Європейські медійні регулятори перебувають у постійному контакті, що дозволяє бачити загальноєвропейські тенденції і користуватися досвідом колег. Водночас це дає змогу зрозуміти місце регуляторів у суспільстві й швидко обирати ефективні засоби впливу.

Під час останньої веб-конференції консультативної групи Європейської платформи регуляторних органів  ми аналізували стан ринків, характерні проблеми, приклади їх аналізу та вирішення, виходячи з національних законодавств. Ми дійшли висновку, що криза, пов’язана з поширенням COVID-19, не створила принципово нових загроз для медійної галузі, але загострила всі наявні проблеми. Відповідно, не існує всеєвропейських універсальних інструментів, країни враховують власну специфіку і використовують всі свої можливості для зменшення негативних наслідків кризи. Докладніше про це можна довідатися в аналізі європейських регуляторних практик.

Національна рада після введення карантинних обмежень у стислі терміни забезпечила ефективну роботу всіх підрозділів у дистанційному режимі, а також, як і вся платформа європейських регуляторів, запровадила на час пандемії ліберальніший нагляд: звернулася до мовників із пропозицією попереджати про ті проблеми, які зумовлені цією ситуацією, і які впливають на виконання мовниками затверджених програмних концепцій, та зважає на такі повідомлення, виконуючи наглядові повноваження. Проте національний регулятор продовжує аналізувати ситуацію в інформаційному середовищі та акцентує на особливо важливому, над чим слід працювати медіа сьогодні.

Ми рекомендуємо прислухатися до звернення, яке було поширене Глобальним форумом із розвитку медіа. У ньому наголошується на безпрецедентній ролі надійної, заснованої на фактах журналістики, яка може допомогти людству впоратися із сучасними загрозами, що загострилися під час пандемії.

Людство нині осмислює виклики, з якими зіштовхнувся сучасний світ, ці виклики лежать не лише в площині охорони здоров’я, економіки, екології, освіти, засобів масової інформації тощо. Найбільш відомі інтелектуали світу замислилися над світоглядними ідеями, які також мають змінитися з огляду на наслідки пандемії. Глобалізований світ, який небувалими темпами освоював цифрові технології, спостерігає і їх критичні наслідки – швидке поширення інформації, яка належним чином не перевіряється. Маніпулятивна й неправдива інформація з’являється у соціальних мережах і потрапляє звідти в ефіри та на сторінки газет і журналів. Недарма останніми тижнями аналітики говорять про «когнітивну війну», квазіміфологію, коли фейкова і кітчева реальність заступає справжню. Нині в інформаційному середовищі це виклик номер один.

Національна рада звертається до медіа, інтернет-видань, до журналістів із настійливим закликом відповідально ставилися до своїх професійних обов’язків та дотримуватися етичних принципів. Ми закликаємо медіа особливо пильнувати за дотриманням законодавства в захисті національних інтересів та національного інформаційного простору, не допускати мови ворожнечі, виконувати Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

У ці дні особливо чутливі теми треба подавати з великою повагою до людини, її гідності, її почуттів, віри, особистого життя.

Закликаємо медіа уникати залякувань та нагнітання катастрофічних настроїв, чесно й точно інформувати про всі важливі події, однак водночас пропонувати людям і поради, підтримку та позитивне мислення. Медіа мають дбати про суспільні інтереси – а тому уникати в цей і так складний час політизації процесів, підігрування політикам у їхньому протистоянні, що, на жаль, не завжди є добросовісною конкуренцією.

Національна рада у період карантинних заходів неодноразово закликала українські медіа, і закликає ще раз – зважати на непрості виклики, в яких країна проживає ось уже шість років, коли точиться війна, і проти України ведуться щоденні інформаційні штурми. Усіх нас, безперечно, в ці дні турбує ситуація щодо коронавірусу, і це займає сьогодні увесь простір обговорень медіа. А в цей час нікуди не зникла війна. На сході країни мало не щодня маємо людські втрати, українці на окупованих територіях вже понад п’ять років у російському дискурсі, символах, освіті… Поряд не перестали текти ріки сліз тих, чиї діти, батьки й мами не повернулися з фронту… Простеживши за ефірами найбільших наших мовників, ми з’ясували, що в них сьогодні майже нічого про підтримку армії, тих чоловіків і жінок, які нас із вами захищають. У медіа про військових сьогодні – лише коли скандали, хайпи навколо криміналу. Майже нічого про тих, хто повернувся – й кому треба наша увага й підтримка.

Варто подумати, як підтримати тих, кому й так важко, – родинам воїнів, сиротам, колишнім політв’язням. Чи ж маємо право забувати про тих, хто все ще у підвалах ОРДЛО?

Регулятор тривалий час спонукає медіа до саморегулювання, яке в найближчому майбутньому буде прописано і законодавчо. На часі – перегляд редакційних політик. Телерадіокомпанії та інтернет-ресурси мали б з особливою увагою проаналізувати власні етичні підходи до висвітлення подій.

Наше суспільство не ліковане від старих і нових ран, а тому кожне необережне слово може травмувати і може бути використане з метою розхитування держави – і зовнішніми агентами впливу, і внутрішніми політиками… Такі спроби сьогодні помітні. Досі навіть у країнах старої демократії для того, аби не нашкодити своєму суспільству, не вигадали кращого способу для медіа, ніж просто дотримуватися журналістських кодексів. Правила й реальність дещо змінюються, але об’єктивність, збалансованість, плюралізм – це ті принципи, які завжди відрізняли справжню журналістику від джинси, жовтизни та пропаганди.

Водночас регулятор також закликає суспільство підтримувати медіа у їх важливій, а часом і небезпечній роботі. Нам стало відомо, що Європейська мовна спілка посилила роботу сервісу, який дозволяє учасникам Спілки обмінюватися телевізійним продуктом. В Україні членом ЄМС є Національна суспільна телерадіокомпанія України, і це має стати у пригоді для суспільного мовлення.

Проте під час кризи найбільш вразливими є локальні станції. Національна рада ще раніше запропонувала мовникам ідею обміну контентом – проєкт «Media Change Ukraine», і її з готовністю підтримала велика кількість регіональних і місцевих телекомпаній. Платформа діє, і є сподівання, що вона розвиватиметься й далі. Бо наразі, незважаючи на певний спад захворюваності на COVID-19 в усьому світі, про тимчасовість таких труднощів говорити зарано.

Дослідження ринку, які ми згодом опублікуємо, свідчать про значне зростання телеперегляду в країні, насамперед – серед дітей. Тому, аналізуючи цей період, ми переконані в необхідності продовження початого: доопрацювання та утвердження мовного кодексу в нашому інфопросторі. Ми також хотіли би наголосити на важливості Кодексу мовника, який запропонували індустрії майже одразу після Революції Гідності, і який за п’ять років став ще важливішим і нагальнішим.

Карантинні обмеження певною мірою звузили наші можливості у здійсненні наглядових повноважень, але ми плануємо – щойно після завершення карантину – відновити зустрічі з мовниками на робочих групах, де дискутуватимемо й розроблятимемо нові підходи, і далі працювати над актами саморегулювання, які вже давно у фокусі уваги Національної ради. У цьому ми покладаємося і на новий Закон про медіа, на який очікуємо й готуємося до його імплементаціі.