проблеми та перспективні можливості» Тарас Шевченко, описуючи ситуацію, яка склалася, зупинився на роботі двох громадських організацій. У 2006-2007 роках він очолював Незалежну експертну раду з питань діяльності мас-медіа під час виборів. «Ця структура, в контексті нашої розмови, може бути цікавою тим, що в ній, свого часу, проглядалися певні елементи саморегулювання. Це, по-суті, організація, яка на час виборчої кампанії в 2006 році розглядала спірні моменти, пов’язані з діяльністю мас-медіа», – пояснив керівник Інституту медіа права.

До переліку завдань експертної ради здебільшого належало оцінювання, наприклад, чи передбачає законодавство можливість демонстрації телевізійного ролика на екранах телебачення, чи може він розцінюватися як агітаційний, чи відповідають бігборди вимогам соціальної або політичної реклами. За його словами, не існувало жодного юридичного документа, який би підтверджував статус ухвалених експертами рішень. Однак за результатами діяльності під час виборів 90% рішень експертної ради виконувалися добровільно всіма учасниками ринку. Прикметно, що до експертної ради зверталися й телевізійні канали, коли до них приходили політики розміщувати телевізійні ролики. Отже, діяльність цього тимчасового органу можна розцінювати як приклад співрегулювання.

Тарас Шевченко наголосив також, що можливості для співпраці можна шукати й нині, адже Інститут медіа права як колективний член представлений у Громадській раді, що діє при регуляторному органі. Він також звернув увагу присутніх на аспект саморегулювання, що в українських реаліях майже не діє. Він навів приклад громадської ініціативи щодо заборони чи суттєвого обмеження реклами алкоголю, на яку індустрія жодним чином не відреагувала. Тому, на думку експерта, державні органи мають виконувати роль своєрідного рушія, який буде підштовхувати електронні ЗМІ до позитивних зрушень на користь всього суспільства.

Щодо участі галузевих об’єднань у регуляторній діяльності висловилася керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, яка докладно проаналізувала юридичні норми, що забезпечують можливість участі індустрії в регуляторних процесах, однак позитивних наслідків від цієї участі не спостерігається. У цьому контексті вона висловила невдоволення тим, що індустрія зовсім не представлена в Громадській раді при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Нагадаємо, що Ольга Большакова входила до минулого складу дорадчого органу. Проте, за її словами, це позначилося на її громадській активності лише позитивно. «Зараз в мене є можливість витрачати більше часу на іншого роду активність, задля того, щоб відстоювати інтереси індустрії. Однак нам не вистачає майданчика для комунікації з регуляторним органом», – зазначила керівник Центру.

На думку виконавчого директора Індустріального телевізійного комітету Катерини Котенко, ситуація в царині регулювання вітчизняного аудіовізуального простору вкрай невтішна. «Джентльменської угоди не вийде – потрібно просто зменшити державне регулювання. Основи для співрегулювання в Україні зараз немає. Більше того, немає механізму спілкування між регулятором та іншими учасниками ринку», – зазначила вона.

Однак теми для спільного обговорення між індустрією та регулятором для можливого консенсусу є. Одна з них, зазначила пані Котенко, стосується так званого дитячого телебачення. Отже, справді, необхідно шукати майданчик для обговорення.

У виступі Павла Моісеєва, який нині очолює Громадську раду при Національній раді, було наголошено як на позитивних моментах співпраці громадської інституції з регулятором, так і на певних недопрацюваннях. Він зазначив, що упродовж останнього року дорадчий орган наладив постійну роботу, кілька ініціатив Громадської ради були реалізовані спільно з Національною радою. До прикладу він навів співпрацю у напрямі захисту прав громадян з обмеженими можливостями (слабочуючі) та започатковану роботу щодо захисту прав наймолодшої глядацької і слухацької аудиторії. «Однак є сфери, які можна доопрацювати лише з ініціативи регуляторного органу для того, щоб в майбутньому не виникало юридичних колізій», – зазначив голова Громадської ради.

На його думку, актуальність теми конференції ні в кого не викликає заперечень, а як її наслідок – усім сторонам є про що подумати і зробити певні висновки. Мабуть, вже настав час для вироблення спільної стратегії регулювання медійної галузі.

Підсумки дискусії були підведені, так би мовити, спостерігачем «ззовні» – міжнародним експертом, дослідником Інституту масової комунікації та досліджень медіа Університету Цюриха Флоріаном Сорбейном.

За його спостереженнями, телерадіоіндустрія в Україні займає надто пасивну позицію. Він зауважив, що медіа-ринок повинен створювати відповідні інституції з опитування громадськості, він навіть висловив думку про необхідність діяльності омбудсмена, який перейматиметься проблемами пересічного споживача та враховуватиме його потреби.

Флоріан Сорбейн наголосив на тому, що відстоювати інтереси індустрії, окрім неї самої, ніхто не буде: «Ініціатива має йти від індустрії. В іншому разі обов’язково знайдеться та сторона, яка заповнить цю нішу замість них. Цілком вірогідно, що це буде держава», – заявив експерт.

Підсумовуючи сказане, учасники семінару зійшлися на тому, що саморегулювання в Україні ще на дуже низькому рівні. Часто громадськість звертається з переліком прохань до телерадіокомпаній і залишається не почутою. Тому, на цьому етапі розвитку Україні необхідно мати регуляторну силу, яка б відстоювала ці інтереси.


Наприкінці конференції представники Координатора Проектів ОБСЄ в Україні повідомили, що проект «Співрегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу до цифрового мовлення» на цьому не завершується. Буде створено робочу групу, до якої увійдуть представники ОБСЄ, міжнародні експерти, представники телерадіоіндустрії, громадських організацій та регуляторного органу, які мають розробити пілотний проект співрегулювання. Далі буде здійснена експертна оцінка і розроблено рекомендації щодо поширення позитивного досвіду спільного регулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ.

З матеріалами конференції і тезами доповідачів можна ознайомитися тут.


Європейські медіа-експерти провели семінар для фахівців Національної ради

«Нідерландська система саморегуляції медіа-простору – одна з найефективніших у світі» – така думка прозвучала в перебігу другої частини міжнародної конференції з питань медіа

«Співрегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу на цифрове мовлення» – закінчилася перша половина спільної конференції Національної ради з ОБСЄ

На конференції, організованій у рамках спільного проекту Національної ради та ОБСЄ, обговорюють механізми співрегулювання у сфері електронних ЗМІ напередодні переходу на цифрове мовлення

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше