«Співрегулювання у сфері аудіовізуальних ЗМІ в умовах переходу на цифрове мовлення» – закінчилася перша половина спільної конференції Національної ради з ОБСЄ

14 червня в Києві, в приміщенні Президент-Готелю стартувала робота конференції, на якій обговорюється актуальність питань спів регулювання в медійній сфері на теренах України. Своїм досвідом із вітчизняними експертами поділилися представники з Росії та Швейцарії.

14 червня в Києві, в приміщенні Президент-Готелю стартувала робота конференції, на якій обговорюється актуальність питань спів регулювання в медійній сфері на теренах України. Своїм досвідом із вітчизняними експертами поділилися представники з Росії та Швейцарії.

Національна рада сьогодні представлена головою регуляторного органу Володимиром Манжосовим, його заступником Ларисою Мудрак, членами Національної ради Іриною Опілат, Євгеном Барановим, Миколою Фартушним. Перед учасниками вже виступили Андрій Ріхтер – директор та засновник Московського Інституту проблем інформаційного права та дослідник Інституту масової комунікації та досліджень медіа Університету Цюриха – Флоріан Сорвейн.

«Заміна аналогового телебачення цифровим – це не лише технічна зміна. Такий крок повністю переоформлює індустрію. Окрім того, що збільшується кількість каналів та сервісів, перехід породжує плюралізм ЗМІ. Це – велике випробування для регуляторних систем. У цьому контексті корегуляція – інструмент, який допоміг би справитися з усіма цими проблемами», – зазначає старший співробітник з проектів Координатора проектів ОБСЄ в Україні Рене Бібо у своєму вступному слові.

Впровадження цифрового телебачення – не лише крок вперед з погляду технологічного прогресу, а й наближення до демократичних цінностей. Під час дискусій неодноразово звучали такі терміни, як «громадянське суспільство» та «громадянське телебачення», про які в Україні можна говорити лише в теоретичному значенні. Однак, як зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, народний депутат України Андрій Шевченко: майбутнє – за співрегулюванням. Ця тема мало досліджена, і з цієї точки зору будь-яка порада або експертна рекомендація – доречна. Навіть якщо на разі здається, що втілити їх в українські реалії неможливо. За словами народного депутата, зміна схеми регулювання телерадіопростору може вирішити нагальні питання. «Якщо ми знайдемо формулу для України, ми би зняли купу питань, які мають політичне забарвлення».

На думку Андрія Шевченка, «непорозуміння будуть виникати завжди, коли всі повноваження зосередженні в руках державного органу».

Директор та засновник Московського Інституту проблем інформаційного права Андрій Ріхтер виступив перед учасниками з доповіддю «Цифровізація телебачення в контексті загальноєвропейських процесів». Він поділився корисним досвідом європейських країн, який може застосовувати і Україна всередині держави. Також було зазначено, що в Україні ще не обговорювалося питання того, на що піде так званий «цифровий дивіденд». Впровадження «цифри» передбачає розвиток громадських інтересів та цінностей (плюралізму, експериментів культурного і мовного різноманіття, освіти, знань, попередження цифрової нерівності) та розвиток індустрії з економічної точки зору (конкуренція, експерименти, спільні проекти, технологічний нейтралітет). У європейських країнах «цифровий дивіденд» становить від 17 до 44 млрд. євро.

Дослідник Інституту масової комунікації та досліджень медіа Університету Цюриха Флоріан Сорвейн виступив з доповіддю на тему «Співрегулювання. Значення та мета цього регуляторного інструменту на основі бачення практики застосування у країнах регіону ОБСЄ». Експерт розповів про те, що існують різні форми регулювання між державою та ринком, пояснив чому багато країн обирають співрегулювання. Також він докладно проаналізував сильні та слабкі сторони регулювання та розповів про досвід застосування таких схем державами на практиці.

У підсумку учасники обговорень зійшлися на тому, що зменшення державного регулювання ЗМІ – позитивна тенденція. Вона спонукає індустрію до розвитку і більш активної участі в питаннях управління, а також певною мірою залучає до цього процесу споживача. Однак існують сфери, наприклад, ліцензування, які, безперечно, мають залишатися в руках держави. У будь-якому разі, якщо Україна не хоче залишатися осторонь демократичних процесів у питаннях регулювання медіа-галузі, які активно розвиваються у країнах Європи, необхідно створювати пілотний проект спів регулювання.

Подати запит
на публічну інформацію
Детальніше