Жодне українське медіа не забезпечує однакової кількості згадувань про різні політичні сили під час виборчих кампаній - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Жодне українське медіа не забезпечує однакової кількості згадувань про різні політичні сили під час виборчих кампаній

Про особливості проведення в медіа трьох останніх виборчих кампаній – президентської, парламентської та місцевої, дії регулятора із нагляду за дотриманням мовниками виборчого законодавства і застосування практики складання адміністративних протоколів, про дотримання плюралізму в українських медіа розповів 23 березня під час форуму «Виборча реформа: оцінка через призму цінностей, політичних прав, якості процедур» перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль. Він також озвучив зміни, які пропонує внести до чинного законодавства регуляторний орган, аби зробити його здатним реагувати на речі, що заважають виборцям робити свій зважений вибір на основі об’єктивної інформації. Захід було організовано Громадянською мережею «Опора».

Під час усіх виборчих кампаній, у тому числі трьох, які відбувалися останніми роками – президентської, парламентської і місцевої –  Національна рада виконувала функції, покладені на неї законодавством, зауважив Валентин Коваль. На жаль, ці функції настільки обмежені, що здебільшого робота регулятора полягала у спостереженні й узагальненні вад законодавства та намаганні зрозуміти, що потрібно було б зробити, аби Національна рада була регулятором не тільки у звичайний час, а якимось чином брала участь у регулюванні медіа і під час виборів. «Треба розуміти, що дієвість при нинішньому інструментарії, який є в Національної ради, досить низька», –  констатував він.

Єдиним прописаним у законодавстві важелем реагування для Національної ради є складання протоколів про адміністративні правопорушення, на основі яких суд може накласти штраф. Але самі штрафи є дуже низькими – від 170 до 255 грн. Очевидно, що шкода, яку завдає телерадіоорганізація, є набагато більшою за відповідальність, що визначається цим штрафом. Водночас медіа відповідно до виборчого кодексу не є учасниками виборчого процесу. А тому реагувати на порушення ними виборчого законодавства не може і Центральна виборча комісія, яка стежить за проведенням виборів.

Перший заступник голови Національної ради поділився інформацією про результати складання регуляторним органом адміністративних протоколів під час попередньої виборчої кампанії. Загалом було складено 56 таких протоколів. На середину лютого –  час, коли звіт про вибори був затверджений, –  у судовому реєстрі не було інформації про ухвалене рішення щодо 33 протоколів. У трьох випадках судом було ухвалено рішення звільнити від адміністративної відповідальності  винуватця порушення у зв’язку із малозначністю вчиненого порушення, в 11-ти випадках – ухвалено закрити справу у зв’язку з відсутністю події та складу адмінпорушення,  і лише в 7-ми випадках було застосовано штраф, 2 справи були повернуті до Національної ради на дооформлення. «Тобто ми розуміємо, що це не є інструментом взагалі», –  резюмував Валентин Коваль. Крім того, сам штраф накладався уже після закінчення виборів, адже судочинство не є миттєвим, і сам розгляд відбувався уже крізь призму результатів виборів.

Національна рада напрацювала перелік змін, які, на її думку, необхідно внести до законодавства, аби регуляторний орган міг якісно реагувати на порушення ще в межах виборчого процесу і знизити масив порушень. Серед цих пропозицій – встановлення достатнього розміру штрафів, який має застосовуватися до телерадіоорганізації, а не фізичної особи; запровадження ефективного механізму боротьби з прихованою рекламою, джинсою; визначення чіткого розмежування між передвиборною агітацією та інформуванням виборців; можливість застосування спеціального режиму розміщення матеріалів агітаційного характеру (політичної реклами) до і після початку виборчого процесу.

Валентин Коваль пояснив, що серед частих порушень, яких припускаються медіа під час виборчих кампаній, є джинса, маніпулювання статистикою щодо опитувань громадської думки. Ці порушення можуть значно впливати на глядача і слухача,  а тому необхідно мати механізм реагування і запобігання щодо них. «Тобто всі ці речі, які в уяві або в голові виборця створюють якесь замулене середовище, потрібно чітко фіксувати і припиняти, –  наголосив він. –  Законодавство, яке діє сьогодні, взагалі не дає нам можливості припиняти будь-що під час виборчої кампанії. Національна рада може тільки фіксувати вади і передавати їх на опрацювання авторам наступних законів».

Законодавчого визначення потребують і терміни «сексизм» та «дискримінація». Треба також передбачити відповідальність за поширення такої інформації, сказав перший заступник голови Національної ради. Минулої виборчої кампанії регулятор вперше робив ще і гендерний аналіз виборів і надалі посилюватиме цю складову моніторингу. Однак у законі цих речей або немає, або вони описані так, що не можуть стати реальним інструментом.

Оцінюючи, наскільки об’єктивно і збалансовано медіа висвітлюють виборчий процес, Валентин Коваль зауважив, що в Україні плюралізм у медіа досягається не завдяки тому, що кожне ЗМІ турбується, аби його досягти. Плюралізм забезпечується завдяки достатньо широкому політичному спектру самих медіа. Майже кожна політична сила має свій рупор і на ньому концентрується. «Тобто можна говорити про «партизацію» медіа в Україні», –  сказав Валентин Коваль.

Аналіз того, скільки часу яким політичним партіям було віддано в ефірі різних українських каналів, засвідчив, що жодне медіа не забезпечило рівного, однакового за кількістю надання ефірного часу суб’єктам виборчого процесу, поділився спостереженнями перший заступник голови Національної ради. Однак тут треба зважити й на те, чи всі суб’єкти і в якій кількості просили про час на телеканалах.  Отже, щоб виборець міг зробити усвідомлений поінформований вибір і мати більш-менш зрозуміле уявлення про те, що відбувається під час виборчих перегонів, йому необхідно дивитися одразу кілька телеканалів.

«Я не впевнений, що ви складете потім справді реальну картину того, що і яка політична сила обіцяє та що намагається зробити, і чи ви знатимете про всіх учасників цих перегонів, але навряд чи я можу назвати хоча б одне медіа, дивлячись яке ви зможете скласти повну картину того, що відбувається під час виборів в Україні», –  підсумував він.

В обговоренні питань доступу до інформації, відкритих виборчих даних, використання соціальних мереж для агітації  тощо також взяли участь Олександр Бурмагін, медіаюрист, медіатренер, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини»; Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики; Аліна Загоруйко, народна депутатка від партії «Слуга народу», заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії; Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права, експерт із медійного права; Роберт Лорян, аналітик даних Громадянської мережі «Опора».

Із результатами моніторингів Національної ради щодо висвітлення в медіа виборчих перегонів можна ознайомитися за посиланням.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше